Підписуйся на інформаційну страховку бухгалтера
Розділи:
Підрозділи:
Підрозділи:
Підрозділи:

Оформлення результатів документальних перевірок: таблиця-підказка

09.01.2026

Якщо податкову перевірку у вас вже проведено, то потім оформлюються її результати. На цьому етапі у платників податків виникає чимало запитань щодо послідовності дій, строків підписання акта перевірки, подання до нього заперечень та оскарження результатів перевірки. Відповіді на ці та інші запитання, пов'язані з цими процедурами, ви знайдете у підготовленій нами таблиці-підказці.


Порядок оформлення результатів документальної перевірки

Послідовність дій та строки оформлення

№ етапу

Назва етапу оформлення документів та наші пояснення

Чим регла-
ментується

Строки

1

2

3

4

1

Оформлення акта перевірки.

Акт документальної виїзної перевірки (планової та позапланової) складається у двох примірниках та підписується посадовими особами органу ДПС.

Увага! Відмова від підписання акта перевірки чи одержання його примірника не звільняє платника податків від обов’язку сплатити визначені податковим органом за результатами перевірки грошові зобов’язання (абзац третій п. 86.3 ПКУ). У разі відмови від отримання акта перевірки його буде відправлено до електронного кабінету платника податків, а податковий орган складе акт про відмову. Тому відмовлятися від підписання чи отримання акта немає сенсу, краще його підписати, подавши до нього заперечення

П. 86.3 Податкового кодексу України (далі – ПКУ);
Порядок, затверджений
наказом Мінфіну
від 20.08.2015
№ 727
;

Методичні рекомендації, затверджені
наказом ДПС
від 25.02.2021
№ 244

5 робочих днів (далі – р. д.), що настають за днем закінчення строку, відведеного для перевірки.

10 р. д. – для платників податків, які мають філії та/або знаходяться на консолідованій сплаті податків

2

Складання та подання заперечень до акта перевірки.

Якщо платник податків не погоджується з висновками перевірки або фактами та даними, викладеними в акті, він має право подати свої заперечення та/або додаткові документи та пояснення, які, зокрема, підтверджують відсутність провини, наявність пом’якшуючих обставин чи обставин, що звільняють від відповідальності.

Заперечення складаються у довільній формі із зазначенням усіх необхідних реквізитів акта, до якого вони подаються

П. 86.7 ПКУ

10 р. д., що настають за днем одержання акта

3

Повідомлення платника податків про розгляд заперечень.

Якщо платник податків подав заперечення до акта перевірки, податковий орган зобов’язаний його повідомити про місце та час розгляду матеріалів перевірки, зокрема в режимі відеоконференції

Пп. 86.7.2 ПКУ

Протягом 2 р. д. з дня отримання від платника податків заперечень та/або додаткових документів та пояснень, але не пізніше ніж за 4 р. д. до дня розгляду

4

Розгляд заперечень податковим органом.

Заперечення та пояснення до актів перевірок розглядаються спеціальною комісією органу ДПС. Платник податків має право брати участь у процесі розгляду матеріалів перевірки особисто або через свого представника, зокрема в режимі відеоконференції, на що він повинен вказати в запереченнях до акта перевірки  (пп. 86.7.3 ПКУ).

При цьому він може надати письмові та/або усні пояснення щодо предмету розгляду. Водночас відсутність платника (його представника), повідомленого в установленому порядку про час та місце розгляду матеріалів перевірки, не перешкоджає проведенню цієї процедури

Пп. 86.7.1–86.7.4 ПКУ

10 р. д., що настають за днем одержання заперечень

5

Винесення податкового повідомлення-рішення (далі – ППР).

ППР приймається керівником органу ДПС (його заступником чи уповноваженою ним особою).

Строк винесення ППР залежить від того, подавалися заперечення до акта перевірки чи ні

Ст. 58, пп. 86.7.5,
п. 86.8 ПКУ
;
Порядок, затверджений
наказом Мінфіну
від 28.12.2015
№ 1204

15 р. д., що настають за днем вручення платнику податків (його представнику) акта перевірки (якщо заперечення не подавалися),

5 р. д., що настають за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів та надання письмової відповіді платнику за результатами розгляду (якщо подавалися заперечення)

6

Адміністративне оскарження ППР.

Платник податків має право подати скаргу до вищого органу ДПС. Зробити це можна у письмовій чи електронній формі засобами електронного зв’язку.

Разом зі скаргою до вищого органу ДПС платник має подати повідомлення про оскарження до податкового органу, який виніс ППР або інше рішення, яке оскаржується (п. 56.5 ПКУ). Таке повідомлення складається у довільній формі із зазначенням усіх необхідних реквізитів, зокрема реквізитів оскаржуваного ППР та поданої скарги.

Зверніть увагу: адміністративне оскарження – це право, а не обов’язок платника податків. Тому він може, минаючи адміністративне оскарження, одразу оскаржити ППР у суді (тоді слід перейти до етапу 8, зазначеного у цій таблиці).

На замітку! Докладніше про адміноскарження читайте в статті «Оскаржуємо рішення ДПС в адміністративному порядку: правила та строки»

П. 56.3 ПКУ;
Порядок, затверджений
наказом Мінфіну
від 21.10.2015
№ 916

(далі – Порядок
№ 916)*

10 р. д. з моменту отримання ППР або іншого рішення органу ДПС, яке оскаржується**

* Скарга має бути оформлена відповідно до вимог розд. IV Порядку № 916. Оскарження рішень про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених п. 56.23 ПКУ та Порядком, затвердженим постановою КМУ від 11.12.2019 № 1165.
** Якщо цей строк пропущено з поважної причини, то платник податків протягом шести місяців з дати закінчення 10-денного строку на оскарження може клопотати про відновлення пропущеного строку. Для цього разом зі скаргою потрібно подати клопотання про відновлення пропущеного строку та копію документів, що підтверджують поважність причин такого пропуску (за наявності). Крім того, таке клопотання можна відобразити у самій скарзі.

7

Розгляд адміністративної скарги.

Орган ДПС розглядає скаргу та надає платнику податків відповідь одним із таких способів:

– вручає під підпис;

– надсилає поштою з повідомленням про вручення;

– надсилає в електронній формі засобами електронного зв’язку з дотриманням вимог п. 42.4 ПКУ.

Зверніть увагу! Платник податків має право клопотати про розгляд скарги на відкритому засіданні. Для цього разом зі скаргою слід подати відповідне клопотання за формою додатка 1 до Порядку № 916

П. 56.8, 56.9 ПКУ;

розд. VII
Порядку
№ 916

20 календарних днів (далі – к. д.) з моменту отримання скарги органом ДПС*.

Строк може бути продовжено, але не більше ніж до 60 к. д. (платник податків має бути про це повідомлений)

* Якщо скарга не була розглянута у цей строк, то вона вважається повністю задоволеною на користь платника податків із дня, що настає за останнім днем такого строку (п. 56.9 ПКУ).

8

Судове оскарження ППР.

Платник податків має право оскаржити ППР в адміністративному суді (незалежно від того, чи скористався він своїм правом на адміністративне оскарження чи ні).

Строк оскарження залежить від того, скористався платник процедурою адміноскарження чи ні

Ч. 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства
(далі – КАС);

ст. 56, 102 ПКУ

6 місяців з дня, коли особа дізналася або мала дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, тобто з дня, коли платник отримав ППР (ч. 2 ст. 122 КАС) – якщо ППР не оскаржувалося в адміністративному порядку*.

Один місяць із дня, що настає за днем закінчення процедури адміноскарження відповідно до п. 56.17 ПКУ (п. 56.19 ПКУ) – якщо платник скористався цією процедурою

* Такі строки для судового оскарження ППР підтверджуються судовою практикою. Див., наприклад, постанови Верховного Суду:
– від 27.01.2022, ЄДРСР, реєстр. № 103034921;
– від 21.08.2024, ЄДРСР, реєстр. № 121138687;
– від 10.05.2024, ЄДРСР, реєстр. № 118962275.
Таблиця. Послідовність дій та строки оформлення.doc
Завантажити
Коментарі до матеріалу
Статті за темою
16.01.2026
Подання фінзвітності: чи застосовують штрафи під час воєнного стану?
Підприємства частенько цікавляться, яка відповідальність передбачена за несвоєчасне подання фінзвітності та чи можуть її застосувати під час воєнного стану. Поговоримо про це в статті. Річна фінансова звітність: інструкція щодо заповнення Фінансова звітність: алгоритм заповнення Підприємства частен...
13.01.2026
Мікро, мале, середнє чи велике: навіщо треба визначати розмір підприємства
Як визначити розмір підприємства для різних цілей (бухгалтерських, податкових, цивільних) згідно з різними класифікаціями? На що впливає розмірна категорія? У деяких випадках необхідно знати, до якої саме розмірної категорії належить ваше підприємство – мікро, мале, середнє чи велике. При цьом...
30.12.2025
Часткова компенсація витрат на придбання генератора: які наслідки в бухобліку та оподаткуванні?
У статті розглянуто, як відобразити компенсацію витрат на придбання генераторів у бухгалтерському та податковому обліку підприємства. Бюджетні гранти: як застосовувати різниці з податку на прибуток Постачання товарів у рамках проєкту міжнародної технічної допомоги: умови застосування ПДВ-пільги Сит...
Популярне
24.10.2025
Процедура перетворення КНП у комунальні некомерційні товариства: важливі нюанси
Законом від 09.01.2025 № 4196-ІХ передбачено трирічний перехідний період для зміни організаційно-правової форми комунального некомерційного підприємства (КНП) у комунальне некомерційне товариство (КНТ). Зміна проводиться за спрощеною процедурою. Детальніше про важливі нюанси читайте у статті.  ...
Нове
16.01.2026
Форма № 1 «Баланс» (Звіт про фінансовий стан)
Баланс дозволяє отримати користувачеві повну, достовірну та неупереджену інформацію про фінансовий стан підприємства на звітну дату (п. 2.1 Методрекомендацій, затверджених наказом Мінфіну від 28.03.2013 № 433). Розглянемо порядок заповнення рядків Балансу з огляду на Методрекомендації, затверджені н...
16.01.2026
Скорочена фінзвітність
У статті йтиметься про заповнення таких форм фінзвітності, як № 1-м, № 2-м, № 1-мс та № 2-мс, які затверджені НП(С)БО 25. Річна фінансова звітність: інструкція щодо заповнення Фінансова звітність: алгоритм заповнення У статті йтиметься про заповнення таких форм фінзвітності, як № 1-м, № 2-м, № 1-мс...
16.01.2026
Події після дати балансу: як розкрити у фінзвітності за НП(С)БО
«Події після дати балансу» – звучить аж надто теоретично і здається відірваним від практики. Але повірте, що в роботі кожного бухгалтера стовідсотково були такі події і виникало питання, як же їх відображати: коригувати ще не «закритий» рік чи вже в поточному показувати...
Кращі матеріали