• Швидкий пошук надійних рішень
    і практичної інформації

Uteka

Я шукаю...

Де шукати:

розширений пошук
Отримайте доступ до більше 2 мільйонів готових рішень, публікацій та оглядів
Оформити
передплату

Усі нюанси ПДВ-перерахунку


З одного боку, розподіл вхідного ПДВ у випадку одночасного здійснення оподатковуваних та неоподатковуваних операцій і річний фактичний перерахунок не є надскладним завданням. З іншого боку, це потребує додаткових витрат часу бухгалтера, особливо щодо необоротних активів. У цьому питанні слід бути особливо уважними, оскільки вірогідність навіть механічної помилки є досить високою.


Олександра Смірнова,
к. е. н., доцент, завідувач відділу вивчення міжнародного досвіду
та європейської інтеграції НДІ ФП

Нагадаємо, відповідно до п. 198.4 ПК, якщо платник податку придбаває (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об’єктом оподаткування або звільнені від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв’язку з таким придбанням (виготовленням), не включаються до податкового кредиту платника. Тобто цей пункт регулює випадки, коли заздалегідь відомо, що товари/послуги та необоротні активи використовуватимуться виключно в операціях, які не є об’єктом оподаткування (ст. 196 ПК) або звільнених від оподаткування (ст. 197 ПК).

Але досить часто трапляються випадки, коли товари/послуги та необоротні активи одночасно використовуються як в неоподатковуваних, так і в оподатковуваних операціях. В основному це зачіпає адміністративні витрати, витрати на збут та загальновиробничі витрати. В такій ситуації виникає необхідність пропорційного розподілу вхідного ПДВ. Це пов’язано з тим, що платник має право віднести до податкового кредиту лише ту частку сплаченого (нарахованого) податку у зв’язку з придбанням/виготовленням товарів/послуг та нематеріальних активів, яка відповідає частці їх використання в оподатковуваних операціях (п. 199.1 ПК).

Слід звернути увагу, що відповідно до п. 199.6 ПК пропорційний розподіл податкового кредиту не проводиться. Тому до складу податкового кредиту в повному обсязі включається вся сума за результатами таких операцій:

  • реорганізація (злиття, приєднання, поділ, виділення та перетворення) юридичних осіб (пп. 196.1.7 ПК);
  • постачання відходів і брухту чорних і кольорових металів, які утворилися внаслідок переробки, обробки, плавлення товарів (сировини, матеріалів, заготовок тощо) на виробництві, під час будівництва, розібрання (демонтажу) ліквідованих основних фондів та інших подібних операцій;
  • постачання товарів/послуг у частині суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету (пп. 197.1.28 ПК).

Норма щодо звільнення від обов’язку розподілу вхідного ПДВ платників, які з 1 липня 2012 року придбавали/виготовляли необоротні активи для одночасного використання в оподатковуваних і не оподатковуваних ПДВ «зернових» операціях відповідно до п. 15 підр. 2 р. ХХ ПК, втратила чинність 1 січня 2014 року.

У цілому операція з перерахунку податкового кредиту з ПДВ передбачає два кроки — розподіл вхідного ПДВ та перерахунок за підсумками року.

1 из 1

Розподіл вхідного ПДВ

Спочатку потрібно визначити у відсотках частку використання (далі — ЧВ) товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях. Вона розраховується як відношення обсягів з постачання оподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за той самий попередній календарний рік (п.199.2 ПК).

Розраховану ЧВ використовують під час розподілу ПДВ для формування податкового кредиту протягом усього поточного року, включаючи останній місяць IV кварталу, а саме:

ПК дозв = ПДВ заг х ЧВ,

де ПК дозв — дозволена частина вхідного ПДВ, яку платник податку має право включити до складу податкового кредиту;

ПДВ заг — загальна сума вхідного ПДВ, пов’язана з придбанням/виготовленням товарів/послуг і необоротних активів.

Зауважимо, що ЧВ розраховується один раз за результатами попереднього звітного року в рядку 1 таблиці 1 додатка 7 до декларації з податку на додану вартість (далі — Д7) та подається один раз одночасно з декларацією за січень (I квартал), а визначена частка застосовується протягом поточного календарного року (Лист № 14061).

Новостворені платники податку, а також платники, у яких протягом попереднього календарного року не було неоподатковуваних операцій, розраховують ЧВ за фактичними обсягами постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій першого звітного податкового періоду (місяця/кварталу), в якому вони були задекларовані (п. 199.3 ПК). Зазначені підприємства розраховують ЧВ один раз за результатами такого періоду у рядку 2 таблиці 1 Д7 та подають розрахунок один раз протягом поточного року одночасно з декларацією, у якій вперше декларуються неоподатковувані операції.

У подальшому протягом року під час розподілу вхідного ПДВ з урахуванням ЧВ не потрібно щоразу разом із декларацією з ПДВ подавати Д7. Для відображення зазначеної інформації у декларації передбачено рядок 15 (п. 4.4 р. V Порядку №1492). Зокрема, у рядку 15.1 декларації розкривається інформація про ПК дозв — частину вхідного ПДВ, яку платник податку має право включити до складу податкового кредиту, та відповідні обсяги придбання (без ПДВ), а в рядку 15.2 — про обсяги придбання (без ПДВ), що відповідають сумі ПДВ, яка не включається до складу податкового кредиту. Аналогічну позицію Міндоходів висловило в Листі №14061.

1 из 1

Перерахунок за підсумками року

Враховуючи, що розподіл сум вхідного ПДВ відповідно до визначеної ЧВ за підсумками року може не відповідати реальному стану речей, потрібно зробити річний перерахунок. Тобто врахувати фактичні обсяги проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (п. 199.4 ПК).

Зверніть увагу, що перерахунок частки використання товарів/послуг здійснюється один раз за підсумками року, а необоротних активів — за підсумками одного, двох і трьох календарних років, що настають за роком, у якому вони почали використовуватися (були введені в експлуатацію).

Зауважимо, що п. 199.4 ПК не передбачає деталізації для різних платників ПДВ (наприклад, новостворених). Тому перерахунок частки використання товарів/послуг та необоротних активів здійснюється виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій.

Річний перерахунок частки використання товарів/послуг в оподатковуваних операціях наводиться у таблиці 2 Д7, а для необоротних активів — у таблиці 3 Д7. При цьому результати перерахунку у рядку 15 декларації з ПДВ не відображаються, а потрапляють до рядка 16.4, як щодо обсягів придбання (колонка А), так і щодо відповідної суми ПДВ (колонка Б).

1 из 1

Нюанси обліку

Розподіл вхідного ПДВ впливає не лише на розмір податкового кредиту. Зокрема, для цілей бухгалтерського обліку суми сплачених у зв’язку з придбанням запасів непрямих податків, які не відшкодовуються підприємству/установі, формують первісну вартість таких запасів (п. 9 П(С)БО 9). Аналогічною є ситуація з придбанням основних засобів (п. 8 П(С)БО 7 та п. 11 П(С)БО 8).

А для цілей оподаткування слід керуватися абз. 3 пп. 139.1.6 ПК. Зокрема, якщо платник ПДВ одночасно проводить операції з продажу товарів (виконання робіт, надання послуг), що оподатковуються та звільнені від оподаткування або не є об’єктом оподаткування, то ПДВ, сплачений у складі витрат на придбання товарів, робіт, послуг, які входять до складу витрат, та основних засобів і нематеріальних активів, що підлягають амортизації, включається відповідно до витрат або збільшує вартість відповідного об’єкта основних засобів чи нематеріального активу на суму, що не включена до податкового кредиту такого платника.

1 из 1

Річний перерахунок по-різному впливає на бухгалтерський та податковий облік. Ті, хто вже стикався з цим питанням, знають, що тут є проблемна складова. Так, щодо товарів/послуг питань не виникає. У бухгалтерському обліку первісна вартість не змінюється, а коригуються інші витрати. А ось щодо обліку необоротних активів є спірний момент. Відповідно до П(С)БО 7 зміна первісної вартості відбувається за наявності чітко визначених підстав, а саме:

  • поліпшення об’єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об’єкта;
  • індексація;
  • часткова ліквідація;
  • зменшення/відновлення корисності.

А тому у бухгалтерському обліку є підстави коригувати лише витрати.

Проте Мінфін України у своєму Листі № 31-08410 рекомендує таке. Якщо за результатами перерахунку потрібно збільшити податковий кредит на частину суми, раніше включеної у вартість основних засобів, то ця операція відображається за дебетом субрахунку 641 «Розрахунки за податками» і кредитом рахунку обліку розрахунків, за яким така операція від початку була відображена під час надходження основних засобів. Одночасно первісна вартість основних засобів коригується способом сторно на частину суми, яку необхідно віднести до податкового кредиту за результатами перерахунку, у кореспонденції з рахунками, за якими відображалася операція з формування первісної вартості основних засобів. Зокрема, зазначена операція на суму, яка підлягає віднесенню до податкового кредиту, відображається за дебетом субрахунку 641 «Розрахунки за податками» і кредитом рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками». Водночас способом сторно ця сума відображається за дебетом рахунку 10 «Основні засоби» і кредитом рахунку 15 «Капітальні інвестиції», а також за дебетом рахунку 15 і кредитом рахунку 63.

На нашу думку, все-таки краще дотримуватися офіційної позиції представників відомства, тому що для цілей податкового обліку у будь-якому разі доведеться коригувати балансову вартість об’єкта.

Наведемо позицію представників Міністерства доходів і зборів України, викладену у розділі 102.09.01 «Єдиної бази податкових знань». Зокрема, на суми зменшеного/збільшеного податкового кредиту платнику рекомендовано відкоригувати витрати на придбання товарів (робіт, послуг), основних засобів та нематеріальних активів (з відповідним коригуванням амортизації), що враховувались під час визначення податку на прибуток. Результат перерахунку відображається у рядку 06.4.43 додатка ІВ до Декларації з податку на прибуток підприємства. При цьому сума, на яку здійснюється коригування, може мати як додатне (зменшення податкового кредиту), так і від’ємне значення (збільшення податкового кредиту).

1 из 1

Найбільше часу потребує відображення впливу річного перерахунку ПДВ на балансову вартість необоротних активів та подальших перерахунків за підсумками одного, двох і трьох календарних років, що настають за роком, у якому вони почали використовуватися (були введені в експлуатацію). У консультації податківці зазначають: якщо за результатами перерахунку податкового кредиту проводиться коригування (збільшення/зменшення) балансової вартості основних засобів та нематеріальних активів, то у подальшому нарахування амортизації на такі необоротні активи здійснюється з урахуванням збільшеної/зменшеної балансової вартості об’єкта основних засобів та нематеріальних активів починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому було змінено балансову вартість такого об’єкта.

Отже, перерахунок суми амортизації за попередні періоди не здійснюється, а коригування ПДВ впливатиме на амортизацію у наступних податкових періодах.

Зверніть увагу, перерахунок частки використання необоротних активів, які були придбані до набрання чинності ПК та за якими 12, 24 або 36 місяців їх використання припадають на період після 1 січня 2011 року, проводиться виключно за тими, що введені в експлуатацію після 1 січня 2011 року (Узагальнююча податкова консультація № 129).


Нормативна база

ПК — Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI.

П(С)БО 7 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затверджене наказом Мінфіну від 27.04.2000 № 92.

П(С)БО 8 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи», затверджене наказом Мінфіну від 18.10.1999 № 242.

П(С)БО 9 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затверджене наказом Мінфіну від 20.10.1999 № 246.

Порядок № 678 — Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затверджений наказом Міндоходів від 13.11.2013 № 678.

Узагальнююча податкова консультація № 129 — Узагальнююча податкова консультація щодо окремих питань пропорційного віднесення сум податку до податкового кредиту у разі використання придбаних та/або виготовлених товарів/послуг, необоротних активів частково в оподатковуваних операціях, а частково — ні, затверджена наказом ДПСУ від 16.02.2012 № 129.

Декларація з податку на прибуток підприємства — форма Податкової декларації з податку на прибуток підприємства, затверджена наказом Міндоходів від 30.12.2013 № 872.

Лист № 14061 — лист Міндоходів «Щодо подання додатка Д7 до декларації з ПДВ у зв'язку з проведенням перерахунку частки використання товарів/послуг в оподатковуваних і неоподатковуваних операціях» від 06.08.2013 № 14061/7/99-99-19-04-02-17.

Лист № 31-08410 — лист Мінфіну «Щодо бухгалтерського обліку розподіленого податку на додану вартість» від 19.05.2011 № 31-08410-07-25/12852.


Дата підготовки
30.01.2014

Коментарі до матеріалу

Оформити передплату на розділ «Комерція»

Надійні рішення з бухобліку, податків та права

2268 грн. / рік

Купити

Кращі матеріали

Усі нюанси ПДВ-перерахунку