Справи про виведення активів повинні розглядатися в позовному провадженні

Заяви про визнання недійсними угод, укладених боржником, в справі про банкрутство повинні розглядатися за правилами позовного провадження. Так вважають експерти, а ось судова практика з цього питання неоднозначна.

Перед порушенням справи про банкрутство, поширеною практикою є виведення активів і грошей з підприємства, щоб кредитор залишився ні з чим. Ст.20 закону «Про банкрутство» передбачає можливість оскарження відповідних договорів, укладених протягом року до порушення справи. Але визначає, що для цього в господарський суд повинен звернутися арбітражний керуючий або конкурсний кредитор із заявою.

Однак, поки немає єдиної думки суддів, або це просто заява або позовну заяву. І відповідно, має бути просто розгляд заяви у провадженні про банкрутство, необхідно позовне провадження. Оскільки процедури розгляду в обох випадках будуть істотно різними.

Через вживання в законі різних термінів: позов, заяву, «розгубилися не тільки юристи, а й судді, які піднімають це питання». Оскільки є випадки скасування рішень за формальними підставами.

В даному випадку слід застосувати цільовий метод тлумачення норм. Мета визначення підсудності всіх питань, що стосуються боржника, в суді, який розглядає справу про банкрутство полягала в тому, щоб бачити всі можливості задоволення вимог кредиторів, щоб справи стосовно майна боржника не розпорошувалися по різних інстанціях і для прискорення процесу.

Перенесення справ про оскарження угод боржника в суд, який розглядає справу про банкрутство точно не повинно ні зменшити кількість процесуальних прав сторін, ні збільшити. Тому що такий перенос - лише для зручності. Це означає, що всі такі заяви повинні розглядатися за правилами позовного провадження в справі про банкрутство, «незалежно від того як назвали це звернення: хтось заяву написав, хтось позов».

Джерело: http://zib.com.ua/