Що дасть українцям підвищення порога індексації доходів?

23 лютого Кабмін оприлюднив свою постанову № 77 від 11 лютого, яким збільшив поріг індексації грошових доходів населення до 103%. До сих пір доходи громадян (у вигляді зарплати і т.п.) підлягали автоматичному перерахунку, якщо місячний індекс інфляції перевищував порогове значення в 101%.

Простіше кажучи, якщо зростання цін за місяць буде вище 3%, то розмір грошових виплат повинен бути проіндексований. Нагадаємо, вимога підвищити поріг індексації зі 101% до 103% передбачено змінами в ст.4 Закону про індексацію доходів (№1282)

Як це працює

Індексувати доходи починають тільки з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому офіційно Держстатом опублікований індекс споживчих цін. Наприклад, якщо в березні 2016 року інфляція складе 3,1%, то цей показник буде опублікований в квітні. Значить індексувати доходи необхідно з травня. Поки приводу для такого перерахунку немає - офіційна інфляція за січень 0,9% (або індекс 100,9%).

"Дане рішення уряду майже ніяк не позначиться на реальних доходах населення. Просто так звану індексацію проводитимуть рідше. За минулий рік інфляція склала 43%, але ніде зростання зарплати чи інших видів виплат навіть близько не підібрався до цього показника", - сказав UBR. ua президент Центру антикризових досліджень Ярослав Жаліло.

Але тут справа не стільки в макроекономічних показниках, скільки в бухгалтерських тонкощах розрахунків. Справа в тому, що розрахунок відсотка, на який потрібно буде підвищувати зарплату, ведеться для кожного співробітника окремо - з моменту останнього підвищення голого окладу для його посади (без урахування будь-яких змінних виплат, наприклад, премій). А подолання інфляційного порогу - це лише спусковий гачок для початку збільшення виплат.

"Індексація відбувається не на всю суму зарплати, а тільки на її частину в межах місячного прожиткового мінімуму для працездатних осіб (зараз 1378 грн)", - уточнив UBR.ua заввідділом досліджень рівня життя НДІ праці і зайнятості населення Мінсоцполітики та НАНУ Валентина Латик.

Визначення відсотка, на який треба підвищити оклад, досягається шляхом перемноження показників інфляції (тобто наростаючим підсумком) і деяких додаткових арифметичних дій, які ми тут опустимо. Наприклад, в січні зарплата працівника була 3200 грн. Останній раз вона підвищувалася рік тому - в січні 2015 року. Індексації підлягає тільки 1378 грн. Приріст індексу споживчих цін для цього працівника складе 38%, а сума індексації - 523 грн. Вона виплачується одночасно з нарахуванням та виплатою зарплати за місяць і підлягає оподаткуванню, як того вимагає закон.

Кому вигідно

Як зазначає Валентина Латик, сьогодні вся проблема полягає в низьких офіційні зарплати українців, і тому ніяка індексація їм не допоможе. "Ця норма важливіше більше для бюджетників, так як там рідко підвищують оклади. Для деяких працівників сума індексації часом виявляється згодом вище, ніж базовий оклад. Що зовсім не стимулює до ефективної праці", - зазначила вона.

Наприклад, зарплата рядового співробітника, який достатньо довго пропрацював на одному посту, може виявитися вище, ніж у нового начальника відділу. Тобто, система індексації заохочує не людину, а його посаду. Чим довше сидиш на одному місці, тим більше сума компенсації в зв'язку з ростом цін.

Приватний сектор дивиться, що держава не підвищує оклади і сам не поспішає це робити.

Втім, для компаній, на відміну від бюджетних організацій є альтернатива індексації. Підприємство може не індексувати зарплату працівників, а підвищувати її з урахуванням очікуваного рівня інфляції. Приклад застосування цього методу міститься в додатку 5 до Порядку проведення індексації (постанова КМУ від 17.07.2003 р № 1078).

"Реальний сектор може вибирати, яким способом проводити індексацію. Або індексувати, як вимагає Порядок, або просто частіше підвищувати зарплату", - говорить Валентина Латик. Тут важливо зауважити, що сума підвищення зарплати повинна бути не нижче, ніж розрахункова сума індексації. В іншому випадку підприємству доведеться дорахувати виплати працівникам, а то і заплатити штраф інспекції з питань праці.

Цікаво, що депутати від "Оппоблока" Наталія Королевська та Юрій Солод вже зареєстрували законопроект про повернення порога індексації на колишній рівень в 101%. Щоб, як сказано в пояснювальній записці, в умовах підвищення цін і тарифів на товари і послуги забезпечить хоча б часткове відшкодування громадянам подорожчання споживчих товарів і послуг.

Але, як зазначає Валентина Латик, межа в 101% при нинішніх рівнях інфляції змушував проводити перерахунки занадто часто. "Так що Кабмін правильно вирішив скоротити періодичність. У європейських країнах виплати взагалі індексують не автоматично, як у нас, а так би мовити, на напівавтоматі, у міру потреби", - говорить експерт.

джерело: http://ubr.ua/finances/macroeconomics...