У цій консультації розглянемо на практичних прикладах порядок відображення в бухгалтерському обліку кредиторської заборгованості, що виникає під час розрахунків із замовниками, постачальниками та виконавцями.
Зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов’язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку (п. 1 ст. 509 ЦК).
Отже, кредиторська заборгованість – це заборгованість установи іншим юридичним і фізичним особам, що виникла в результаті здійснених раніше дій (подій), оцінена в гривнях, і щодо якої установа має зобов’язання погасити її в певний строк.
Кредиторська заборгованість поділяється на такі види (п. 1.2 розд. 1 Порядку № 372):