Автономізація медзакладів первинки і вторинки: у чому відмінності

Медзаклади – КНП: перехідний період

Із 2020 року всі види медичної допомоги будуть фінансуватися в рамках договору з НСЗУ (згідно з п. 4 розд. IV Закону від 19.10.17 р. № 2168-VIII «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення»). Тобто через півроку медзаклади більше не отримуватимуть фінансування з медичної субвенції. Замість цього НСЗУ буде оплачувати їх роботу залежно від кількості проведених консультацій і пролікованих випадків (на первинному рівні – за кількість поданих декларацій пацієнтів). Медустанови вторинної та третинної ланок не тільки можуть, але й повинні готуватися до нових умов роботи заздалегідь. Адже процес автономізації вторинки дещо складніший, триваліший і має суттєві відмінності.

Первинна медична допомога має не такі великі масштаби, як вторинна, де зазвичай чимала кількість персоналу, об’єктів нерухомості та коштів. Якщо бюджет первинки становить десь 3–4 млн грн, то місячний бюджет вторинки – 10–12 млн грн, а то й більше.

На сьогодні процес автономізації триває. Нагадаємо, до 2018 року для всіх ЗОЗ діяв пільговий період. Щоб змінити статус медзакладу, можна було:

• не проводити оцінку майна (це дорога та обов'язкова процедура для таких змін);
• не виплачувати наявні борги до реорганізації (боргові зобов'язання, звичайно, залишалися).

Тепер же ЗОЗ потрібно як мінімум два місяці на те, щоб кредитори могли пред’явити боргові претензії до закладу, що реорганізується. Більше того, кредитори можуть заблокувати цю процедуру. І якщо є борги, наприклад, за комуналку чи інші, то гроші на розрахунки з боргами треба буде десь знайти.