Блокування реєстрації податкових накладних. Як захистити свої права в суді?

Порядок оскарження блокування реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних регулюється ст. 201.16 Податкового кодексу України (далі - ПКУ). Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Яка процедура оскарження блокування реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування?

Адміністративний порядок передбачає подання скарги до ДФС України на рішення комісії ДФС про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, в той час, як судове оскарження передбачає звернення до відповідного суду з позовною заявою.

Акцентуємо увагу платників податків, що положення ст. 201.16 ПКУ передбачають певні обов’язкові дії платника податків, які необхідно зробити до того, як звертатися зі скаргою в адміністративному чи з позовом в судовому порядку.

Податковий кодекс зазначає про те, що платник податків отримує електронну квитанцію з податкового органу у випадку зупинення (блокування) реєстрації податкової накладної. В квитанції зазначається пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копій документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (п. В ст.201.16.1 ПКУ).

Письмові документи та/або пояснення можуть бути подані платником податків до контролюючого органу за місцем реєстрації платника податків протягом 365 днів, а податковий орган передає їх самостійно до комісії ДФС. Податковий кодекс та Кодекс адміністративного судочинства (далі – КАС України) не містить положень, які б дозволяли платнику податків розпочати процедуру адміністративного або судового оскарження без подання відповідних пояснень до контролюючого органу відповідно до ст. 201.16.1 та 201.16.2 ПК України. Адміністративні скарги та судові позови, на нашу думку, будуть повертатися платнику податків з зазначенням про те, що відсутній предмет спору та не дотримано повної процедури оскарження. Тому, платнику податків, необхідно подавати пояснення та додаткові документи до контролюючого органу, у випадку виявлення ним бажання, здійснити процедуру адміністративного або судового оскарження дій податкового органу по блокуванню/відмові в реєстрації податкової накладної.

Після подання пояснень та додаткових документів, комісія ДФС виносить рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, яке вже можна оскаржувати.

За виробом платника податків, рішення комісії ДФС можна оскаржити:

• або в адміністративному порядку – до ДФС України

• або в судовому порядку.

Які переваги адміністративного оскарження?

Перевагою адміністративного оскарження рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних/розрахунку корегування до ДФС України є його безкоштовність. Скаржнику не потрібно сплачувати судовий збір за подання такої скарги. Але кількість позитивно задоволених скарг до ДФС України залишається малою. Тому, зазвичай, після адміністративного оскарження, скаржники звертаються до суду з позовною заявою.

Яке процесуальне законодавство застосовується до спірних правовідносин?

Процесуальне законодавство, що підлягає застосуванні при вирішенні спору з податковою стосовно рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН є Кодекс адміністративного судочинства України. Яка підсудність судових спорів по відмові податкових органів в реєстрації податкових накладних? Спори стосовно оскарження (блокування) відмови в реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних підсудні окружним адміністративним судам за місцем знаходження позивача або місцем знаходження відповідача (ч.1 та 2 ст. 19 КАС України). Право вибору підсудності визначає позивач. Так, якщо позивач-юридична особа знаходиться в Шевченківському районі м. Києва, то справа підсудна Окружному адміністративному суду м. Києва.

Як правильно сформувати позовні вимоги при оскарженні рішення про відмову в реєстрації податкових накладних?

При формулюванні позовних вимог під час оскарження відмови (блокування) в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних необхідно звернути увагу на положення ч. 2 ст. 162 КАС України, яка зазначає про те, що у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про:

1) визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення;

2) зобов'язання відповідача вчинити певні дії;

3) зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій;

4) стягнення з відповідача коштів. Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Як зазначалося вище, оскарженню підлягає не блокування реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (квитанція), яка надсилається платнику податків відповідно до п. 201.16.1 ПК України, а рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування або рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Так, позивач може об’єднати декілька позовних вимог в одній позовній заяві.

Якщо позивач оскаржував до ДФС України рішення податкової про (блокування) відмову реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (адміністративне оскарження, що передує судовому оскарженню), то прохальна частина позовних вимог може виглядати наступним чином:

1.Визнати рішення податкового органу (ДФС) про відмову в реєстрації податкової накладної протиправним та скасувати його.

2.Зобов’язати податковий орган (ДФС) здійснити дії по реєстрації (зареєструвати) податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

3.Слухання по справі проводити за обов’язкової участі позивача або його представника.

4.Судові витрати покласти на відповідача. Судовий збір сплачується за кожну позовну вимогу окремо в розмірі одного прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, що складала станом на 1 січня поточного року (нині складає 1600 гривень).

Так, якщо судовий збір за одну позовну вимогу складає 1600 гривень, то за дві позовні вимоги 1600 * 2 = 3 200 гривень. Окремою позовною вимогою слід зазначити: "Судові витрати покласти на відповідача". За таку позовну вимогу, зазвичай, судовий збір не сплачується. В позовній заяві необхідно зазначити про те, що позивач бажає приймати участь в слуханні справи. У іншому випадку, справа буду слухатися суддею в «письмовому провадженні» без виклику сторін.

Що робити, якщо податкова (ДФС) не приймає рішення про реєстрацію чи відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування?

Відповідно до п. 201.16.3 ПК України, рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п’яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів. В свою чергу, трапляються випадки, коли комісія ДФС не вчасно приймає рішення про відмову в реєстрації або про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Позовними вимогами в такому позові можуть бути:

1. Визнати бездіяльність податкового органу (ДФС) по не прийняттю рішення за поданими поясненнями та додатковими документами стосовно реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН протиправним.

2. Зобов’язати ДФС розглянути подані пояснення відповідно до строків, визначених законом та повідомити про прийняте рішення платника податків у строки, визначені законом.

Також, можна спробувати відразу зазначити позовною вимогою: «2. Зобов’язати податковий орган (ДФС) здійснити дії по реєстрації (зареєструвати) податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних». На  думку юристів, позовна вимога про зобов’язання ДФС здійснити дії по реєстрації (зареєструвати) податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних за відсутності рішення ДФС про відмову реєстрації податкової накладної є не вірною. Скоріше всього, при таких позовних вимогах, суд задовольнить позовну заяву частково, визнає бездіяльність ДФС протиправною та зобов’яже ДФС розглянути пояснення та додані документи в строки визначені законом (5 днів).

Якщо було подано позовну заяву з вимогами зобов’язати розглянути пояснення з додатками протягом строку, визначеного законом, але після отримання позовної заяви та до винесення рішення по справі комісія ДФС розгляне пояснення та надішле платнику податків рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, то позивач має право до початку розгляду справи по суті змінити позовну вимогу з зобов’язання "розглянути пояснення та додатки протягом строку визначеного законом" - на "зобов’язати податковий орган здійснити дії по реєстрації (зареєструвати) податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних".

Розгляд справи «по суті» починається зазвичай на першому судовому засіданні доповіддю головуючого в судовому засіданні про зміст позовних вимог (ч.1 ст. 135 КАС України), і після заслуховування клопотань учасників процесу. В такому випадку на першому судовому засіданні буде доречно заявити клопотання про витребування доказів (інформації) з ДФС про те, чи на момент судового розгляду прийняте будь-яке рішення по поданим поясненням платника податку, з метою з’ясування чи наявний предмет спору (комісія ДФС могла прийняти рішення, але не надіслати його платнику податків).

Отримавши ухвалу суду про витребування доказів ДФС скоріше всього прийме рішення по поданим поясненням та не буде чекати остаточного рішення суду про зобов’язання винести рішення. В такому випадку платник податків зможе відразу змінити позовні вимоги на потрібні та не подавати ще одну позовну заяву.

Хто повинен виступати відповідачем по справі про оскарження рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування?

Відповідачем по справі має бути ДФС України, оскільки рішення про відмову в реєстрації податкової накладної виноситься комісією при ДФС України. Рекомендуємо залучати до справи в якості співвідповідача або третьої особи Державну податкову інспекцію відповідного району (об’єднану ДПІ), оскільки винесене судове рішення, скоріше всього буде виконуватися саме ДПІ відповідного району.

Які документи необхідно подавати до суду разом з позовною заявою?

Міністерство Фінансів України, своїм Наказом №567 від 13.06.2017 року затвердило «Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних». До суду в якості доказів бажано також подати документи зазначені в цьому переліку:

договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; 

розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Які додаткові докази (документи) необхідно подавати до суду щоб виграти справу про про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування?

Доказовою базою, окрім документів, які зазначені в п. «В» ст. 201.16.1 ПК України, бажано додати документи, які характеризують діяльність підприємства загалом:

наявність найманих працівників (штатний розклад, копії трудових книжок, копії трудових договорів);

наявність основних засобів на балансі: комп’ютери, транспортні засоби, столи, інше виробниче обладнання;

наявність інших схожих договорів/контрактів (на схожі суми, товари, послуги), а також підтвердження того, що такі договори/контракти вже були виконані (договори, акти виконаних робіт, товарно-транспортна накладна, податкова накладна);

документи або дії, які були здійснені з метою виконання підписаного контракту, по якому реєструється відповідна податкова накладна (наприклад, закупка витратних матеріалів: цемент, пісок, дерево, інше, листи, попередні договори, які підтвердять намір сторони виконати договір);

наявність орендованого приміщення тощо.

У певній мірі, можна провести аналогію з доказами, які подаються при оскарженні податкових повідомлень-рішень при визнанні правочинів «нікчемними».

Доказова база допоможе позивачу спростувати позицію фіскальної служби в суді стосовно «ризикових» операцій, доведе реальність господарської діяльності підприємства та господарської операції, по якій реєструється податкова накладна. Окремо бажано довести, що послуга або товар, який купувався покупцем у позивача йому необхідний для його діяльності (наприклад, будівельна фірма закуповує камінь та пісок). Підтвердженням цього може бути витяг з ЄДРПОУ з зазначенням видів діяльності, а також перелік документів покупця, які підтверджують його господарську діяльність, купівельну спроможність, не фіктивність.

Коли буде зареєстрована податкова накладна?

Відповідно до п. 201.16.4. Податкового кодексу України, податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій:

прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Таким чином, позитивне рішення адміністративного суду, що набрало законної сили, про задоволення позову повністю або частково про зобов’язання Державної фіскальної служби вчинити дії по реєстрації податкової накладної/розрахунку корегування (зареєструвати) в Єдиному реєстрі податкових накладних є підставою для такої реєстрації.

Рішення окружного адміністративного суду набирає законної сили після спливу десятиденного строку на його оскарження.

Якщо рішення суду оскаржене не було, то воно фактично вступає в силу на одинадцятий день після його винесення (день винесення рішення не рахується). Якщо по справі сторона подала апеляційну скаргу, то рішення суду першої інстанції набуває законної сили в день проголошення свого рішення (ухвала/постанова/рішення) апеляційним судом.

http://alltax.ua