Акценти статті: визначення поворотної фінансової допомоги, податкові наслідки анулювання поворотної фіндопомоги за самостійним рішенням позикодавця, витрати підприємства.
Трапляється, що підприємством ухвалюється рішення про «прощення» наданої своєму працівникові або іншій фізичній особі частини або повної суми наданої поворотної безпроцентної позики. У такому разі постає низка запитань:
Відповідно до пп. 14.1.257 Податкового кодексу (далі – ПК) поворотна фінансова допомога (ПФД) – це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення. Основна сума ПФД, що отримується платником податку, не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку (пп. 165.1.31 ПК).
Згідно зі ст. 1046 Цивільного кодексу (далі – ЦК) за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку саму суму грошових коштів (суму позики) або таку саму кількість речей того самого роду та такої самої якості.
Ст. 1049 ЦК визначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти в такій самій сумі або інші речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.