Чого бізнесу чекати від реформи ДФС?

В українській економіці близько половини ВВП забезпечує зовнішня торгівля. З початком дії Угоди про зону вільної торгівлі з Європейським Союзом, українські експортери та імпортери мають чудову нагоду розширити свою діяльність та глибше інтегруватися у світову торгівлю. Однак на заваді цьому часто стають митні перешкоди: тонами простоюють швидкопсувні товари, а митна вартість товарів змінюється щогодини. Уряд прогнозує реформування галузі, але чи будуть зміни сприятливими для бізнесу?

Так, у категорії міжнародної торгівлі в рейтингу легкості ведення бізнесу Світового Банку (Doing Business report) у 2017 році Україна посіла 115 місце. Торік нам пощастило побувати на 110 щаблі. За показниками ми сусідимо з Лівією та Парагваєм.

Тобто, попри те, що в країні ось уже кілька років тривають реформи, а ЄС для нас відкрив свій ринок, ситуація з міжнародною торгівлею тільки погіршується. Все через значні витрати коштів та часу, пов’язаних із переміщенням товарів через кордон.

Бюрократія й корупція на митниці та несприятливе валютне регулювання ㅡ основні вороги розвитку міжнародної торгівлі в Україні

Згідно з результатами опитування серед підприємців, проведеного Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій, на митні бар’єри скаржаться 27% експортерів та 35% імпортерів.

Найбільшими перешкодами для експортерів є непередбачуваність торговельної політики України, недостатній рівень транспортної інфраструктури та несприятливе валютне регулювання.

Імпортери найчастіше страждають від непрозорості визначення митної вартості товарів, що ввозяться, складності митного й податкового законодавства України та несприятливого валютного регулювання.

Від цих факторів однаково потерпає бізнес усіх розмірів, але в найтяжчому становищі опиняються малі підприємці ㅡ їм до всього ще доводиться боротися з неефективністю механізму відшкодування ПДВ, непрозорістю та бюрократією в політиці податкової інспекції.

За останній рік здійснено два ключові нововведення: принцип “єдиного вікна” та мобільні групи перевірки

Справді революційним виглядає інформаційний обмін за принципом “єдиного вікна“, що запрацював із серпня.

В ідеалі все працює таким чином: суб’єкт подає необхідні для проходження митного контролю документи та чекає 4 години. Якщо протягом цього часу в контролюючих органів не виникло жодних запитань та претензій, спокійно підприємець перетинає кордон.

Та на практиці все гірше: митники навчилися затягувати процес довше, ніж на 4 години, та й до цієї процедури ще слід пройти через всі пов’язані з цим органи, що призводить навіть до двох тижнів простою.

Окрім того, ”єдине вікно” дозволяє подавати документи в електронному вигляді. Але підприємці скаржаться, що при проходженні митного контролю потрібно мати з собою ще й паперові примірники.Тож розмитнити товар “по-старому” виходить подекуди навіть швидше.

Що ж до так званих “мобільних сотень”, або ж по-народному “чорносотенців”, то тут теж не все однозначно. З одного боку, це незалежні наглядачі, які можуть в будь-який момент скористатися своїми повноваженнями, забезпечуючи прозорість системи. Проте широта повноважень та нечітка система обов’язків може перетворити їх й на корупційні групи.

Основним же корупційним важелем тиску на підприємців досі залишається регулювання митної вартості (майже половина опитаних підприємців мала непорозуміння з митниками саме через це).

Реформа ДФС покликана зменшити рівень корупції, однак може й “ускладнити” життя підприємцям

Цю реформу уряд обіцяє ще з минулого року, і ось уже з 1 травня вона має запрацювати.

Основна мета реформи ㅡ автоматизація та зменшення людського фактору там, де це можливо. Експерти зазначають, що зміни в ДФС здатні знизити в 3-4 рази рівень тіньової економіки в Україні та принести в бюджет додаткові 150 млрд грн впродовж року.

Однак і тут не обійшлося без суперечностей. Постанова №237 від 29.03.2017 року, якою передбачена реформа митниці, поки дещо “сира”, донині не підписана й зараз відбувається її активне обговорення.

Концепція реформування ДФС передбачає своєрідну централізацію митної структури. Основна мета такої ініціативи — зменшити залежність структурних підрозділів на місцях від регіональних органів влади, тим самим зменшуючи рівень корупції.

Але іншою стороною медалі є те, що всі регіональні митниці (досі їх було 27) тепер будуть залежати від одного єдиного центру — Міжрегіональної митниці. Така собі централізація в умовах масштабної децентралізації. І якщо підприємець, скажімо, в Закарпатській області, матиме якісь непорозуміння з органами ДФС на місці, їхати подавати позов до суду йому доведеться до Києва, власне, як і з усіма іншими питаннями (скарги, митні платежі тощо). 

Крім того, Постанова закріплює за керівником Міжрегіональної митниці класифікацію з понад 20-ти повноважень. Навіть, якщо ці повноваження якось делегуватимуться, все одно потрібно буде чекати затвердження кожного рішення з центру, що може суттєво подовжити митні процедури для бізнесу.

Тобто, тільки київські суди зможуть займатися цими питаннями.

Реформа ДФС, що неминуче зачіпає й митницю, навряд чи можлива без перегляду положень Постанови №237 та її змістовних доопрацювань. Але досвід реформування під егідою полегшення життя малого й середнього бізнесу, зазвичай, доводить, що життя підприємців тільки ускладнюється.

Джерело: http://ckp.in.ua/analytics/17730