Податок на нерухомість для юридичних осіб

04.02.2015 904 0 0

Для кого ця стаття: для юридичних осіб, які мають у власності об’єкти житлової та нежитлової нерухомості.

Об'єкт оподаткування

У ст. 181 Цивільного кодексу зазначено, що до нерухомих речей належать земельні ділянки, а також об’єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Об’єктом оподаткування податком на нерухомість, відмінну від земельної ділянки (далі – податок на нерухомість), є об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки (пп. 266.2.1 Податкового кодексу, далі – ПК).

Об’єкти житлової нерухомості – це будівлі, віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду, дачні та садові будинки (пп. 14.1.129 ПК). Будівлі, віднесені до житлового фонду, поділяються на такі типи:

житловий будинок – будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, установлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного в ній проживання;
прибудова до житлового будинку – частина будинку, яка розташована поза контуром його капітальних зовнішніх стін і має з основною частиною будинку одну (або більше) спільну капітальну стіну;
квартира – ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного в ньому проживання;
котедж – одно-, півтораповерховий будинок невеликої житлової площі для постійного чи тимчасового проживання із присадибною ділянкою;
кімнати в багатосімейних (комунальних) квартирах – ізольовані помешкання в квартирі, у якій мешкають двоє чи більше квартиронаймачів.

Відповідно до пп. 14.1.1291 ПК об’єкти нежитлової нерухомості – це будівлі, приміщення, не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду. У нежитловій нерухомості виділяють:

будівлі готельні – готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку;
будівлі офісні – будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей;
будівлі торговельні – торговельні центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі та громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування;
гаражі – гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки;
будівлі промислові та склади;
будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки);
господарські (присадибні) будівлі – допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо;
інші будівлі.

Що не є об'єктом оподаткування та пільги

Не є об’єктом оподаткування (пп. 266.2.2 ПК):

об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також організацій, створених ними в установленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідного державного бюджету чи місцевого бюджету і є неприбутковими (їх спільній власності);
об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які розташовані в зонах відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, визначені законом, у тому числі їх частки;
будівлі дитячих будинків сімейного типу;
гуртожитки;
житлова нерухомість, непридатна для проживання, у тому числі у зв’язку з аварійним станом, визнана такою згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради;
об’єкти житлової нерухомості, у тому числі їх частки, що належать дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа, визнаним такими відповідно до закону, дітям-інвалідам, які виховуються одинокими матерями (батьками), але не більше одного такого об’єкта на дитину;
об’єкти нежитлової нерухомості, які використовуються суб’єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що провадять свою діяльність у малих архітектурних формах та на ринках;
будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств;
будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо в сільськогосподарській діяльності;
об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності громадських організацій інвалідів та їх підприємств.

Нормами ПК пільг зі сплати податку на нерухомість для юридичних осіб не передбачено. Однак згідно з пп. 266.4.2 ПК сільські, селищні, міські ради можуть установлювати пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, релігійних організацій України,

Органи місцевого самоврядування до 1 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням об’єкта житлової нерухомості відомості стосовно наданих ними пільг.

Отже, перед поданням звіту з податку на нерухомість рекомендуємо звернутися до органу місцевого самоврядування за місцем розташування відповідних об’єктів за уточненням пільг та ставок цього податку.

База та ставка оподаткування

Згідно з пп. 266.3.1 ПК базою обкладення податком на нерухомість є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі його часток.

Юридичні особи (на відміну від фізичних, яким базу оподаткування обчислює орган ДФС) повинні самостійно обчислити базу оподаткування виходячи з об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, що перебувають у їх власності. Підставою для такого обчислення є загальна площа кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такі об’єкти (пп. 266.3.3 ПК).

Відповідно до пп. 266.5.1 ПК ставки податку для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів нерухомості в розмірі, що не перевищує 2 % розміру мінімальної зарплати, установленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 м2 бази оподаткування.

Однак на 2015 рік ставки податку для об’єктів нежитлової нерухомості не можуть перевищувати 1 % мінімальної зарплати, установленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 м2 для об’єктів нежитлової нерухомості (п. 33 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПК).

Нагадаємо, що на 01.01.15 р. мінімальна зарплата становить 1 218 грн. Отже, податок за 1 м2 житлової нерухомості не повинен перевищувати 24,36 грн., а за 1 м2 нежитлової нерухомості – 12,18 грн.

Звітність та сплата

Відповідно до пп. 266.6.1 ПК базовий податковий (звітний) період зі сплати податку на нерухомість дорівнює календарному року.

Платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – декларація) з розбивкою річної суми рівними частками поквартально (пп. 266.7.5 ПК).

Декларація щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості подається юридичною особою – платником протягом 30 календарних днів із дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, у якому виникло право власності на такий об’єкт.

У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період із 1 січня цього року до початку того місяця, у якому він втратив право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника – починаючи з місяця, у якому виникло право власності (пп. 265.8.1 ПК).

Форму декларації затверджено наказом Мінфіну від 01.07.14 р. № 735. Однак у ній передбачено лише графи для відображення показників житлової нерухомості, оскільки минулого року нежитлова нерухомість не була об’єктом оподаткування. Нової ж форми, яка б ураховувала зміни до ПК, що набули чинності з 01.01.15 р., на сьогодні ще не затверджено.

У зв’язку з цим ДФС у своєму листі від 28.01.15 р. № 2444/7/99-99-17-04-01-17 «Про внесення змін до порядку адміністрування майнових податків» «дозволила» юридичним особам при звітуванні з податку на нерухомість використовувати вищевказану форму декларації. При цьому в разі наявності в платника об’єктів нежитлової нерухомості в графі 2 «Тип об’єкта житлової нерухомості» слід зазначити «3 – інше», а в графі 3 «Загальна площа об’єкта житлової нерухомості» – загальну площу об’єкта нежитлової нерухомості.

Юридичні особи сплачують податкове зобов’язання за звітний рік авансовими внесками щокварталу до 30-го числа місяця, що настає за звітним кварталом (пп. «б» пп. 266.10.1 ПК). Тобто податок за I квартал 2015 року слід сплатити до 30 квітня цього року.

Податок сплачується за місцем розташування об’єкта/об’єктів оподаткування та зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу (пп. 266.9.1 ПК).