• Швидкий пошук надійних рішень
    і практичної інформації

Uteka

Я шукаю...

Де шукати:

розширений пошук
Отримайте доступ до більше 2 мільйонів готових рішень, публікацій та оглядів
Оформити
передплату

Бюджетне відшкодування-2016


Акценти цієї статті:

  • коли виникає право на бюджетне відшкодування (далі – БВ);
  • яких умов потрібно дотримуватися платникам ПДВ, щоб отримати БВ.

Загальні положення

ПДВ – це, мабуть, єдиний податок у системі оподаткування України, який може мати два кінцевих результати: або платник податків повинен сплатити його до бюджету, або бюджет повинен повернути його платнику податків.

І якщо зі сплатою ПДВ до бюджету все цілком ясно, то з його поверненням із бюджету не все так просто, як може видатися на перший погляд. Цю отриману від’ємну різницю можна переносити з поточної декларації в наступні декларації й чекати, коли вона буде перекрита додатним значенням, а можна подати декларацію із заявленою сумою БВ.

Порядок БВ установлено ст. 200 Податкового кодексу (далі – ПК), а порядок відображення суми БВ у декларації з ПДВ – Порядком заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженим наказом Мінфіну від 28.01.16 р. № 21 (далі – Порядок № 21).

Зміни, які були внесені до ст. 200 ПК Законом від 24.12.15 р. № 909-VIII (далі – Закон № 909), діють із 01.01.16 р. (а деякі з 01.02.16 р., наприклад п. 200.7 ПК). У даній статті ми розглянемо, яких умов потрібно дотримуватися платникам податків, щоб отримати БВ.

Коли виникає право на БВ?

Згідно з п. 200.4 ПК платник ПДВ, який відображає в рядку 19 податкової декларації з ПДВ (далі – декларація) за звітний період від’ємне значення, має право заявити БВ у сумі податку, яка була ним фактично сплачена постачальникам товарів/послуг або до бюджету, у розмірі, що не перевищує реєстраційний ліміт.

Зверніть увагу: навіть якщо ви відразу БВ не заявили, то ви це зможете зробити в наступних періодах, але тільки протягом 1 095 днів після виникнення у вас права на БВ (п. 102.5 ПК).

Чи може підприємство при анулюванні ПДВ-реєстрації претендувати на БВ?

При анулюванні ПДВ-реєстрації платник може за результатами останнього звітного періоду заявити БВ. При цьому він повинен отримати БВ незалежно від того, буде він на момент отримання БВ зареєстрованим платником ПДВ чи ні (п. 184.9 ПК; ЗІР, категорія 101.16).

Розмір БВ

Отже, у рядку 19.1 декларації зазначено від’ємне значення. Ця сума в першу чергу враховується в зменшення податкового боргу (у разі його наявності), який виник у попередніх звітних періодах, у тому числі розстроченого або простроченого (ряд. 20.1 декларації). Але тільки в частині, що не перевищує ліміту реєстрації (службове поле ряд. 19.1 декларації), розрахованого згідно з п. 2001.3 ПК (далі – показник формули ∑Накл) на момент подання декларації платником.

При відсутності податкового боргу платник податків може розпорядитися від’ємним значенням за своїм бажанням, а саме:

  • заявити до відшкодування з бюджету. Відшкодувати можуть суму ПДВ, фактично сплачену отримувачем товарів/послуг у попередні або поточному звітному періоді постачальникам або до бюджету, яка не перевищує показник ∑Накл на момент отримання контролюючим органом декларації (ряд. 20.2 (20.2.1, 20.2.2) декларації);
  • та/або перенести до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (ряд. 21 декларації).

Для того щоб заповнити службове поле рядка 19.1 декларації (відобразити суму реєстраційного ліміту), потрібно на момент подання декларації направити запит (за формою J1301206) у систему електронного адміністрування ПДВ (далі – СЕА).

Напрями БВ

У 2016 році (завдяки змінам, унесеним до п. 87.1 і пп. «б» п. 200.4 ПК Законом № 909) платник може вибрати напрям використання БВ:

  • повернути гроші на свій поточний рахунок – при цьому cумма БВ може бути заявлена повністю або частково в рядку 20.2.1 декларації;
  • та/або зарахувати в рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу за іншими платежами до держбюджету – для цього сума БВ відображається в рядку 20.2.2 декларації.

Також платникам податків тепер дозволено в разі необхідності змінити напрям погодженого БВ (п. 200.12 ПК). Згідно з п. 5 розд. IV Порядку № 21 для цього треба подати уточнюючий розрахунок (далі – УР) до декларації за звітний податковий період, у якому було заявлено БВ. Контролюючий орган протягом 5 робочих днів із дня отримання такої заяви повинен його задовольнити.

На даний момент ДФС не заявляла про свою позицію із приводу податкових періодів, за які можна подати уточнюючий розрахунок із метою зміни напряму БВ. За нашим переконанням, уточнити показники звітності можна починаючи з декларації за січень 2016 року (із моменту, коли почали діяти зміни до п. 200.12 ПК).

Критерії БВ

Із 1 січня 2016 року із ПК виключено п. 200.5, згідно з яким не мали права на БВ особи, зареєстровані платниками ПДВ менше 12 календарних місяців, та особи, у яких обсяг оподатковуваних операцій виявився менше заявленої суми БВ. Це можна вважати позитивним нововведенням Закону № 909.

Значить, починаючи з 01.01.16 р. право платника на БВ не залежить:

  • від його «стажу» як зареєстрованого платника ПДВ;
  • від обсягу його оподатковуваних операцій (що також підтверджується і податковими роз'ясненнями, наприклад листами ДФС від 15.02.16 р. № 3154/6/99-99-19-03-02-15, від 15.03.16 р. № 5586/6/99-99-19-03-02-15).

Крім того, ст. 200 ПК більше не містить такого поняття, як автоматичне БВ (хоча в пп. 14.1.18 ПК, де дається визначення БВ, воно залишилося).

Із 01.02.16 р. ведеться два реєстри заяв на БВ: один для тих, хто відповідає критеріям, визначеним п. 200.19 ПК (пп. «а» пп. 200.7.1 ПК), а другий – для тих, хто не відповідає даним критеріям (пп. «б» пп. 200.7.1 ПК).

Потрапити до реєстру, наведеного в пп. «а» пп. 200.7.1 ПК, платник може, якщо він відповідає одночасно декільком критеріям, а саме:

  • не перебуває в судових процедурах банкрутства (пп. 200.19.1 ПК);
  • включений до Єдиного державного реєстру (далі – ЄДР), і при цьому в реєстрі немає «компрометуючого» запису:
    – про відсутність підтвердження відомостей про нього;
    – про його відсутність за місцезнаходженням (місцем проживання);
    – про прийняття рішення щодо виділення, припинення юрособи або підприємницької діяльності фізособи-підприємця;
    – про визнання повністю або частково недійсними статутних документів юрособи або змін до них;
    – про припинення держреєстрації юрособи або підприємницької діяльності фізособи-підприємця, і щодо таких осіб відсутні рішення або відомості, на підставі яких проводиться ця процедура (пп. 200.19.2 ПК);
  • має необоротні активи, залишкова вартість яких на звітну дату за даними податкового обліку втроє перевищує суму, заявлену до БВ, або отримав від банку фінансову гарантію строком на один рік, що діє із дня подання заяви про повернення суми БВ, а також здійснює операції з експорту товару, питома вага яких протягом попередніх 12 послідовних звітних періодів (місяців) становить не менше 40 % загального обсягу постачань (для квартальних платників – протягом попередніх 4 послідовних звітних періодів) (пп. 200.19.3 ПК). Докладніше про порядок формування цього критерію говориться в Порядку, затвердженому наказом Мінфіну від 14.11.14 р. № 1128 (який є діючим на сьогодні). Згідно з пп. 3 п. 4 даного Порядку залишкова вартість необоротних активів визначається за даними, які відображені в декларації з податку на прибуток за останній звітний податковий період (той, щодо якого минув строк подання декларації).

Як платник повинен підтвердити, що він відповідає критеріям, установленим п. 200.19 ПК?

Платник ПДВ указує дані про свою відповідність критеріям, установленим п. 200.19 ПК, у таблицях 1–3 додатка 4 (Д4) до декларації за звітний період, у якому він заявляє БВ.

Так, таблицю 1 заповнюють платники податків, у яких критеріями отримання БВ є залишкова вартість необоротних активів на кінець звітного періоду, у якому декларується БВ (при цьому заповнюються графи 1, 2 таблиці 1), або питома вага експортних операцій (гр. 5 таблиці 1). Крім того, у графах 3 і 4 таблиці 1 проставляється відмітка «+» на відповідність критеріям пп. 200.19.1 і 200.19.2 ПК.

Таблицю 2 заповнюють платники податків, для яких критерієм отримання БВ є фінансова банківська гарантія. Зверніть увагу: фінансова гарантія може бути надана тільки банком, який входить до переліку, визначеного КМУ (постанова КМУ від 29.07.15 р. № 538).

У таблиці 3 платник податків підтверджує свою відповідність або невідповідність вимогам п. 200.19 ПК.

Скільки часу триває перевірка на відповідність платника податків критерям, які він сам указав?

Перевірка здійснюється протягом 15 календарних днів (далі – к. д.) після закінчення строку для подання декларації, у якій заявлено БВ (п. 200.20 ПК).

Як узнати про рішення ДФС?

Припустимо, ДФС вважатиме, що платник не відповідає зазначеним критеріям. Тоді протягом 17 к. д. після закінчення строку для подання декларації із заявленим БВ платнику податків зобов'язані направити рішення з детальним поясненням і розрахунками за критеріями, які, на думку податківців, не дотримуються.

Якщо ДФС протягом цих 17 к. д. не надіслала платнику такого рішення, то це означає, що платник відповідає критеріям, установленим п. 200.19 ПК (п. 200.21 ПК).

Реєстри заяв про отримання БВ

Ми вже сказали, що з 01.02.16 р. платники податків, які подають заяви на повернення сум ПДВ із бюджету, поділяються на дві групи (пп. 200.7.1 ПК):

  • які відповідають критеріям, визначеним п. 200.19 ПК (далі – реєстр-1);
  • які не відповідають критеріям, визначеним п. 200.19 ПК (далі – реєстр-2).

Принципи ведення та форма таких реєстрів установлені Порядком, затвердженим постановою КМУ від 22.02.16 р. № 68 (далі – Порядок № 68).

У реєстри включаються тільки заяви, подані після 1 лютого 2016 року. Заяви, за якими суми ПДВ не повернуто до 01.02.16 р. не включаються в реєстри.

Заяви платників податків вносяться до реєстру автоматично протягом операційного дня в хронологічному порядку їх надходження (п. 4 Порядку № 68).

Заяви можуть бути виключені з відповідного реєстру у випадку недотримання вимог ПК до податкової звітності (п. 5 Порядку № 68). Крім того, якщо заяву, подану платником до реєстру-1, територіальні органи ДФС визнають такою, що не відповідає критеріям п. 200.19 ПК, така заява буде виключена з реєстру-1 і включена до реєстру-2 протягом 17 к. д. після закінчення строку подання звітності (п. 6 Порядку № 68). Хоча таке рішення податківців можна й оскаржити (п. 200.21 ПК).

Наведемо один із прикладів, коли може статися така ситуація.

Припустимо, підприємство зареєстроване в ЄДР 4 квітня 2016 року, дата реєстрації платником ПДВ – 08.04.16 р. Експортні поставки були у квітні – червні (частка експорту більше 40 %). Разом із декларацією за червень підприємство подало заяву на включення до реєстру-1. У цьому випадку умова «частка експорту не менше 40 % за попередні 12 місяців» не виконується.

Крім того, визначити залишкову вартість необоротних активів за даними податкового обліку на звітну дату не є можливим. Значить, під критерії пп. 200.19.3 ПК підприємство просто не підходить і поки має право претендувати тільки на реєстр-2. Тому ДФС перекине заяву з реєстру-1 до реєстру-2.

ДФС щодня публікує реєстри на своєму офіційному веб-сайті (пп. 200.7.3 ПК, п. 7 Порядку № 68). Повернення податку з бюджету здійснюється в хронологічному порядку, тобто згідно із черговістю внесення до кожного реєстру заяв про БВ (пп. 200.7.2 ПК).

Реєстри складаються із двох частин і формуються за кожною заявою, яка подана в складі декларації або уточнюючого розрахунку (далі – УР) (якщо УР подавався) (п. 8 Порядку № 68).

Перша частина реєстрів містить дату подання заяви, номер декларації або УР, найменування (П. І. Б.) платника податків та його ІПН.

Друга частина реєстрів включає таку інформацію, як:

  • дата напрвлення платнику повідомлення про відмову в прийнятті декларації (УР);
  • сума БВ для отримання на банківський рахунок, зазначена в заяві;
  • дата узгодження цієї суми територіальним органом ДФС;
  • дата направленого до казначейства висновку ДФС (із зазначенням суми ПДВ, що підлягає БВ);
  • сума, що підлягає БВ згідно з висновком ДФС;
  • дата та номер податкового повідомлення-рішення (далі – ППР), у якому зазначена неузгоджена сума БВ;
  • неузгоджена сума БВ;
  • дата початку оскарження ППР;
  • оскаржувана сума;
  • дата закінчення оскарження ППР;
  • сума ПДВ, що підлягає БВ, яка була погоджена за результатами оскарження;
  • дата зарахування БВ на рахунок платника в банку;
  • сума БВ, що надійшла на банківський рахунок платника.

Причому інформація в другій частині реєстрів оновлюється щодня.

Знайти реєстр-1 і реєстр-2 на сайті ДФС можна в розділі Головна/Діяльність/Відшкодування ПДВ/Реєстри заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

У чому відмінність між відшкодуванням за реєстром-1 і за реєстром-2 (які нюанси, у чому перевага першого реєстру над другим)?

На сьогодні це не дуже зрозуміло. Схоже, що все вирішує черга. Адже згідно з пп. 200.7.2 ПК податок повертається платникам у хронологічному порядку, а саме за черговістю внесення до кожного реєстру заяв про БВ, без переваги реєстру-1 над реєстром-2.

Підтвердження БВ

На платників, які подали заяву на БВ до реєстру-1, чекає два етапи:

  • перевірка на відповідність критеріям п. 200.19 ПК;
  • камеральна перевірка заявлених даних.

А от платникам, які подали заяву на БВ до реєстру-2, варто очікувати лише камеральної перевірки.

Камеральна перевірка проводиться протягом 30 к. д. після закінчення строку подання декларації із заявленим БВ (п. 200.10 ПК). Зверніть увагу: припустимо, камеральна перевірка не була проведена або за результатами її проведення ППР не було направлене платнику податків у строк, визначений ПК. У цьому випадку сума БВ уважається погодженою контролюючим органом із наступного дня після закінчення строку проведення камеральної перевірки (абзац третій п. 200.10 ПК).

Також контролюючий орган має право провести документальну перевірку (п. 200.11 ПК). Але вона проводиться тільки у випадку, якщо БВ було здійснене за рахунок від’ємного значення, сформованого:

  • за операціями за періоди до 1 липня 2015 року, не підтверджені документальними перевірками;
  • за придбанням товарів/послуг у платників податків, які застосовували спецрежим оподаткування, визначений ст. 209 ПК, за період до 01.01.16 р.

Крім того, п. 37 підрозд. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» ПК установлено, що контролюючим органам забороняється здійснювати документальні позапланові виїзні перевірки щодо достовірності сум БВ, які заявлені платниками у звітних періодах після 01.07.15 р., за винятком випадків, названих у п. 200.11 ПК. Наприклад, якщо платник заявив БВ у лютому 2016 року, але за рахунок від’ємного значення, яке сформувалося в червні 2015 року (до 01.07.15 р.), то в податківців є право провести таку перевірку.

Також у п. 37 підрозд. 2 розд. ХХ ПК сказано, що якщо суми ПДВ задекларовані до відшкодування до 01.07.15 р., то їх БВ здійснюється в порядку, визначеному ст. 200 ПК у редакції, яка діяла на 01.07.15 р.

Після закінчення перевірки податківці протягом 5 робочих днів подають Казначейству висновок із зазначенням суми БВ або за заявою платника зараховують БВ у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу за іншими платежами до держбюджету (п. 200.12 ПК).

Протягом 5 операційних днів після отримання від податківців висновку Казначейство перераховує суму БВ платнику на його поточний банківський рахунок (п. 200.13 ПК).

Отримання БВ (бухгалтерський облік)

Приклад
У декларації за травень 2016 року від’ємне значення ПДВ (ряд. 19) становило 100 000 грн. При цьому 80 000 грн. підприємство заявило до БВ на поточний рахунок (ряд. 20.2.1). Відшкодування отримано 29.07.16 р. на поточний рахунок.

(грн.)


п / п

Зміст операції

Первинні документи

Бухгалтерський облік

Дт

Кт

Сума

1

2

3

4

5

6

Сальдо на 01.06.16 р. за субрахунком:
– 6415 «Розрахунки за ПДВ»

Дані бухобліку

6415

100 000

1

29.07.16 р. Отримано БВ ПДВ на поточний рахунок

Виписка банку

311

6415

80 000

Висновки

1. Суму ПДВ до бюджетного відшкодування можна заявляти як відразу, так і в наступних пе-ріодах, але тільки протягом 1 095 днів із моменту отримання права на таке БВ.

2. Тепер право платника на БВ не залежить від строку його реєстрації платником ПДВ та обсягу його опо-датковуваних операцій.

3. Із 01.02.16 р. платники податків, які подають заяви на отримання БВ, поділяються на дві групи: згідно з реєстром-1 і згідно з реєстром-2. Дані реєстри оновлюються на сайті ДФС щодня.

4. Платники податків, включені до реєстру-1, отримують БВ після перевірки на відповідність кри-теріям п. 200.19 ПК і за результатами камеральної перевірки. Платники податків із реєстру-2 – за результатами камеральної перевірки (виняток становлять випадки, названі в п. 200.11 ПК, за ними – за результатами документальної перевірки).

Коментарі до матеріалу

Оформити передплату на розділ «Комерція»

Надійні рішення з бухобліку, податків та права

810 грн. / квартал

Купити

Кращі матеріали

Бюджетне відшкодування-2016