Дві українські боку одного блокчейна

3 жовтня 2017 року Міністерство аграрної політики і продовольства України спільно з Державним агентством електронного урядування та Transparency International Україна оголосили про те, що державний земельний кадастр переходить на технологію блокчейн.

Таким чином, Україна стала однією з перших держав, які перевели офіційного реєстру на технологію блокчейн. З 1 серпня 2017 року, наприклад, в штаті Делавер дозволено замінити осіб - зберігачів реєстрів акціонерів - реєстром із застосуванням блокчейна. Також пілотні проекти з перекладу державних реєстрів на блокчейн стартували в Швеції, Грузії, Гані, Естонії і т. Д. В Україні, крім земельного кадастру, розробляється проект впровадження блокчейна в систему електронних торгів арештованим майном сетах.

Блокчейн (від англ. Blockchain - ланцюжок блоків) - це технологія зберігання розподілених баз даних. Кожен блок в такій базі даних зберігає інформацію про всі попередні транзакції. У випадку з кадастром - про всі попередні зміни в його даних. Таким чином зберігається повна історія змін і повна база даних земельного кадастру. При цьому кадастр зберігається на всіх комп'ютерах, підключених до системи, одночасно. У зв'язку з цим фальсифікувати попередні транзакції неможливо - інші учасники системи (інші комп'ютери) не підтвердять транзакцію, і система не пропустить зміни.

Такий алгоритм зберігання інформації дозволяє забезпечити, по-перше, повну прозорість для зовнішніх користувачів, включаючи відстеження всіх змін по відношенню до будь-якого земельній ділянці, а по-друге - практично абсолютну безпеку даних. На даному етапі розвитку технологій вважається, що зламати базу даних на блокчейне практично неможливо.

За допомогою таких інновацій держава розраховує скоротити кількість чиновників, необхідних для підтримки роботи реєстру, забезпечити стабільність, прозорість і простоту його функціонування, а також зменшити або скасувати корупційні ризики.

Однак не все так просто, як здається на перший погляд.

Блокчейн - всього лише технологія ведення реєстру, інструмент, яким так чи інакше користуються люди. Якщо правомірно внести в реєстр дані, які є явно недостовірними, реєстр їх прийме. Тому головне джерело корупції - людський фактор - поки що інноваціями не усунений.

Зворотною стороною прозорості та безпеки, яку надає блокчейн, є якраз неможливість виправлення помилок. При помилковому внесення неправильних даних в реєстр або в разі судового спору повернути все назад не вийде. Ланцюжок блоків може рухатися тільки вперед, таким чином скасувати реєстраційну дію або внести зміни в попередню транзакцію неможливо, а в разі помилки або спору доведеться продовжувати ведення реєстру далі.

Також, як показала практика злому кріптобірж, хоча блокчейн і забезпечує безпеку системи, він не може гарантувати безпеку джерела доступу. Простіше кажучи, зловмисникові, враховуючи стандарти інформаційної безпеки в Україні (Petya.A), буде значно простіше зламати комп'ютер, який має доступ до реєстру, ніж зламувати безпосередньо блокчейн реєстру.

І останнє, але від цього не менш важливе: згідно із законом державний земельний кадастр до сих пір ведеться в електронній та паперовій формах. Як ви думаєте, які дані будуть мати перевагу при виникненні розбіжностей? Правильно, паперові. На мій погляд, така непідготовленість нормативної бази до впровадження блокчейна зводить нанівець всю суть технології.

Підводячи підсумок, можна сказати, що Україна, ймовірно, поспішила з введенням технології блокчейн, не провівши належну підготовку і не звернувши потенційні ризики. Швеція, наприклад, тільки тестує і аналізує технологію для подальшого успішного запуску. Як показує практика, перше впровадження технологій часто далеко не найуспішніший. На жаль, поки ми женемося за гаслами і популістськими «Перемога», інші роблять чіткі та вивірені кроки до справжнього тріумфу в тій же сфері.

Джерело: http://agroportal.ua/views/blogs/dve-...