Що змінилося? У березні цього року набули чинності чергові зміни до Податкового кодексу (далі – ПК), які стосуються, зокрема, звільнення платника податків від штрафу в разі, якщо податок був перерахований не на той рахунок.
Про що стаття? Ми розглянемо, якою саме нормою ПК передбачене звільнення від штрафу, за яких умов застосовується це звільнення, а також відповімо на ваші запитання.
Зміни, про які йдеться, передбачені Законом від 23.02.2024 № 3603-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо вдосконалення онлайн-комунікації з платниками податків та уточнення окремих положень законодавства» (далі – Закон № 3603).
Закон № 3603 набув чинності з 16.03.2024 (за винятком окремих його положень, які набудуть чинності з 16.06.2024 відповідно до п. 1 розд. II «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону).
Звільнення від штрафу передбачене пп. 112.8.81 ПК, у якому зазначено, що помилкова сплата платником податків, у тому числі податковим агентом, грошового зобов’язання на інший бюджетний рахунок (без порушення законодавчо визначеного строку сплати податку або узгодженої суми грошового зобов’язання до бюджету) є обставиною, яка звільняє від фінансової відповідальності за вчинення податкових порушень.
Проте! У пп. 112.8.81 ПК є умова: як підтвердження вищезгаданої обставини платник повинен вчинити дії, передбачені ст. 43 ПК для повернення суми помилково сплачених грошових зобов’язань. |
Нагадаємо, що штрафи за прострочення сплати податків установлені ст. 124 ПК у розмірі:
Звільнення від пені передбачене пп. 129.9.8 ПК. Тут також закріплені правила звільнення від сплати пені, аналогічні наведеним вище, закріпленим у пп. 112.8.81 ПК.
Таким чином, для застосування норм, що звільняють від сплати штрафу та пені в разі перерахування податку не на той рахунок, повинні виконуватися такі умови:
Тепер розглянемо питання, що виникають на практиці у платників податків, які «помилилися рахунком».
Платник податків має подати до податкового органу заяву про повернення помилково перерахованої суми.
Як сказано в п. 43.4 ПК, платник податків подає заяву у довільній формі, у якій зазначає напрямок перерахування коштів:
Зазначимо також, що розпорядження ст. 43 ПК конкретизоване в Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надмірно зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженому наказом Мінфіну від 03.09.2013 № 787 (далі – Порядок № 787).
Так, згідно з п. 5 розд. І Порядку № 787, заява про повернення (перерахування) коштів з бюджету складається з обов’язковим зазначенням інформації у такій послідовності:
На жаль ні.
Справа в тому, що порядок сплати ЄСВ, а також застосування відповідальності за порушення ЄСВ регламентуються окремим законом – Законом від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464). Цим законом установлені свої правила, і звільнення від штрафу у разі, який ми розглядаємо, тут не передбачене.
Крім того, кошти, що надходять від сплати ЄСВ, не можуть зараховуватися до Державного бюджету та бюджетів інших рівнів (ч. 3 ст. 8 Закону № 2464), ці кошти можуть бути використані лише на цілі, передбачені законодавством про загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Ми ж із вами розглядаємо звільнення від відповідальності у разі перерахування податку не на той бюджетний рахунок.