Що робити українцеві, якщо в магазині або ресторані не приймають картки

Нацбанк нещодавно відзвітував про те, що частка безготівкових розрахунків в країні досягла майже 40%, і якщо магазини продовжать і далі розставляти POS-термінали, то вона продовжить збільшуватися і далі. Проте в містах та селах все ще предостатньо місць, де можна розрахуватися карткою.

Права українців за частиною платежів захищені діючим законодавством. Відповідно до закону «Про захист прав споживачів» (п 2 ст. 17), людина має право вільно вибирати як товари або послуги, так і способи їх оплати. У зручний для себе час, але з урахуванням режиму роботи підприємства торгівлі, громадського харчування та інших компаній, що надають послуги.

Покупець має право вибору способу розрахунку. І магазин повинен надати йому таке право, а примус до здійснення покупки певним чином - це порушення.

За порушення права розрахуватися карткою ст. 23 закону про захист прав споживачів передбачає штраф в 8,5 тис. Грн (500 неоподаткованих мінімумів). Окремо може бути накладено адмінштраф на керівництво торгової точки 17-170 грн, у разі повторного вчинення порушення - 85-429 грн (згідно зі ст. 155 КпАП).

Але тут є важливий нюанс - штраф покладається за відсутність POS-терміналу там, де він повинен бути.

Ці місця визначені постановою КМУ №878 від 29 вересня 2010 року. Наприклад, платіжні карти можуть не брати магазини і кафе, обладнані касовими апаратами, якщо їх торговельна площа менше 20 кв.м (крім заправок) або якщо вони знаходяться в населених пунктах, де проживає менше 25 тис. Чол. Також платіжні термінали можуть не мати їдальні на підприємствах, в навчальних закладах та військових частинах.

Однак, за словами захисників прав споживачів, закон не встановлює ніяких санкцій за порушення права вибору, якщо термінал не працює з технічних причин.

Якщо POS-термінал зламався - це одне, а якщо його немає зовсім, то це вже порушення, за яке покладено штраф в розмірі 8,5 тис. грн. Важливо, щоб споживача не обманювали, що термінал не працює.

Часто не хочуть проводити оплату через термінали фізособи-підприємці, яким невигідно показувати більших обертів, щоб зберегти пільговий режим оподаткування. У супермаркетах і великих магазинах - це рідкісне явище і найчастіше відмова в прийомі карт пов'язаний з технічними проблемами. Буває, наприклад, що не на всіх касах працюють термінали. Але в такому випадку можливість безготівкової оплати все одно є.

Якщо раптом у закладі кажуть, що у них не працює термінал, можна уточнити, в чому саме проблема. Наприклад, коли немає інтернету, можна спробувати розрахуватися карткою в оффлайн-режимі. Але це спрацює тільки для чипованних карт, які можуть накопичувати суму проведених в офлайні операцій і синхронізувати їх з банком при наступному підключенні. Можливість таких платежів, і ліміти по ним встановлюють самі банки.

Як стверджують юристи, важливо розуміти, що якщо в магазині не працює термінал, то покупку можна забрати й оплатити, коли він запрацює. Однак це зовсім не означає, що можна піти з магазину з неоплаченим товаром.

До моменту розрахунку за товар він є власністю магазину. Тому просто забрати товар і піти не можна, так як такі дії можуть бути кваліфіковані як крадіжка. За великим рахунком, навіть пити і їсти продукти в супермаркеті до проходження каси теж не можна. Так як покупець, навіть маючи намір оплатити товар на касі, псує власність магазину.

Згідно із законом «Про охоронну діяльність» персонал охорони супермаркету має право протидіяти правопорушникам і повідомляти поліцію про вчинення кримінального або адміністративного правопорушення. А також проводити огляд речей громадян тільки з їх добровільної згоди.

Якщо вам відмовили в розрахунку банківською картою, факт відмови потрібно зафіксувати, перш за все, в книзі скарг (це документ суворої звітності), написавши, що відмовили в проведенні безготівкового розрахунку.

Згідно із законом про захист прав споживачів вам не можуть відмовити у продажу товару. Інше питання, що форма оплати законом не регулюється, і вам не відмовляються продати товар.

Протягом трьох днів керівництво торгової точки має розглянути скарги і протягом п'яти днів написати в книзі, які вжиті заходи. А якщо покупець залишив свої контактні дані, то окремо проінформувати самого споживача. Хто покараний і як усунутий недолік.

Можна написати претензію керівництву магазину (якщо дозволяє час) і здати її під розпис в отриманні. Заява пишеться в двох примірниках на суб'єкта господарювання, де повідомляється про порушення права споживача з вимогою надати таку можливість.

У будь-якому випадку при виникненні труднощів з покупкою треба спочатку звертатися до керівництва торгової точки, а якщо немає реакції - скаржитися в Госпродпотребслужбу. Так як державні інспектори повинні втручатися, якщо покупцеві буде неправомірно відмовлено в покупці.

Для цього на сайті служби потрібно заповнити шаблон скарги, вказавши всю інформацію про заклад (ця інформація знаходиться в куточку споживача, часто у фіскальному чеку). Треба пам'ятати, що без особистого підпису звернення не дійсне. Після узгодження інспектори вийдуть на позапланову перевірку. За словами Андрія Лигі, держорган може дати розпорядження про усунення порушення права споживача і в разі відмови, оштрафувати на 20 неоподатковуваних мінімумів доходів.

Поліцію викликати марно. Можна поскаржитися в Госпродпотребслужбу, а ще краще в ГФС, так як саме податківці покликані стежити за касовою дисципліною. Для цього треба писати скарги, щоб контролери прийшли в магазин з перевіркою.

Наприклад, можна залишити звернення до УКРІНФОРМ на урядовому контакт-центрі за телефоном одна тисячі п'ятсот сорок п'ять.

Можна уявити собі ситуацію, коли готівки немає, а потрібно терміново купити ліки або подарунок перед від'їздом в інше місто (країну). Тоді теоретично можна спробувати стягнути через суд з магазину збиток або упущену вигоду. Судовий збір у справах про захист прав споживачів не стягується. Але для цього доведеться зібрати доказову базу і займатися судовою тяганиною.

Аналогічні правила діють і в Мережі. Покупки через інтернет регламентуються Цивільним кодексом, законом «Про захист прав споживачів», а також спеціальним законом «Про електронну комерцію».

Купівля товарів в інтернеті від звичайної купівлі-продажу практично нічим не відрізняються. Вимоги про надання інформації про свою госпдіяльності ідентичні вимогам до продавців, які не займаються електронною комерцією, що дозволяє покупцеві оскаржувати неправомірні дії продавця в судовому порядку в разі виникнення спору.

Доказом оплати в разі купівлі-продажу через інтернет буде електронний документ, квитанція, товарний або касовий чек, квиток, талон або інший документ, що підтверджує факт отримання коштів, із зазначенням дати здійснення розрахунку.

Права споживача при онлайн торгівлі мають невеликі переваги перед звичайною торгівлею, наприклад споживач має право розірвати договір протягом 14 днів як за умови, що товар якісний так і за умови, що немає (в звичайній торгівлі спочатку передбачений тільки ремонт). Однак реалізувати ці права на практиці значно складніше ніж в звичайному магазині через недосконалість роботи держорганів і законодавства в цій сфері.

Джерело: http://hvylya.net/