Досудова санація як засіб уникнення банкрутства підприємства
24.03.2016 1195 0 0
У зв'язку з важким становищем економіки України та з огляду на нестабільний курс валют, багато підприємств потребують невідкладної фінансової допомоги для запобігання повного припинення їх діяльності. Але значну частину підприємств можна вважати повними банкрутами, так як вартість активів більшості з них перевищує кредиторську заборгованість або їх неплатоспроможність є тимчасовим явищем.
У той же час, внаслідок виникнення прострочення за грошовими зобов'язаннями у підприємств виникають судові спори з кредиторами, відкриваються виконавчі провадження, накладаються арешти на банківські рахунки і майно. Наявність таких обмежень у використанні основних засобів і оборотних коштів аж ніяк не сприяє виходу підприємств з фінансової кризи, а тільки посилює.
Однак, такої негативної ситуації іноді можна уникнути, якщо заздалегідь вжити необхідних заходів. Правильно проведені зміни в сфері управління фінансами та своєчасна реструктуризація можуть допомогти підприємству повернути прибутковість і продовжити діяльність, розрахувавшись при цьому з усіма боргами.
Одним з таких видів оздоровлення діяльності підприємства, передбачених чинним законодавством України, є санація.
Слово «Санація» походить від латинського слова «Sanatio» - лікування, оздоровлення.
Вітчизняне законодавство дає визначення поняття «санації» як системи заходів, спрямованих на відновлення платоспроможності боржника, запобігання його банкрутства, частковий або повний розрахунок з кредиторами.
Мета санації - це фінансова стабілізація, оздоровлення підприємства, відновлення його платоспроможності за короткий термін.
Отже, якщо провести аналогію з медициною і порівняти підприємство з живим організмом, неплатоспроможність такого підприємства є його хворобою, а санація - лікуванням.
Процедура відновлення платоспроможності боржників (процедура санації) в Україні регулюється Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та Господарським кодексом України, а також Положенням про порядок проведення санації до порушення провадження у справі про банкрутство.
Законом визначено два шляхи відновлення платоспроможності боржника:
- санація до порушення справи про банкрутство (досудова санація)
- санація при порушенні провадження у справі про банкрутство.
У кожного з цих видів є спільна мета - дати можливість підприємству подолати кризу.
Повертаючись до аналогії з живим організмом, можна сказати, що досудова санація застосовується на ранніх стадіях хвороби і більше схожа на терапевтичне лікування, яке стимулює організм самостійно боротися з хворобою, в той час як судова санація є вже хірургічним втручанням і останнім шансом на одужання. Чим раніше почати лікування хвороби, тим більше шансів на одужання. Такий же принцип стосується і «хвороби» підприємств.
У статті 5 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено, що з метою запобігання банкрутству боржника засновники зобов'язані вживати своєчасних заходів. У разі виникнення ознак банкрутства керівник боржника зобов'язаний направити засновникам (учасникам, акціонерам) боржника, власнику майна (органу, уповноваженого управляти майном) боржника відомості про наявність ознак банкрутства.
Основною відмінністю досудової санації і її головною перевагою, як можна зрозуміти з її назви, є те, що вона проводиться до відкриття господарським судом провадження у справі про банкрутство. У разі прийняття господарським судом заяви про банкрутство підприємства на офіційному сайті Вищого господарського суду України публікується відповідне оголошення та вноситься інформація до Єдиного реєстру підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство. Як наслідок, довіру до компанії стрімко падає, а разом з нею і можливість відновити діяльність.
На відміну від цього, в разі початку досудової санації публікується тільки оголошення про прийняття судом до розгляду заяви про затвердження плану санації боржника, що значно зменшує репутаційні втрати компанії в порівнянні з процедурою банкрутства.
Друга відмінність досудової санації, яке певним чином є її недоліком, - це те, що проведення досудової санації можливе лише за наявності письмової згоди власників боржника (органу, уповноваженого управляти майном боржника) і його кредиторів, загальна сума вимог яких перевищує 50% кредиторської заборгованості. Крім того, план проведення санації підлягає обов'язковому погодженню усіма забезпеченими кредиторами.
Досудова санація здійснюється відповідно до плану санації, який, як і в випадку з судової санацією, після його узгодження кредиторами, підлягає затвердженню господарським судом, який виносить відповідну постанову і одночасно встановлює мораторій на задоволення вимог кредиторів. На цьому участь господарського суду в процедурі досудової санації завершується.
У судовій санації призначений судом керуючий санацією приймає на себе всі функції управління боржником, а керівництво підприємства просто звільняється. На відміну від судової в досудової санації призначення керуючого санацією з числа арбітражних керуючих є необов'язковою умовою, а значить керівництво компанії має можливість безпосередньо брати участь і контролювати процес відновлення її платоспроможності. Така особливість досудової санації є великою перевагою для власника боржника та її виконавчих органів, які дійсно бажають зберегти підприємство чинним.
Для того, щоб почати процес досудової санації, не потрібно мати стійкого рівня заборгованості. Ця межа не визначений законодавством на відміну від вимог для початку справи про банкрутство, де кордоном є заборгованість на рівні 300 мінімальних заробітних плат.
Крім того, витрати на проведення досудової санації є меншими, ніж на процедуру банкрутства боржника.
Таким чином, основними перевагами досудової санації порівняно з судовою є:
- невеликі репутаційні втрати;
- наявність мораторію для задоволення вимог кредиторів;
- мінімум втручання суду в процедуру санації;
- необов'язковість призначення керуючого санацією з числа арбітражних керуючих та можливість прийняття участі керівництвом компанії в процесі санації;
- велика свобода діяльності;
- менша вартість процесу відновлення платоспроможності;
- відсутність мінімальної суми заборгованості для введення процедури санації.
Аналізуючи відмінності досудової та судової санації, з урахуванням вимог законодавства та механізмів її регулювання, досудову санацію рекомендується проводити тим підприємствам, які виключають можливість ліквідації і мають на меті підтримувати свою життєдіяльність номінально, а як реально.
Досудову санацію краще починати при перших провісників банкрутства, адже в такому випадку коштів для оздоровлення підприємства значно більше, ніж при офіційному оголошенні початку справи про банкрутство, ініційованому кредиторами.
Джерело:http://protokol.com.ua/ua/dosudova_sa...
Коментарі до матеріалу