Щодо формування РК до ПН, що зареєстрована на помилкового покупця

Кожний бухгалтер може помилитися при реєстрації в ЄРПН ПН, особливо, якщо таких документів щодня - безліч. Пункт 192.1 ПК запевняє нас, що будь-яку помилку у ПН можна виправити:  «Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг».

Разом із тим, у бухгалтерів виникають запитання щодо того: як правильно сформувати РК до ПН, якщо замість реального покупця ТОВ «КВІТКА», помилково було зареєстровано ПН на ТОВ «КВІТЕНЬ».  

Здавалося б, відповідь на це запитання наведене у п.11 наказу Мінфіну від 17.09.18 р. № 763, яким передбачена нова редакція п.22 Наказу № 1307, а саме: «у разі  допущення помилки в реквізитах заголовної частини податкової накладної, зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних, яка не заважає ідентифікувати здійснену операцію, постачальник (продавець) на дату виявлення такої помилки складає розрахунок коригування до податкової накладної, у якому всі правильно заповнені реквізити податкової накладної повторюються, а реквізит, у якому допущено помилку, заповнюється без помилок. У цьому разі таблична частина розділів А та Б розрахунку коригування не заповнюється». Тобто, достатньо лише виправити у заголовній частині ПН назву та ІПН покупця і – проблема вирішена.

Однак, у деяких обережних бухгалтерів виникають певні сумніви щодо можливості зміни лише «заголовку» в програмі (СЕА ПДВ).

Тому, існують три можливості зареєструвати в ЄРПН РК до ПН, в якій вказаний помилковий покупець.

Звичний варіант

Це варіант, коли платник ПДВ РК виправляє помилки у табличних частинах розділів А та Б ПН. Як правило, використовують причину «повернення товару або авансових платежів». 

Разом із тим, як бачимо, Довідник умовних кодів причин коригування, що складений ДФС (а він стосується саме причин, що зазначаються в табличних частинах розділів А та Б) не містить причини коригування – «помилка у назві». 

Тобто, або ДФС погоджується із тим, що помилку у назві можна змінити іншим шляхом (змінивши лише «заголовок» ПН), або виконавча влада звужує права платників ПДВ, що передбачені п.192.1 ПК.

Між тим, особисто я би назвала цей варіант складання РК – «бомба уповільненої дії». Він може, як допомоги швидко виправити нестачу ліміту, так і призвести до ще гірших наслідків.

Першим негативним наслідком може бути те, що у випадку, коли граничний строк для реєстрації ПН у ЄРПН пройшов, платник ПДВ обов’язково отримає штраф за нібито несвоєчасну реєстрацію ПН, яка фактично була зареєстрована вчасно, але з помилкою. Звичайно тим, хто помітив помилку вчасно такий варіант все ще видається привабливим, але він все одно містить недоліки. 

Другим негативним наслідком може стати особа покупця. 

Так, як ви пам’ятаєте, п.192.1 та п.201.10 ПК встановлюють правило, згідно з яким, РК, в якому передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику (наш випадок), реєструється у ЄРПН отримувачем/покупцем.

Якщо це клієнт (ще краще, якщо – постійний) продавця, то проблем теоретично не повинно виникнути. Платники зв’яжуться один із одним і вирішать, як уникнути проблем.

А от якщо ПН із помилкою зареєстрована на незнайомого покупця – можуть бути проблеми. Починаючи від того, що доведеться розшукувати такого помилкового отримувача, і закінчуючи тим, що у нього може не бути грошей в СЕА ПДВ на реєстрацію навіть своїх власних ПН. Звичайно це песимістичний сценарій, але він є цілком вірогідним.

Третій негативний наслідок це власне те, що ПН, РК та податковий облік повинні ґрунтуватися на даних реальних господарських операцій, що підтверджені первинними документами. У випадку проведення перевірки, ревізори швидко встановлять, що РК складений на підставі неіснуючої господарської операції. Найгірше, коли ПН та РК складені у різних податкових періодах. Тоді платника-продавця можуть визнати таким, що формує неправомірну податкову вигоду покупцям у вигляді податкового кредиту з ПДВ. Та можуть занести до неправомірної, але реально існуючої бази ДФС, що має назву «Реєстр облікових карток суб’єктів фіктивного підприємництва». І, дуже скоро постійні покупці почнуть припиняти справи з таким продавцем, адже органи ДФС завалюватимуть їх запитами щодо підтвердження реальності господарських операцій із «суб’єктом фіктивного підприємництва». 

Крім того, ревізори запишуть в акті перевірки, що горе-продавець отримав від реальних покупців гроші у якості безповоротної фінансової допомоги, а ТМЦ насправді продав помилковому покупцю. І не треба сміятися – це не моя вигадка, а інформація з реальних актів перевірок (щоправда там висновки засновувалися не на РК, але що заважає органам ДФС удосконалити свої умовиводи?).      

Новаторський варіант

Він ґрунтується на вже цитованих вище п.192.1 ПК та п.22 Наказу № 1307, які дозволяють виправляти помилки у реквізитах заголовної частини ПН. Що частково кореспондує із Довідником умовних кодів причин коригування, що складений ДФС, який не містить коду неправильної назви покупця для відображення у табличних частинах розділів А і Б, що приводить до висновку, що така помилка виправляється лише у заголовній частині.

Одним з негативних моментів цього способу виправлення помилки є те, що програма СЕА ПДВ може його не прийняти. Але платники ПДВ повинні керуватися не вимогами програми, а нормами права, які таке виправлення дозволяють.

Ще одним моментом, щодо якого виникають дискусії є те, що помилка в назві контрагента заважає ідентифікувати здійснену операцію. Я не можу погодитися із цією точкою зору з огляду на наступне.

Відповідно до ст.1 Закону від 16.07.99 р. № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція - дія або подія,  яка викликає зміни  в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Якщо ПН, хоч і з помилковою назвою покупця, зареєстрована у ЄРПН, то це означає, що господарську операцію можна ідентифікувати. Тобто, ми можемо чітко бачити, яким чином змінилися актив (прийшли гроші/виникла дебіторська заборгованість за відвантажені ТМЦ/послуги) та пасив (виникла кредиторська заборгованість за отриманим авансом).

Зверніть увагу, що відповідно до приписів п.192.1 ПК та п.25 Наказу № 1307, РК, складений постачальником товарів/послуг до ПН у випадку, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації, такий РК реєструється в ЄРПН постачальником. Тобто, у даному випадку постачальник вже не залежатиме від того, чи зможе/захоче контрагент, що вказаний помилково, зареєструвати РК в ЄРПН.

Тож, якщо ПН виглядала так:

То РК виглядатиме  так:

Разом із тим, у випадку відмови у реєстрації такого РК програмою, платник ПДВ може піти до суду  із вимогою зобов’язати орган ДФС зареєструвати правильний РК на підставі п.192.1 ПК та п.22 Наказу № 1307. Відповідачем доведеться поставити ДФС України, як центральний орган виконавчої влади, що веде ЄРПН (пп.14.1.60 ПК). Але, на всяк випадок можна залучити і другого відповідача – власне Ваш територіальний орган ДФС.

Однак, не всі платники можуть дозволити собі судитися (особливо якщо сума в РК геть незначна), тому можна запропонувати третій спосіб.

Гібридний варіант

В цьому варіанті можна запропонувати виправити помилку шляхом реєстрації РК із зміною лише заголовної частини ПН (новаторський спосіб). 

Якщо ж такий РК не зареєструється в зв’язку із відмовою програми, а звернення до суду виглядає економічно недоцільним (необхідність якнайшвидше виправити ліміт, немає «зайвих» грошей на судовий збір та правничу допомогу), то можна спробувати зареєструвати РК із причиною «повернення товару або авансових платежів». При цьому, обов’язково зафіксуйте та збережіть відомість з СЕА ПДВ, де вказано чому Ваш перший РК не зареєстровано.
 
У такому випадку, якщо буде перевірка органу ДФС, то у ревізорів не буде підстав визнавати такий неправильний РК свідченням того, що Ви здійснюєте протиправну діяльність.

Отже, зараз ми з Вами розглянули три можливі варіанти дій у випадку, коли в ПН був вказаний помилковий отримувач (покупець). І хоча я вважаю, що спосіб, коли змінюється лише заголовна частина ПН є правильним, рішення приймати бухгалтерам, зваживши всі «за» та «проти». Позаяк, програма в СЕА ПДВ працює за лише їй відомим алгоритмом. Тому – будьте уважні, і не доведеться вирішувати проблему щодо того, як правильно виправити помилку.