Реєстрація платником акцизного податку в разі нестачі пального

Відповідь на це запитання залежить від того, підпадає сільгосппідприємство під визначення платника акцизного податку чи ні. Пояснимо докладніше.

Вочевидь, це запитання виникло у сільгосппідприємства у зв’язку з тим, що відповідно до пп. 213.1.6 Податкового кодексу (далі – ПК) об’єктом обкладення акцизним податком є, зокрема, обсяги та вартість утрачених підакцизних товарів (продукції), що перевищують установлені норми втрат. При цьому платники акцизного податку в разі виявлення таких обсягів зобов’язані скласти акцизну накладну (далі – АН) (п. 231.1 ПК). Право на складання АН надається виключно особам, зареєстрованим як платники акцизного податку (п. 231.4 ПК).

Ми впевнені, що ці норми стосуються тільки тих суб’єктів господарювання (далі – СГ), які взагалі підпадають під визначення платників акцизного податку, тобто повинні реєструватися такими платниками відповідно до норм ПК.

Нагадаємо, за яких умов СГ повинен реєструватися платником акцизного податку.

Так, згідно з пп. 212.1.15 ПК платником акцизного податку є особа, яка реалізує пальне. Із 01.07.19 р. під реалізацію пального потрапили також операції з фізичного передавання (відпуску, відвантаження) пального з акцизного складу/пересувного акцизного складу (далі – АС, ПАС) для власного споживання або промислового перероблення (пп. 14.1.212 ПК).

Проте, як передбачено пп. 14.2.212 ПК, не вважаються реалізацією операції з фізичного передавання пального, зокрема, у разі використання пального, з якого був сплачений акцизний податок, виключно для власних потреб або промислового перероблення особами, які не є розпорядниками АС.