• Швидкий пошук надійних рішень
    і практичної інформації

Uteka

Я шукаю...

Де шукати:

розширений пошук
Отримайте доступ до більше 2 мільйонів готових рішень, публікацій та оглядів
Оформити
передплату

Єдинники четвертої групи: реєстрація та подання звітності

16.10.2018 2483 3 1

Єдиний податок для юридичних і фізичних осіб


У цій статті розглянемо, як зареєструватися платником єдиного податку (далі – ЄП) четвертої групи, як заповнити звітність із цього податку та куди її подати.


Реєстрація єдинників

Порядок реєстрації сільгосптоваровиробників єдинниками четвертої групи визначено п. 298.8 ПК.

Податковим (звітним) періодом для подання звітності є календарний рік – із 1 січня по 31 грудня (п. 294.1, 294.2 ПК).

Особливістю цієї системи оподаткування є те, що зареєструватися єдинником четвертої групи можна тільки з початку календарного року – із 1 січня. Щоправда, це стосується лише сільгосптоваровиробників – юридичних осіб. А от фізичні особи можуть реєструватися єдинниками з моменту їх держреєстрації. Ті ж фізособи, які не є новоствореними, можуть перейти на сплату ЄП у четвертій групі, як і юрособи, виключно з початку календарного року.

Особа, яка відповідає умовам, визначеним для єдинників четвертої групи (див. «Платники єдиного податку четвертої групи»), для реєстрації цим платником має подати до органу ДФС звітність, склад якої визначено пп. 298.8.1 ПК. Причому таку реєстрацію слід щороку підтверджувати, подаючи такий самий пакет звітності, як і для первинної реєстрації.

Порядок подання звітності

Подання звітності юрособами

Сільгосптоваровиробники-юрособи подають звітність з ЄП до органу ДФС як за місцем своєї реєстрації, так і за місцем розташування земельних ділянок, які перебувають у їх власності та користуванні (див. табл. 1).

Строк подання звітності з ЄП – не пізніше 20 лютого (включно) звітного року (пп. 295.9.1 ПК).

Таблиця 1. Склад звітності для реєстрації/підтвердження реєстрації платником ЄП юридичних осіб


п / п

Звітність, що подається до органу ДФС за місцем

Чим затверджена форма

реєстрації підприємства

розташування земельної ділянки

1

2

3

4

1

Загальна Податкова декларація платника єдиного податку четвертої групи (щодо всієї площі земельних ділянок, з яких стягують податок)

Звітна Податкова декларація платника єдиного податку четвертої групи (окремо за кожною земельною ділянкою)

Наказ № 578

2

Відомості про наявність земельних ділянок (щодо всієї площі ділянок, з яких справляється податок)

Відомості про наявність земельних ділянок (за ділянками, які знаходяться на території конкретного органу місцевого самоврядування)

3

Розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва

Наказ № 772

Зверніть увагу: як роз’яснюють спеціалісти ДФС (ЗІР, категорія 108.02.05), якщо земельні ділянки розташовані:

  • тільки в межах території одного органу місцевого самоврядування, яка збігається з місцезнаходженням сільгосппідприємства, воно має подати до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку) і загальну, і звітну декларації єдинника четвертої групи (вони міститимуть ідентичні дані в розрахунковій частині). Як зазначають податківці, загальна декларація у такому випадку є підставою для реєстрації підприємства єдинником четвертої групи;
  • в межах одного району, але за різними кодами КОАТУУ (Класифікатор об’єктів адміністративно-територіального устрою), наприклад на території різних сільрад, то до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням треба подати загальну декларацію, а звітні декларації – до органу ДФС за місцем розташування земельних ділянок окремо за кожним кодом КОАТУУ.

Подання звітності фізособами

Склад звітності з ЄП для фізосіб дещо відрізняється від складу звітності для юросіб. Так, вони подають:

  • загальну декларацію з ЄП – до органу ДФС за місцем реєстрації фізособи-підприємця. У цій декларації розраховується сума податку, виходячи з усієї площі сільгоспугідь та/або земель водного фонду, що знаходиться у власності й користуванні такої особи та з якої справляється ЄП;
  • відомості (довідку) про наявність земельних ділянок (додаток до декларації з ЄП) – до органу ДФС за місцем своєї реєстрації.

Як бачимо, на відміну від юросіб, фізособи не подають ні окремі звітні декларації за місцезнаходженням земельних ділянок, ні розрахунок частки сільгоспвиробництва.

Форма декларації та додатку до неї та сама, що й для юросіб, – затверджена Наказом № 578.

Новостворені сільгоспвиробники-підприємці можуть реєструватися платниками ЄП четвертої групи з дати держреєстрації. Для цього вони мають подати заяву про обрання спрощеної системи оподаткування та ставки ЄП, установленої для четвертої групи (далі – заява), до закінчення місяця, в якому відбулася держреєстрація (пп. 298.8.5 ПК).

Заява може бути подана в один із таких способів (пп. 298.1.1 ПК):

  • передана особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
  • надіслана поштою із повідомленням про вручення та описом вкладення;
  • надіслана засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством;
  • передана держреєстратору як додаток до заяви про держреєстрацію.

Фізособи, які подали заяву, подають першу звітність із цього податку протягом 20 календарних днів (далі – к. д.) з дня подання заяви. Надалі вони, як і юрособи, подають звітність раз на рік – не пізніше 20 лютого звітного року.

Фізособи, які перейшли на сплату ЄП у четвертій групі в звітному році, вперше сплачують ЄП протягом 30 к. д. після закінчення податкового (звітного) кварталу, в якому відбулося таке обрання/перехід. Надалі вони сплачують ЄП у ті ж строки і в тих же розмірах, що й єдинники-юрособи.

Далі розглянемо, як скласти декларацію, додаток до неї та Розрахунок частки сільгоспвиробництва (для юросіб).

Заповнення додатка до декларації

Першим складається додаток до декларації – Відомості про наявність земельних ділянок. Саме на підставі його даних заповнюється декларація.

Загальні правила

У додатку наводиться інформація про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, тобто про кожний державний акт на право власності або постійного користування землею та про кожний договір оренди земельної частки (паю) (останній абзац пп. 298.8.1 ПК).

У додатку (як і в декларації) показують лише ті землі, які перебували у власності або користуванні станом на 1 січня поточного року (пп. 295.9.1 ПК). Тобто якщо, наприклад, підприємство взяло землі в оренду вже після 1 січня, то в розрахунок податку вони потраплять не через основну, а через нову (уточнюючу) декларацію.

При цьому для визначення об’єкта оподаткування беруть лише ті ділянки, права власності чи користування якими зареєстровані належним чином – у Держземкадастрі або Державному реєстрі речових права на нерухоме майно (далі – Реєстр прав).

Зверніть увагу: якщо сільгосппідприємство надає земельні ділянки в оренду (суборенду), то такі землі також включаються до додатка і, відповідно, декларації орендодавця. Орендар (суборендар), який орендує ділянки у єдинника четвертої групи, у своїй декларації та додатку ці землі не відображає (пп. 295.9.6 ПК).

Заголовна частина

У графі «№» указують номер додатка, який має відповідати графі 1.1.Т декларації (як її заповнити, див. у наступному розділі).

У графі «Додаток №» наводять порядковий номер додатка залежно від того, до якої за рахунком декларації його подають. Наприклад, у додатку до загальної декларації тут ставлять «1», а навпроти графи «Загальної» – позначку «Х».

Таблиця

Одиниці виміру, які позначають площу, зазначають у гектарах із чотирма десятковими знаками, а вартісні одиниці – у гривнях із двома десятковими знаками (див. табл. 2).

Таблиця 2. Заповнення таблиці додатка

№ графи

Назва графи

Що відображається

1

2

3

1


з / п

Послідовно за видами угідь номери документів, які засвідчують право власності на землю або право користування нею

2

Категорія земельних ділянок

Категорії сільгоспугідь та земель водного фонду (рілля, сіножаті тощо) (наведені у самій формі)

3, 4

Документи, які засвідчують/підтверджують право власності та/або користування земельними ділянками: номер документа, дата укладання

Інформація про документи, які засвідчують право користування земельними ділянками, а саме:

– у гр. 3 – номери таких документів, тобто держакта на право постійного користування землею, договору оренди, суборенди тощо;

– гр. 4 – дату складання цього документа у форматі «дд.мм.рррр» (наприклад, «02.08.2016»).

Для земельних ділянок, які перебувають у власності, ці графи не заповнюють

5

Документи, які засвідчують/підтверджують право власності та/або користування земельними ділянками: право власності (серія та номер документа)

Серія та номер документа, що засвідчує право власності на землю (держакта).

Для орендованих земельних ділянок цю графу не заповнюють

6, 7

Державна реєстрація: дата, номер

Інформація про держреєстрацію документів, що засвідчують право власності та/або користування ділянками, а саме:

– у гр. 6 – дату держреєстрації у форматі «дд.мм.рррр» (наприклад, «10.09.2016»);

– гр. 7 – номер, під яким документ зареєстровано

8

Кадастровий номер земельної ділянки

Такий номер (за його наявності)

9

Місце розташування зе-мельної(их) ділянки(ок): код регіону

Інформація про місце розташування ділянки, а саме цифровий код регіону, на території якого знаходиться земля. Так, регіонам (областям) України присвоєно такі коди: 02 – Вінницька, 03 – Волинська, 04 – Дніпропетровська, 05 – Донецька, 06 – Житомирська, 07 – Закарпатська, 08 – Запорізька, 09 – Івано-Франківська, 10 – Київська, 11 – Кіровоградська, 12 – Луганська, 13 – Львівська, 14 – Миколаївська, 15 – Одеська, 16 – Полтавська, 17 – Рівненська, 18 – Сумська, 19 – Тернопільська, 20 – Харківська, 21 – Херсонська, 22 – Хмельницька, 23 – Черкаська, 24 – Чернівецька, 25 – Чернігівська, 26 – м. Київ

10

Код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ

Код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ, на території якого знаходиться земельна ділянка. Код КОАТУУ ділянки можна дізнатися в райвідділах статистики або на сайті

11

Площа земельної ділянки

Площа земельної ділянки чи земель водного фонду

Примітка. Як зазначають податківці (ЗІР, категорія 108.02.05), у додатку до загальної декларації можна згрупувати земельні ділянки з одним кодом КОАТУУ та однаковою нормативною грошовою оцінкою (далі – НГО). У такому разі графи 3–8 додатка не заповнюються. Якщо в межах одного КОАТУУ земельні ділянки мають різну НГО, то кількість рядків додатка має бути збільшена з метою відображення в розрахунковій частині декларації.

Додаток підписує керівник та головний бухгалтер підприємства.

Заповнення декларації

Заголовна частина

У рядку 1.1.Т наводиться порядковий номер декларації за рік (послідовно наростаючим числом залежно від кількості поданих відповідних декларацій). Податківці роз’яснюють (ЗІР, категорія 108.02.05), що нумерувати треба окремо за типом декларацій («Загальна», «Нова загальна», «Уточнююча загальна», «Звітна», «Нова звітна», «Уточнююча звітна») незалежно від контролюючого органу, до якого подається декларація.

Наприклад, якщо платник подає до органу ДФС за місцем розташування земельної ділянки першу декларацію із позначкою «Звітна», то в графі 1.1.Т ставиться «1». У разі подання в поточному році другої звітної декларації до іншого контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки у цій графі пишеться «2».

В аналогічному порядку нумеруються інші типи декларацій.

Загальна декларація подається один раз, тому в графі 1.1.Т цієї декларації ставиться цифра «1».

У рядку «Тип декларації» роблять позначку «Х» навпроти рядків, що відповідають типу декларації. Так, у разі заповнення загальної декларації цю позначку роблять навпроти коду «01», звітної – «04» тощо.

В інші рядки вносять дані про платника податків (найменування, код згідно з ЄДРПОУ, код виду економічної діяльності тощо).

Таблиця

В основній (розрахунковій) частині декларації вартісні показники (база оподаткування, суми податку) наводять у гривнях із двома десятковими знаками, а натуральні (площа сільгоспугідь та/або земель водного фонду) – у гектарах із чотирма десятковими знаками (див. табл. 3).

Таблиця 3. Заповнення таблиці декларації

№ рядка

Номер та назва графи

Що відображається

1

2

3

1, 2

2 «Категорія земель»

Категорії земель (рілля, сіножаті тощо). Як уже зазначалося, податківці не заперечують проти групування в додатку в одному рядку земельних ділянок з однаковим кодом КОАТУУ та однаковою НГО. Безумовно, таке групування може бути і в самій декларації (як у загальній, так і в звітній)

3 «Площа земельної ділянки»

Площа ділянки (їхньої групи, якщо вони згруповані)

4 «Нормативна грошова оцінка одиниці площі земельної ділянки»

НГО земельних ділянок з урахуванням коефіцієнтів індексації

5 «Ставка податку»

Ставка ЄП для відповідної категорії земель згідно з п. 293.9 ПК

6 «Річна сума податку»

Річна сума ЄП, розрахована за формулою:

Гр. 3 х гр. 4 х гр. 5 : 100

7–10

Сума податку, яка підлягає сплаті в певному кварталі. Формули розрахунку наведені в назвах граф

3

Нараховано за 20__ рік, усього

Річна сума податку (гр. 6) і сума, що підлягає сплаті в кожному кварталі (графи 7–10) за всіма категоріями земель. Для цього підсумовують показники рядків 1 і 2 за кожною графою (від 7-ї до 10-ї)

4–10

У загальній та звітній деклараціях ці рядки не заповнюють. Вони потрібні тільки для уточнення податкових зобов'язань з ЄП (у разі зміни площі земельних ділянок протягом року), виправлення помилок у раніше поданій декларації

11, 12

Пояснення та доповнення до Податкової декларації

Ці рядки заповнюють, тільки якщо разом із декларацією подаються будь-які пояснювальні документи до окремих її показників, не передбачені законодавством

Розрахунок частки сільгоспвиробництва

Розрахунок частки сільгоспвиробництва за формою, затвердженою Наказом № 772 (далі – Розрахунок), заповнюють тільки сільгоспвиробники-юрособи. Його складають, аби визначити відсоток доходу від продажу сільгосппродукції власного виробництва та продуктів її переробки у загальній сумі доходу за минулий рік. Якщо такий дохід становить:

  • 75 % і більше, у поточному році підприємство може бути єдинником четвертої групи;
  • менше 75 %, то на поточний рік таке право підприємство втрачає. Виняток становлять сільгосптоваровиробники, які в минулому році зазнали форс-мажорних обставин.

Розрахунок подається до кожної декларації з ЄП – як загальної, так і звітних. Тобто скільки декларацій складає підприємство, стільки ж у нього буде Розрахунків. При цьому всі вони міститимуть ідентичні дані. Це підтверджують і податківці (ЗІР, категорія 108.02.05).

Розрахунок складають на підставі даних бухгалтерського обліку про суми отриманих сільгосптоваровиробником доходів. Нагадаємо, дохід в бухобліку визнається відповідно до п. 5 П(С)БО 15 «Дохід».

Зверніть увагу: суми передоплати в бухобліку доходом не визнаються, отже, і не беруться до уваги під час заповнення Розрахунку.

Показники в таблиці наводяться у гривнях, з двома десятковими знаками після коми.

Рядок 1

У цьому рядку показують дохід, отриманий від реалізації сільгосппродукції власного виробництва, продуктів її переробки та від надання супутніх послуг.

Нагадаємо, сільськогосподарською є продукція (сільгосптовари), що підпадає під визначення груп 1–24 УКТЗЕД, якщо при цьому такі товари (продукція) вирощуються, відгодовуються, виловлюються, збираються, виготовляються, виробляються, переробляються безпосередньо їх виробником, а також продукти обробки та переробки цих товарів (продукції), якщо вони були придбані або вироблені на власних або орендованих потужностях (площах) для продажу, переробки або внутрішньогосподарського споживання (пп. 14.1.234 ПК).

Значення рядка 1 визначають розрахунково – підсумовують показники рядків 1.1–1.8.

У рядках 1.1–1.8 деталізують інформацію у розрізі видів продукції про дохід від реалізації:

  • продукції рослинництва, що вироблена (вирощена) на угіддях, які належать сільгосптоваровиробнику на праві власності або надані йому в користування, а також від реалізації продукції рослинництва на закритому ґрунті (ряд. 1.1);
  • продукції тваринництва і птахівництва (ряд. 1.2);
  • продукції рибництва, виловленої (зібраної), розведеної, вирощеної у внутрішніх водоймах (озерах, ставках і водосховищах) (ряд. 1.3);
  • продуктів переробки продукції рослинництва та рибництва, що вироблені на власних підприємствах або на орендованих виробничих потужностях (ряд. 1.4);
  • продуктів переробки продукції рослинництва на закритому ґрунті, що вироблені на власних підприємствах або орендованих виробничих потужностях (ряд. 1.5);
  • продуктів переробки продукції тваринництва і птахівництва, що вироблені на власних підприємствах або орендованих виробничих потужностях (ряд. 1.6);
  • сільгосппродукції, що вироблена із сировини власного виробництва на давальницьких умовах, незалежно від територіального розміщення переробного підприємства (ряд. 1.7).

У цих рядках підсумовують кредитові обороти за субрахунками:

  • 701 «Дохід від реалізації готової продукції» у розрізі аналітичних рахунків, на яких відображають доходи від реалізації відповідних видів продукції;
  • 712 «Дохід від реалізації інших оборотних активів» в частині реалізації довгострокових біологічних активів (тварини основного стада тощо), які обліковують за первісною вартістю.

При заповненні рядка 1 не враховуються суми ПДВ, тож кредитові обороти за субрахунками 701 та 712 необхідно зменшити на суми ПДВ.

За загальним правилом підакцизні товари не включають до рядка 1 Розрахунку (пп. 298.8.3 ПК). Виняток становлять виноматеріали виноградні (коди згідно з УКТЗЕД 2204 29–2204 30), вироблені на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції. Тобто реалізацію таких виноматеріалів відображають в рядку 1.

Рядок 1.8, в якому відображають дохід від надання супутніх послуг, заповнюють тільки підприємства, які протягом минулого року були реорганізовані шляхом злиття, приєднання, перетворення, поділу або виділення. Вони мають право в цьому рядку показати дохід від надання супутніх послуг, перелік яких наведено у пп. 298.8.3 ПК.

Інші підприємства, що не зазнали реорганізації, дохід від надання послуг (зокрема, сільськогосподарських) не включають до доходу від реалізації сільгосппродукції та продуктів її переробки. У рядку 1.8 вони ставлять прочерк.

Рядок 2

Тут відображають загальний дохід сільгосппідприємства, який визначають відповідно до вимог П(С)БО 15 – підсумовують кредитові обороти за субрахунками 791 «Результат операційної діяльності», 792 «Результат фінансових операцій», 793 «Результат іншої діяльності».

Майте на увазі: під час заповнення цього рядка не враховують проведення Дт 442 «Непокриті збитки» – Кт 791 (792, 793), яким відображають збитки підприємства, не покриті отриманими доходами. Тобто сума, відображена таким бухгалтерським записом, не є доходом, тому не враховується при визначенні загального доходу підприємства.

Рядок 3

У цьому рядку показують деякі доходи підприємства, які з метою визначення частки сільгоспвиробництва зменшують загальний дохід. Ідеться про доходи, які безпосередньо не є доходами від здійснення певного виду діяльності підприємства, але, якщо їх сума чималенька, можуть завадити підприємству вступити до лав платників ЄП четвертої групи у поточному році.

Показник цього рядка визначають розрахунково, підсумовуючи значення рядків 3.1–3.6. Розглянемо, які дані слід відображати в цих рядках.

Рядок 3.1 «Сума одержаних з бюджету коштів фінансової підтримки» заповнюють сільгоспвиробники, які торік отримували бюджетні кошти за програмами підтримки АПК (наприклад, часткову компенсацію вартості сільгосптехніки вітчизняного виробництва, держпідтримку через механізм здешевлення кредитів, держпідтримку галузей тваринництва і рослинництва тощо).

Дані про отримані бюджетні кошти (дотації, субсидії) треба брати з кредиту відповідних аналітичних субрахунків до рахунка 48 «Цільове фінансування і цільові надходження» або 47 «Забезпечення майбутніх витрат і платежів», якщо облік ведуть за спрощеним планом рахунків.

У рядку 3.2 «Сума доходу, отримана від продажу іноземної валюти, яка направлена на розвиток сільськогосподарського виробництва» підсумовують кредитові обороти за субрахунком 711 «Доходи від купівлі-продажу іноземної валюти» в частині продажу інвалюти, що спрямована на розвиток сільгоспвиробництва (купівля насіння, поголів’я худоби, сільгосптехніки тощо).

Рядок 3.3 «Сума доходу від первісного визнання та зміни вартості біологічних активів і сільгосппродукції, які обліковуються за справедливою вартістю» заповнюють сільгосппідприємства, що обліковують біологічні активи та сільгосппродукцію за справедливою вартістю. І якщо справедлива вартість перевищує собівартість, то різниця потрапляє в дохід – у кредит субрахунка 710 «Дохід від первісного визнання та зміни вартості активів, які враховують за справедливою вартістю».

Отже, для заповнення рядка 3.3 підсумовують кредитові обороти за субрахунком 710.

Для заповнення рядка 3.4 «Сума доходу, отримана від реалізації основних засобів, що перебували на балансі підприємства більше 24 місяців до місяця, у якому здійснюється їх продаж» підсумовують кредитові обороти за субрахунком 712 «Дохід від реалізації інших оборотних активів» в частині реалізації основних засобів, які перебували на балансі підприємства понад 24 місяці.

Наприклад, якщо основний засіб продали у вересні 2018 року, то дохід від його реалізації слід включити у рядок 3.4 за умови, що його взяли на баланс не пізніше серпня 2016 року.

До відома: сума коригування не може перевищувати залишкову вартість основного засобу. Це означає, що сума перевищення ціни реалізації (без ПДВ) над залишковою вартістю основного засобу залишиться в загальному доході (ряд. 2). Так, якщо залишкова вартість основного засобу – 10 000 грн., а його продано за 14 000 грн. (не враховуючи ПДВ), то в рядку 3.4 слід указати тільки 10 000 грн. Водночас у загальній сумі доходу (ряд. 2 таблиці Розрахунку) буде «сидіти» вся сума, одержана від реалізації, – 14 000 грн.

У рядку 3.5 «Сума доходу від списаної кредиторської заборгованості, що виникла в ході операційного циклу після закінчення строку позовної давності» відображають кредитові обороти за субрахунком 717 «Дохід від списання кредиторської заборгованості».

У рядку 3.6 «Сума доходу від курсової різниці за зобов’язаннями по кредитах (позиках), відсотках в іноземній валюті» відображають доходи від курсових різниць, отримані від фінансової та інвестиційної діяльності, тобто підсумовують кредитові обороти за субрахунком 744 «Дохід від неопераційної курсової різниці». Доходи від курсових різниць, отримані від операційної діяльності (Кт 711), сюди не потрапляють.

Рядок 4

Тут наводять скориговану суму доходу, визначену арифметичним шляхом: Рядок 2 – рядок 3.

Рядок 5

У цьому рядку сільгоспвиробники розрахунковим шляхом визначають, який відсоток від загальної суми доходу становлять доходи від реалізації сільгосппродукції власного виробництва та продуктів її переробки, за формулою

Рядок 1 : рядок 4 х 100.

Якщо отримана цифра дорівнює 75 і більше, підприємство відповідає критерію платника ЄП четвертої групи, якщо менша 75, то підприємство в поточному році, на жаль, не отримає цей статус (крім тих, у кого виникли форс-мажорні обставини і які нададуть відповідне підтвердження).

Отримання довідки про підтвердження статусу платника ЄП

За відсутності підстав для відмови в реєстрації податковий орган протягом двох робочих днів повинен зареєструвати сільгосптоваровиробника платником ЄП четвертої групи (п. 299.3 ПК).

У разі відмови в реєстрації контролюючий орган зобов’язаний протягом двох робочих днів з дня подання суб’єктом господарювання відповідної заяви надати письмову вмотивовану відмову.

Також за бажанням єдинник може безплатно та безумовно отримати витяг з реєстру платників ЄП (далі – Реєстр) (п. 299.9 ПК). Строк надання витягу не повинен перевищувати одного робочого дня з дня надходження запиту. Витяг діє до внесення змін до Реєстру.

Форми запиту про отримання витягу та витягу з Реєстру мають бути затверджені Мінфіном. На сьогодні вони не затверджені, тому, як зазначають податківці (ЗІР, категорія 108.02.06), для підтвердження статусу платника ЄП четвертої групи видаються довідки довільної форми. Для їх отримання необхідно подати заяву до органу ДФС за місцем податкового обліку в довільній формі.

Анулювання реєстрації єдинником четвертої групи

Відповідно до пп. 298.8.4 ПК якщо в податковому (звітному) році частка сільгоспвиробництва становить менше 75 %, сільгосптоваровиробник повинен сплачувати податки в наступному податковому (звітному) році на загальних підставах (має перейти на загальну систему оподаткування або до третьої групи єдинників).

При цьому, якщо торік сільгосптоваровиробник потрапив у форс-мажорні обставини, він має право продовжити реєстрацію платником ЄП без дотримання умови про частку сільгоспвиробництва. Аби скористатися таким правом, слід подати до податкового органу разом з декларацією єдинника відповідне рішення обласних рад про наявність обставин непереборної сили та перелік суб’єктів господарювання, які постраждали внаслідок цих обставин. Такий сільгосптоваровиробник має бути включений до цього переліку.

Також реєстрація єдинника четвертої групи може бути анульована за бажанням самого платника або за рішенням контролюючого органу (ДФС).

Анулювання за ініціативою платника

Платник ЄП четвертої групи може самостійно відмовитися від сплати ЄП у цій групі, тобто перейти на загальну систему або в третю групу єдинників із 1-го числа місяця, що настає за кварталом, в якому подано відповідну заяву (пп. 298.8.7 ПК).

Строк подання заяви залежить від того, на яку систему оподаткування бажає перейти такий платник:

  • якщо на загальну – заяву слід подати не пізніше ніж за 10 к. д. до початку кварталу, з якого платник бажає здійснити такий перехід (пп. 298.2.1 ПК);
  • якщо на сплату ЄП, установленого для інших груп єдинників, то не пізніше ніж за 15 к. д. до початку кварталу, з якого платник бажає перейти до іншої групи єдинників (пп. 298.1.5 ПК).

Форма заяви (для обох випадків) затверджена Наказом № 1675.

При цьому необхідно врахувати, що платник, який подав заяву на відмову від четвертої групи єдинників, повинен сплатити ЄП у розмірі, що розраховується виходячи з 25 % річної суми податку за кожний квартал, протягом якого він перебував у цій групі.

Наприклад, сума ЄП на рік становить 50 000 грн., тож згідно з поданою на початку року декларацією у І і ІІ кварталах сплаті підлягає по 5 000 грн. (по 10 % річної суми), у ІІІ кварталі – 25 000 грн. (50 %), у IV кварталі – 15 000 грн. (30 %). Але якщо такий платник вирішив відмовитися від статусу єдинника четвертої групи з ІІІ кварталу, то він має сплатити ЄП за період перебування таким платником у поточному році в розмірі 25 000 грн. (по 25 % річної суми за І і ІІ квартали).

Важливо знати: платник, який самостійно відмовився від сплати ЄП у четвертій групі, може повторно претендувати на статус такого платника не раніше ніж через два календарних роки після його переходу на загальну систему оподаткування або на сплату ЄП у третій групі. Якщо ж реєстрація анульована за ініціативою контролюючого органу, це обмеження не діє – тоді можна претендувати на поновлення статусу єдинника четвертої групи на наступний після анулювання рік (пп. 298.8.8 ПК).

Анулювання за рішенням податкового органу

Контролюючий орган може виключити сільгосптоваровиробника з реєстру єдинників четвертої групи своїм рішенням, якщо (п. 299.10 ПК):

  • у податковому (звітному) році частка сільгосптоваровиробництва юрособи становить менше 75 %;
  • платник не подав звітність з ЄП до 20 лютого звітного року.

Висновки

Для реєстрації/підтвердження реєстрації платником ЄП четвертої групи слід подати звітність з ЄП не пізніше 20 лютого (включно) звітного року.

Порядок подання звітності для платників – юридичних і фізичних осіб відрізняється:

  • юрособи подають звітність до органу ДФС як за місцем своєї реєстрації, так і за місцем розташування сільгоспугідь;
  • фізособи – тільки за місцем своєї реєстрації.

Розрахунок частки сільгоспвиробництва подають тільки сільгосптоваровиробники-юрособи.

Коментарі до матеріалу

Відсортовано: по часу за популярністю

Всього коментарів 3

Оформити передплату на розділ «Агро»

Надійні рішення з бухобліку, податках і праву

2936 грн. / рік

Купити

Кращі матеріали