Що чекає бізнес після подвоєння «мінімалки»

Експерти впевнені, що зростання мінімальної зарплати позитивно вплине на ринок праці, але при цьому - не вирішить питання із зарплатами «в конвертах».

Як рахувати

В цілому, анонсоване підвищення мінімальної заробітної плати - це, скоріше, фіскальний важіль, вважають експерти. «Пряник» у вигляді зниження ЄСВ явно не спрацював так, як очікував уряд. Тепер вирішили спробувати батіг, який, по ідеї, повинен змусити бізнес і приватних підприємців, які використовують найману працю, показати більш високу мінімальну зарплату, і відповідно - збільшити нарахування ЄСВ.

Зниження ЄСВ у 2016 році призвело до виникнення дефіциту ПФУ в розмірі 80,5 млрд гривень або 13,2% державного бюджету. Уряд очікував, що зниження податкового навантаження на заробітну плату призведе до значної детінізації, однак останньої не відбулося, і Кабмін вирішив діяти самостійно. Таким чином, основною метою підвищення мінімальної заробітної плати є зниження дефіциту державного бюджету.

Механізм простий: при запланованій раніше мінімальної заробітної плати в 1600 гривень працівник приватного сектора сплачував 496 гривень податкових надходжень (352 грн ЄСВ + 144 грн прибуткового податку, з урахуванням податкової соціальної пільги), при цьому отримуючи щомісячну субсидію в 1137,76 гривень (розраховане на сайті Кабміну, як середнє за 5 місяців з опаленням - платежем в 2500 грн і 7 місяців без - з платежем 400 грн). За підсумком середні витрати бюджету на його утримання становили 642 гривні. Тепер, же при підвищеній вдвічі мінімальну заробітну плату, податкові надходження даного працівника почнуть перевищувати суму виділених субсидій на 264 гривні. Підсумкова економія бюджетних коштів - 906 гривень.

Окремий розрахунок потрібно провести для працівників державного сектора, де платником ЄСВ виступає сам держсектор. В цьому випадку бюджетні витрати дійсно виростуть, але не на 1600 гривень, а тільки на 1044. За словами міністра соціальної політики Павла Розенка, зараз 40% працюючого населення оформлено на мінімальну заробітну плату. «Очевидно, що з цих 40% більшу частину складають працівники, які отримують зарплату« в конверті », а не працівники державного сектора, тому витрати на підвищення мінімальної заробітної плати з надлишком перекриються збільшенням надходжень», - зазначає Кукурудза.

Нововведенню бути

Якщо Володимир Гройсман вийшов з пропозицією і вона продумана, а не просто балаканина, то він повинен мати план дій і джерело додаткового фінансування підвищених зарплат. Найбільші витрати держави потрібні для фінансування зарплат менш кваліфікованих працівників - санітарок в лікарнях або помічників вихователів у садах.

У бюджеті виростуть загальні витрати. Додаткові доходи по ПДФО підуть головним чином в місцеві бюджети. ЄСВ з підвищених заробітних плат теж не потрапить до держбюджету, але істотно зменшить дефіцит Пенсійного фонду. Можна припустити, що значна частина фінансування підвищених зарплат може лягти на місцеві бюджети.

Фактично сама мінімальна заробітна плата, відв'язана від її економічної складової і перекручена до фіскального чинника, як і, наприклад, мінімальна пенсія, прожитковий мінімум і так далі. Різна швидкість зміни цих «мінімумів» і різна їх індексація говорить тільки про одне - держава продовжує шукати гроші на латання бюджетних дірок в кишенях громадян та бізнесу, не стимулюючи при цьому економіку, і пригнічуючи ще сильніше споживчий попит. Це шлях з відомим результатом, в результаті розрахунок робиться тільки на пожвавлення зовнішньої кон'юнктури в очікуванні дива.

Зарплати залишать в конвертах

Економісти дуже обережно оцінюють нововведення уряду. Так, в умовах, коли середня зарплата по Україні близька до 5 000 гривень, мінімальна повинна бути значно вище, ніж сьогодні. І якщо уряд зможе виплачувати всім держслужбовцям в три рази більшу заробітну плату, то і приватні підприємства повинні теж піднімати розмір оплати праці своїм співробітникам.

Це позитивно вплине на ринок праці в Україні, зменшить відтік працівників за кордон і, безумовно, поліпшить доходи бюджету і позабюджетних соціальних фондів за рахунок детінізації.

Однак найбільше нововведення уряду відіб'ються на підприємцях, які повинні будуть збільшити кількість податкових відрахувань. Тарас Козак впевнений, що це таїть в собі певну загрозу для деяких компаній, які не зможуть підняти рівень оплати праці до мінімального. Вони змушені будуть або закритися (покинути ринок або збанкрутувати), або піти у тіньовий сектор.

Новація Кабміну не дає відповідей на два питання: де взяти на це гроші бізнесу, особливо малому або розташованому в сільській місцевості та маленьких містах, і як вплине така новація на ціни, економіку і рівень життя українців? Експерти відзначають, що для тих, хто платив «білі» зарплати, нічого не зміниться - реальний прожитковий мінімум давно був вище мінімальної зарплати. Тим же, хто платив мінімальну «білу» зарплату, на яку було неможливо прожити, а все інше - «в конвертах», доведеться збільшувати фонд оплати праці і платити більше відрахувань і податків з зарплат.

Для бізнесу «біла» зарплата - це в першу чергу мотивація персоналу (можливість для співробітника взяти в банку кредит, розрахунок пенсії, відпускних і т.д.). Щоб «білі» зарплати стали повсюдним явищем, потрібно, щоб платити їх бізнесу було простіше, вигідніше і безпечніше, ніж платити «в конвертах», а не навпаки. Збільшенням «мінімалки» проблему обілення зарплат не вирішити.

З точки зору роботодавця, підвищення мінзарплати - черговий адміністративний метод збільшити надходження в бюджет за рахунок обов'язкових податків. «Але це не змінює загальної проблеми величезного податкового тягаря на непрацюючу економіку. Підвищення мінімальних зарплат - тактичне рішення, без системних змін.

Джерело: http://hyser.com.ua/economics/chto-zh...