Підписуйся на інформаційну страховку бухгалтера
Підписатися

Практичні рекомендації щодо зариблення вирощувальних ставів

28.05.2015 28917 0 2

Із цієї консультації ви дізнаєтесь: про нормативи які слід ураховувати при зарибленні риб у вирощувальні стави як за дволітнього, так і за трилітнього циклу ведення рибного господарства та про порядок документального оформлення цих операцій.

Загальні положення

За дволітнього циклу в рибогосподарському виробництві використовуються просто вирощувальні стави, а за трилітнього – вирощувальні стави І та ІІ порядку. Зауважимо, що вирощувальні стави ІІ порядку призначені для вирощування дволіток, які за трилітнього циклу господарства не є товарною рибою, а вважаються її рибопосадковим матеріалом на третьому році вирощування.

 

Оптимальна площа вирощувальних ставів – до 15 га, допустима – до 50 га за середньої глибини 0,5–0,8 м, максимальної – до 1,5 м.

 

 

 

 

 

Зариблення вирощувальних ставів при вирощуванні цьоголітки проводять три-чотиридобовими личинками або підрощеною до життєздатних стадій молоддю. Практикується зариблення ставів у полікультурі (спільне вирощування кількох видів риб, які розрізняються за об’єктами живлення) за такими варіантами:

 

  • личинки коропа і личинки рослиноїдних риб;
  • підрощена молодь коропа і підрощена молодь рослиноїдних риб;
  • підрощена молодь рослиноїдних риб та личинки коропа;
  • підрощена молодь коропа та личинки рослиноїдних риб.

З метою підвищення рибопродуктивності вирощувальних ставів після посадки молоді у вирощувальні стави проводиться комплекс інтенсифікаційних заходів, а саме:

 

 

  • молодь годують, вносять органічні та мінеральні добрива;
  • створюють умови покращення кисневого режиму, використовуючи проточність, аерацію, вапнування;
  • проводять контрольні лови (раз на декаду) для отримання інформації про інтенсивність росту риби протягом усього періоду вирощування та її кількість.

Розрахунок кількості молоді риб для посадки у вирощувальні стави

 

 

 

Основними величинами для розрахунку кількості рибопосадкового матеріалу (личинок, мальків) для посадки у вирощувальні стави є рибопродуктивність ставу та нормативні вимоги (середня маса цьоголітки або дволітки, а за трилітнього циклу – і триліток та відсоток виходу (виживання) молоді від кількості посадженого рибопосадкового матеріалу).

 

 

 

 

 

Так, кількість рибопосадкового матеріалу (Х, шт.), необхідного для посадки у вирощувальний став у цілому на 1 га ставу, обчислюється за формулою

 

 

 

Х = (Г х Пр : См) : В х 100,

де Г – площа ставу, га;

Пр – природна рибопродуктивність ставу, кг/га;

См – середня маса цьоголітки (дволітки або триліток), яку планується отримати при облові ставу (за нормами для даної зони), кг;

В – запланований кількісний вихід (виживання) цьоголітки при облові (за нормативами у %).

 

Цю формулу слід застосовувати при вирощуванні риби як у монокультурі, так і у полікультурі, але в останньому випадку норми посадки кожного виду риб слід розраховувати окремо.

Нормативи зариблення ставів за дволітнього циклу

 

 

 

Нормативи природної рибопродуктивності (кг/га) вирощувальних ставів за видами риб наведемо у таблиці.

 

 

 

Показник

Фізико-географічні зони

Полісся

Лісостеп, Прикарпаття

Північний степ

Південний степ

1

2

3

4

5

Природна рибопродуктивність ставів (середня) за коропом

150

200

220

240

Природна рибопродуктивність ставів (середня) за коропом за умови застосування мінеральних добрив

280

320

360

400

Природна рибопродуктивність ставів (середня) за рослиноїдними рибами за умови застосування мінеральних добрив (середня):

– білий товстолобик

250

360

580

830

– строкатий товстолобик

300

240

200

150

– білий амур

60

80

90

90

Примітка.

1. Поправочний коефіцієнт для різних ґрунтів вирощувальних ставів: галькові, піщані та солончакові, торф’яні та чорноземи відповідно – 0,4; 0,6; 0,5; 1,2.

2. При невнесенні мінеральних добрив рибопродуктивність вирощувальних ставів за рослиноїдними рибами зменшується у середньому в 1,5 разу.

 

Середня нормативна маса (г) цьоголітки, вирощеної у ставкових рибницьких господарствах, становить:

 

  • у зоні Полісся: коропа – 25–30, строкатого товстолобика – 20, гібрида товстолобиків – 20, білого амура – 20;
  • Лісостеповій зоні: коропа – 27, білий товстолобик – 20, строкатий товстолобик – 20, білий амур – 25;
  • Північностеповій та Південностеповій зонах: короп – 27 і 30, білий товстолобик – 25, строкатий товстолобик – 20 і 25, білий амур – 30.

Середня маса цьоголітки великоротого буфало, отриманої від личинки, – 20–30 г, від підрощеної молоді – 35–45 г.

Нормативна величина виходу цьоголітки від підрощеної личинки або мальків коропа становить 65 %, рослиноїдних риб – 60–65 % залежно від зони ведення аквакультури, а від непідрощеної личинки за коропом – 32–35 %, по рослиноїдних рибах – 25–30 %. Вихід цьоголітки великоротого буфало від личинки – 40 %, від підрощеної молоді – 70 %.

Щільність посадки при вирощуванні риби в монокультурі (тис. шт/га) непідрощеної (три- чотиридобової) личинки на Поліссі становить:

 

 

 

  • за оптимальними нормами – 100, за допустимими – 80–120;
  • у Лісостепу – відповідно 120 та 80–150;
  • Степу – 150 та 120–200.

А щільність посадки підрощеної личинки або мальків рослиноїдних риб на Поліссі становить (тис. шт/га):

 

 

  • за оптимальними нормами – 60, за допустимими – 40–80;
  • у Лісостепу – відповідно 80 та 60–100;
  • Степу – 100 та 80–150.

Оптимальні норми щільності посадки при вирощуванні в полікультурі (тис. шт/га) непідрощеної личинки рослиноїдних риб і коропа становить:

 

  • на Поліссі – 190–225, у тому числі коропа – 120, строкатого товстолобика – 60, гібрида товстолобиків – 95, білого амура – 10;
  • у Лісостепу – 230, зокрема коропа – 120, білого товстолобика – 60, строкатого товстолобика – 40, білого амура – 10;
  • Північному степу – 250, із них коропа – 125, білого товстолобика – 75, строкатого товстолобика – 35, білого амура – 10;
  • Південному степу – 265, у тому числі коропа – 125, білого товстолобика – 110, строкатого товстолобика – 20, білого амура – 10.

Щільність посадки підрощеної личинки або мальків рослиноїдних риб і коропа (тис. шт/га) за оптимальними нормами становить:

 

 

  • на Поліссі – 90–105, зокрема коропа – 60, строкатого товстолобика – 25, гібрида товстолобиків – 40, білого амуру – 5;
  • у Лісостепу – 115, зокрема коропа – 60, білого товстолобика – 30, строкатого товстолобика – 20, білого амура – 5;
  • Північному степу – 120, із них коропа – 65, білого товстолобика – 35, строкатого товстолобика – 15, білого амура – 5;
  • Південному степу – 130, у тому числі коропа – 65, білого товстолобика – 50, строкатого товстолобика – 10, білого амура – 5.

Щільність посадки личинки великоротого буфало (тис. шт/га) становить: на Поліссі – 80, в Лісостепу – 100, Степу – 120.

 

Слід пам’ятати, що щільність посадки молоді риб за умови її регулярної годівлі можна значно збільшити з урахуванням якості комбікормів.

 

 

 

Звертаємо увагу: висаджувати до вирощувальних ставів непідрощену личинку веслоноса не рекомендується, оскільки вихід його підрощеної молоді варіює у межах від 0 до 42,5 % і в більшості випадків не перевищує 10 %. Більш надійним є підрощування їх личинки у проточних басейнах і лотках.

 

 

 

Нормативи зариблення ставів за трилітнього циклу

 

 

 

Норми зариблення вирощувальних ставів І порядку (вирощування цьоголітки). За нормами загальна щільність посадки непідрощених (три-чотиридобових) личинок коропо-сазанового гібрида та рослиноїдних риб при вирощуванні у полікультурі становить 200–250 тис. шт/га, зокрема коропо-сазановий гібрид – 170–200, гібрид білого і строкатого товстолобиків – 25–40, білого амура – 5–10.

 

 

 

 

 

Орієнтовна величина середньої маси цьоголітки коропо-сазанового гібрида, вирощеної в монокультурі, повинна становити 10–15 г, а середня маса цьоголітки, вирощеної у полікультурі, у тому числі коропо-сазанового гібрида – 10–15 г, рослиноїдних риб – 25–30 г.

 

 

 

 

 

Вихід цьоголітки від непідрощеної личинки коропо-сазанового гібрида за нормами має дорівнювати 50 %, рослиноїдних риб – 35 %.

 

 

 

 

Рибопродуктивність вирощувальних ставів І порядку при вирощуванні коропо-сазанового гібрида у монокультурі має дорівнювати понад 1,4 т/га. Бажано, щоб загальна рибопродуктивність при вирощуванні цьоголітки у полікультурі становила понад 1,5 т/га, у тому числі за коропо-сазановим гібридом – понад 1,2, рослиноїдними рибами – понад 0,3 т/га.

 

 

 

Норми зариблення вирощувальних ставів ІІ порядку (вирощування дволітки). Загальна щільність посадки однорічки у вирощувальні стави ІІ порядку у полікультурі має становити 30–35 тис. шт/га, у тому числі коропо-сазанового гібрида – 25–30, гібрида білого і строкатого товстолобиків – 2,5–4,5, білого амура – до 0,5.

 

 

 

 

 

Орієнтовна величина середньої маси дволітки, у тому числі коропо-сазанового гібрида становить понад 70–80 г, рослиноїдних риб – понад 200–250 г. Вихід дволітки коропо-сазанового гібрида – 85 %, рослиноїдних риб – 80 %.

 

 

 

 

 

Рибопродуктивність вирощувальних ставів ІІ порядку при вирощуванні коропо-сазанового гібрида має становити понад 1,9 т/г, рослиноїдних риб – понад 0,6 т/га.

 

 

 

Зверніть увагу: переважна більшість нормативної документації щодо ведення рибогосподарської діяльності була розроблена ще протягом 70–90-х років минулого століття, але є чинною й дотепер. Указані вище норми можна знайти у таких нормативно-методичних виданнях:

 

 

  • Сборник нормативно-технологической документации по товарному рыбоводству: в 2 т. – М.: Агропромиздат, 1986. Т. 1. – 230 с.;
  • Інтенсивне рибництво: Збірник інструктивно-технологічної документації. – К.: Аграрна наука, 1995. – 186 с.,
  • Андрющенко А. І., Алимов С. І. Ставове рибництво. – К.: НАУ, 2008. – 636 с.,
  • Методи підвищення природної рибопродуктивності ставів. – К.: Інститут рибного господарства УААН, 1998. – 123 с.

Визначимо на умовному прикладі щільність посадки личинки коропа у вирощувальні стави, оскільки він краще за всіх риб поїдає корм, тому рибопродуктивність ставів із коропом вища, ніж у ставах з іншими рибами.

 

Приклад

 

Площа вирощувального ставу (Г) – 3 га, природна рибопродуктивність (Пр) – 240 кг/га. Середня маса цьоголітки коропа, яка планується до вилову восени (См), – 0,030 кг (30 г). Загальний вихід цьоголітки восени (В) – 65 %.

 

 

 

 

 

Знаючи рибопродуктивність і заплановану до вилову середню масу цьоголіток коропа, визначимо, скільки риби можна виростити на 1 га ставу:

 

240 кг : 0,030 кг = 8 000 шт.

 

 

 

 

Застосовуючи норматив щільності посадки для певної зони аквакультури (рибництва), проведемо розрахунок потреб у личинках коропа на всю площу вирощувального ставу.

 

 

 

 

 

Отже, якщо взяти до уваги, що вихід цьоголітки від кількості посаджених личинок – 65 %, то щільність зариблення становитиме 12 308 шт/га (8 000 шт. : 65 % х 100 %).

 

Отже, на весь став буде потрібно 36 924 личинки (12 308 шт/га х 3 га). Такий самий результат буде, якщо використати вищенаведену формулу, а саме:

(3 га х 240 кг/га : 0,030 кг) : 65 % х 100 % = 36 923 шт. (різниця в 1 шт. утворюється за рахунок округлень).

Слід пам’ятати: витрати, пов’язані з утриманням плідників, отриманням личинки риб і посадкою молоді риби у вирощувальні стави, вартість мальків, пересаджених із нерестових (малькових) ставів і придбаних в інших господарствах, а також витрати на утримання вирощувальних ставів і вирощування цьоголітки обліковуються на аналітичному субрахунку 2312 «Вирощування цьоголітки».

Документальне оформлення

Результати зариблення вирощувальних ставів фіксуються в Акті про зариблення (форма № А-10, затверджена наказом Мінагропроду від 19.06.12 р. № 362, далі – Наказ № 362, див. фрагмент у кінці консультації).

Акт складається у двох примірниках спеціально створеною комісією. Для встановлення загальних результатів зариблення на підставі актів головний рибовод (рибовод) складає у двох примірниках Зведену відомість про зариблення (форма № А-11, затверджена Наказом № 362).

Фрагмент.doc
Завантажити

Коментарі до матеріалу

Оформити передплату на розділ «Агро»

Найповніша бібліотека безпечних рішень з бухобліку, податків та права для с/г галузі

4680 грн. / рік

Купити

Кращі матеріали