Закладення багаторічних насаджень: особливості обліку

Із цієї статті ви дізнаєтесь: як документально оформити та відобразити в обліку витрати на закладення та догляд за насадженнями до періоду плодоносіння.

Закладення насаджень

Визначення поняття. Багаторічне сільськогосподарське насадження – це сільськогосподарське угіддя, що використовується під штучно створені деревні, кущові або трав’янисті багаторічні насадження, призначені для отримання врожаю плодово-ягідної, технічної та лікарської продукції, а також для декоративного оформлення територій (п. 27 ГОСТ 26640-85 «Землі. Терміни та визначення», затвердженого постановою Держкомстандарту СРСР від 28.10.85 р. № 3453).

Для цілей бухгалтерського обліку багаторічні насадження – це довгострокові біологічні активи рослинництва (далі – ДБАР), оскільки вони здатні давати сільгосппродукцію (фрукти, ягоди, горіхи тощо) або додаткові біологічні активи протягом періоду, який перевищує 12 місяців (п. 4 П(С)БО 30 «Біологічні активи»).

Бухгалтерський облік. У бухобліку витрати на закладення (створення) багаторічних насаджень, як і інших ДБАР, слід відображати на субрахунку 155 «Придбання (вирощування) довгострокових біологічних активів». Аналітичний облік ведеться за видами і групами культур, їх місцем розташування, часом закладення, наприклад, «Сад яблуневий № 1, закладений 2014 року». До таких витрат можна віднести:

• витрати на отримання землі в оренду під насадження (виготовлення технічної документації, оплату робіт із землеустрою, відведення землі та її експертизу, держреєстрацію договору оренди тощо);
• витрати на підготовку землі перед посадкою (розкорчування дерев, оранку, культивацію тощо);
• виготовлення проектної документації;
• вартість саджанців та інших ТМЦ (добрив, засобів захисту, ПММ, спецодягу тощо);
• заробітна плата працівників, зайнятих закладенням насаджень, та нарахування на неї;
• амортизація основних засобів, які використовуються для закладення тощо.

Документальне оформлення. Усі господарські операції, які здійснюються на підприємстві, повинні підтверджуватися первинними документами. Для їх складання можуть застосовуватися як типові форми, затверджені Мінстатом, так і спеціалізовані, установлені різними міністерствами та відомствами (п. 2.7 Положення, затвердженого наказом Мінфіну від 24.05.95 р. № 88; додатково див. лист Мінфіну від 08.08.12 р. № 31-08410-07-10/19584).

Так, придбання ТМЦ, які будуть використані для закладення насаджень (саджанці, добрива, засоби захисту тощо), оформляють звичайною товарною накладною та товарно-транспортною накладною. Бажано отримати у постачальника сортове свідоцтво на саджанці, аби бути впевненому у придбанні якісної продукції. Відпуск ТМЦ зі складу оформляють:

• або Лімітно-забірною карткою на отримання матеріальних цінностей (сільгоспоблік, форма № ВЗСГ-1, затверджена наказом Мінагрополітики від 21.12.07 р. № 929, далі – Наказ № 929);
• або Накладною (внутрігосподарського призначення) (сільгоспоблік, форма № ВЗСГ-8, затверджена Наказом № 929).

Якщо сільгосппідприємство має намір отримати часткову компенсацію витрат на закупівлю посадкового матеріалу, воно повинне придбавати такий матеріал лише у суб’єктів насінництва та розсадництва, яким за результатами проведеної атестації надано право на виробництво та реалізацію насіння і садивного матеріалу. Перелік таких суб’єктів ви знайдете у додатку 1 до наказу Держсільгоспінспекції від 19.03.14 р. № 50.

Витрати, понесені на закладення насаджень та догляд за ними до початку плодоносіння, списуються на підставі первинних документів, що використовуються для реєстрації господарських операцій у рослинництві. Зверніть увагу, що за наявності правильно складених первинних документів (див. табл. 1) ви зможете звернутися до державних установ за отриманням бюд­жетного відшкодування витрат на закладення насаджень.

Таблиця 1. Документальне оформлення витрат на закладення насаджень

Переведення насаджень до складу незрілих

Документальне оформлення. До початку плодоносіння молоді насадження відносяться до незрілих ДБАР, оскільки ще не можуть давати сільгосппродукцію визначеної якості (п. 3.2 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку біологічних активів, затверджених наказом Мінфіну від 29.12.06 р. № 1315, далі – Методрекомендації № 1315). Підставою для цього є Акт приймання довгострокових біологічних активів рослинництва (багаторічних насаджень) і передачі їх в експлуатацію (сільгоспоблік, форма № ДБАСГ-1, затверджена наказом Мінагрополітики від 21.02.08 р. № 73).

Цей акт складається в одному примірнику після закінчення робіт із закладення насаджень за результатами огляду комісії, призначеної наказом керівника підприємства. В акті зазначаються: час закладення насаджень (рік, сезон); код синтетичного обліку; найменування та номер ділянки; площа (га) або довжина (пог. м); схема насаджень (рядки, породи, кількість дерев і т. п.); інвентарний номер тощо. Акт підписується всіма членами комісії та затверджується керівником підприємства, після чого разом із технічною документацією передається до бухгалтерії.

Бухгалтерський облік. Бухгалтер на підставі отриманого акта (сільгоспоблік, форма № ДБАСГ-1) оприбутковує насадження залежно від методу їх оцінки, установленого обліковою політикою, а саме:

• якщо насадження оцінюються за справедливою вартістю, зменшеною на очікувані в місці продажу витрати, то в обліку вони відображаються на субрахунку 165 «Незрілі довгострокові біологічні активи, які оцінюються за справедливою вартістю». При цьому в момент їх оприбуткування виникає дохід або витрати від первісного визнання. Дохід виникає, якщо справедлива вартість незрілих насаджень перевищує витрати на їх створення (Дт 155 – Кт 710 «Дохід від первісного визнання та від зміни вартості активів, які обліковуються за справедливою вартістю»). Якщо ж витрати на створення насаджень перевищують їх справедливу вартість, то виникають витрати (Дт 940 «Витрати від первісного визнання та від зміни вартості активів, які обліковуються за справедливою вартістю» – Кт 155);
• якщо насадження оцінюються за первісною вартістю (їх справедливу вартість визначити неможливо), то вони оприбутковуються на субрахунок 166 «Незрілі довгострокові біологічні активи, які оцінюються за первісною вартістю» у сумі понесених на їх створення витрат. Амортизація на такі насадження не нараховується.

Зауважимо, що у п. 5.16 Методрекомендацій № 1315 пропонується обліковувати багаторічні насадження до досягнення ними продуктивного віку в сумі витрат, понесених на їх закладення та вирощування, тобто за первісною вартістю, на субрахунку 166. І це абсолютно виправдано, оскільки активного ринку таких насаджень на сьогодні в Україні не існує.

У подальшому витрати на догляд за незрілими багаторічними насадженнями (обрізка, внесення мінеральних та органічних добрив, полив, боротьба з бур’янами та шкідниками) до їх уведення в експлуатацію, а також витрати на додаткову посадку замість тих, що не прийнялися, накопичуються за дебетом субрахунка 155 за тими ж статтями витрат, що і при посадці.

Списують такі витрати наприкінці кожного звітного періоду (місяця, кварталу або року) на збільшення вартості незрілих ДБА проведенням Дт 166 (або 165) – Кт 155. Підставою для цієї операції є акт (сільгоспоблік, форма № ДБАСГ-1).

Приклад

Сільгосппідприємство – платник ФСП здійснює закладання яблуневого саду. Загальна сума витрат на закладення насаджень у поточному році становила 134 940 грн. (повний їх перелік див. в таблиці нижче), догляд за молодим садом після переведення насаджень до складу незрілих – 3 000 грн.

В обліку ці операції відображаються так:

(грн.)

Висновки

Цією статтею ми розпочинаємо цикл публікацій на тему обліку у садівництві та виноградарстві. У подальшому буде, зокрема, розглянуто: особливості оприбуткування врожаю, отриманого від незрілих насаджень; механізм отримання та особливості обліку державної підтримки у садівництві та виноградарстві; облік списання багаторічних насаджень за самостійним рішенням або унаслідок дії обставин непереборної сили тощо. Сподіваємося, що запропоновані нами матеріали стануть вам у пригоді.