Із цієї статті ви дізнаєтеся: коли необхідно укладати договір складського зберігання зерна. якими є його істотні та важливі умови, чи обов’язково нотаріально посвідчувати договір.
Правові, економічні та організаційні аспекти ринку зерна регулюються державою. У сільськогосподарській діяльності є певна сезонність, адже вирощувана продукція дозріває та збирається у сезон. Майже всі культури обрали для цього літньо-осінню пору. Тож не дивно, що в цей період в агропідприємства дуже багато зібраної продукції, зокрема зерна. Аби продукція не зіпсувалася та за неї вдалось виручити розрахований прибуток, зазвичай її передають на зберігання суб’єктам зберігання зерна – на зернові склади (елеватори, хлібні бази, борошномельні, хлібоприймальні та комбікормові підприємства).
Укладання угоди з елеватором регулюється такими актами:
Майте на увазі! Законодавство не забороняє, а, навпаки, надає можливість зберігати зерно не тільки у сторонніх підприємств, а й у власних або орендованих зерносховищах (ст. 7 Закону № 37). Розміри таких зерносховищ можуть бути різними.
Зрозуміло, що вигідніше зберігати зерно у власних зерносховищах. Але вони є не в усіх. Тож у цій консультації розглянемо правовідносини, які виникають між сільгоспвиробником, котрий вирощує зерно, та елеватором, який надає послуги з його зберігання, наведемо істотні та необхідні умови договору між ними тощо.