Практичні рекомендації щодо зариблення вирощувальних ставів

Із цієї консультації ви дізнаєтесь: про нормативи які слід ураховувати при зарибленні риб у вирощувальні стави як за дволітнього, так і за трилітнього циклу ведення рибного господарства та про порядок документального оформлення цих операцій.

Загальні положення

За дволітнього циклу в рибогосподарському виробництві використовуються просто вирощувальні стави, а за трилітнього – вирощувальні стави І та ІІ порядку. Зауважимо, що вирощувальні стави ІІ порядку призначені для вирощування дволіток, які за трилітнього циклу господарства не є товарною рибою, а вважаються її рибопосадковим матеріалом на третьому році вирощування.

Оптимальна площа вирощувальних ставів – до 15 га, допустима – до 50 га за середньої глибини 0,5–0,8 м, максимальної – до 1,5 м.

Зариблення вирощувальних ставів при вирощуванні цьоголітки проводять три-чотиридобовими личинками або підрощеною до життєздатних стадій молоддю. Практикується зариблення ставів у полікультурі (спільне вирощування кількох видів риб, які розрізняються за об’єктами живлення) за такими варіантами:

• личинки коропа і личинки рослиноїдних риб;
• підрощена молодь коропа і підрощена молодь рослиноїдних риб;
• підрощена молодь рослиноїдних риб та личинки коропа;
• підрощена молодь коропа та личинки рослиноїдних риб.

З метою підвищення рибопродуктивності вирощувальних ставів після посадки молоді у вирощувальні стави проводиться комплекс інтенсифікаційних заходів, а саме:

• молодь годують, вносять органічні та мінеральні добрива;
• створюють умови покращення кисневого режиму, використовуючи проточність, аерацію, вапнування;
• проводять контрольні лови (раз на декаду) для отримання інформації про інтенсивність росту риби протягом усього періоду вирощування та її кількість.

Розрахунок кількості молоді риб для посадки у вирощувальні стави

Основними величинами для розрахунку кількості рибопосадкового матеріалу (личинок, мальків) для посадки у вирощувальні стави є рибопродуктивність ставу та нормативні вимоги (середня маса цьоголітки або дволітки, а за трилітнього циклу – і триліток та відсоток виходу (виживання) молоді від кількості посадженого рибопосадкового матеріалу).

Так, кількість рибопосадкового матеріалу (Х, шт.), необхідного для посадки у вирощувальний став у цілому на 1 га ставу, обчислюється за формулою

Х = (Г х Пр : См) : В х 100,

де Г – площа ставу, га;

Пр – природна рибопродуктивність ставу, кг/га;

См – середня маса цьоголітки (дволітки або триліток), яку планується отримати при облові ставу (за нормами для даної зони), кг;

В – запланований кількісний вихід (виживання) цьоголітки при облові (за нормативами у %).

Цю формулу слід застосовувати при вирощуванні риби як у монокультурі, так і у полікультурі, але в останньому випадку норми посадки кожного виду риб слід розраховувати окремо.

Нормативи зариблення ставів за дволітнього циклу

Нормативи природної рибопродуктивності (кг/га) вирощувальних ставів за видами риб наведемо у таблиці.

Середня нормативна маса (г) цьоголітки, вирощеної у ставкових рибницьких господарствах, становить:

• у зоні Полісся: коропа – 25–30, строкатого товстолобика – 20, гібрида товстолобиків – 20, білого амура – 20;
• Лісостеповій зоні: коропа – 27, білий товстолобик – 20, строкатий товстолобик – 20, білий амур – 25;
• Північностеповій та Південностеповій зонах: короп – 27 і 30, білий товстолобик – 25, строкатий товстолобик – 20 і 25, білий амур – 30.

Середня маса цьоголітки великоротого буфало, отриманої від личинки, – 20–30 г, від підрощеної молоді – 35–45 г.

Нормативна величина виходу цьоголітки від підрощеної личинки або мальків коропа становить 65 %, рослиноїдних риб – 60–65 % залежно від зони ведення аквакультури, а від непідрощеної личинки за коропом – 32–35 %, по рослиноїдних рибах – 25–30 %. Вихід цьоголітки великоротого буфало від личинки – 40 %, від підрощеної молоді – 70 %.

Щільність посадки при вирощуванні риби в монокультурі (тис. шт/га) непідрощеної (три- чотиридобової) личинки на Поліссі становить:

• за оптимальними нормами – 100, за допустимими – 80–120;
• у Лісостепу – відповідно 120 та 80–150;
• Степу – 150 та 120–200.

А щільність посадки підрощеної личинки або мальків рослиноїдних риб на Поліссі становить (тис. шт/га):

• за оптимальними нормами – 60, за допустимими – 40–80;
• у Лісостепу – відповідно 80 та 60–100;
• Степу – 100 та 80–150.

Оптимальні норми щільності посадки при вирощуванні в полікультурі (тис. шт/га) непідрощеної личинки рослиноїдних риб і коропа становить:

• на Поліссі – 190–225, у тому числі коропа – 120, строкатого товстолобика – 60, гібрида товстолобиків – 95, білого амура – 10;
• у Лісостепу – 230, зокрема коропа – 120, білого товстолобика – 60, строкатого товстолобика – 40, білого амура – 10;
• Північному степу – 250, із них коропа – 125, білого товстолобика – 75, строкатого товстолобика – 35, білого амура – 10;
• Південному степу – 265, у тому числі коропа – 125, білого товстолобика – 110, строкатого товстолобика – 20, білого амура – 10.

Щільність посадки підрощеної личинки або мальків рослиноїдних риб і коропа (тис. шт/га) за оптимальними нормами становить:

• на Поліссі – 90–105, зокрема коропа – 60, строкатого товстолобика – 25, гібрида товстолобиків – 40, білого амуру – 5;
• у Лісостепу – 115, зокрема коропа – 60, білого товстолобика – 30, строкатого товстолобика – 20, білого амура – 5;
• Північному степу – 120, із них коропа – 65, білого товстолобика – 35, строкатого товстолобика – 15, білого амура – 5;
• Південному степу – 130, у тому числі коропа – 65, білого товстолобика – 50, строкатого товстолобика – 10, білого амура – 5.

Щільність посадки личинки великоротого буфало (тис. шт/га) становить: на Поліссі – 80, в Лісостепу – 100, Степу – 120.

Слід пам’ятати, що щільність посадки молоді риб за умови її регулярної годівлі можна значно збільшити з урахуванням якості комбікормів.

Звертаємо увагу: висаджувати до вирощувальних ставів непідрощену личинку веслоноса не рекомендується, оскільки вихід його підрощеної молоді варіює у межах від 0 до 42,5 % і в більшості випадків не перевищує 10 %. Більш надійним є підрощування їх личинки у проточних басейнах і лотках.

Нормативи зариблення ставів за трилітнього циклу

Норми зариблення вирощувальних ставів І порядку (вирощування цьоголітки). За нормами загальна щільність посадки непідрощених (три-чотиридобових) личинок коропо-сазанового гібрида та рослиноїдних риб при вирощуванні у полікультурі становить 200–250 тис. шт/га, зокрема коропо-сазановий гібрид – 170–200, гібрид білого і строкатого товстолобиків – 25–40, білого амура – 5–10.

Орієнтовна величина середньої маси цьоголітки коропо-сазанового гібрида, вирощеної в монокультурі, повинна становити 10–15 г, а середня маса цьоголітки, вирощеної у полікультурі, у тому числі коропо-сазанового гібрида – 10–15 г, рослиноїдних риб – 25–30 г.

Вихід цьоголітки від непідрощеної личинки коропо-сазанового гібрида за нормами має дорівнювати 50 %, рослиноїдних риб – 35 %.

Рибопродуктивність вирощувальних ставів І порядку при вирощуванні коропо-сазанового гібрида у монокультурі має дорівнювати понад 1,4 т/га. Бажано, щоб загальна рибопродуктивність при вирощуванні цьоголітки у полікультурі становила понад 1,5 т/га, у тому числі за коропо-сазановим гібридом – понад 1,2, рослиноїдними рибами – понад 0,3 т/га.

Норми зариблення вирощувальних ставів ІІ порядку (вирощування дволітки). Загальна щільність посадки однорічки у вирощувальні стави ІІ порядку у полікультурі має становити 30–35 тис. шт/га, у тому числі коропо-сазанового гібрида – 25–30, гібрида білого і строкатого товстолобиків – 2,5–4,5, білого амура – до 0,5.

Орієнтовна величина середньої маси дволітки, у тому числі коропо-сазанового гібрида становить понад 70–80 г, рослиноїдних риб – понад 200–250 г. Вихід дволітки коропо-сазанового гібрида – 85 %, рослиноїдних риб – 80 %.

Рибопродуктивність вирощувальних ставів ІІ порядку при вирощуванні коропо-сазанового гібрида має становити понад 1,9 т/г, рослиноїдних риб – понад 0,6 т/га.

Зверніть увагу: переважна більшість нормативної документації щодо ведення рибогосподарської діяльності була розроблена ще протягом 70–90-х років минулого століття, але є чинною й дотепер. Указані вище норми можна знайти у таких нормативно-методичних виданнях:

• Сборник нормативно-технологической документации по товарному рыбоводству: в 2 т. – М.: Агропромиздат, 1986. Т. 1. – 230 с.;
• Інтенсивне рибництво: Збірник інструктивно-технологічної документації. – К.: Аграрна наука, 1995. – 186 с.,
• Андрющенко А. І., Алимов С. І. Ставове рибництво. – К.: НАУ, 2008. – 636 с.,
• Методи підвищення природної рибопродуктивності ставів. – К.: Інститут рибного господарства УААН, 1998. – 123 с.

Визначимо на умовному прикладі щільність посадки личинки коропа у вирощувальні стави, оскільки він краще за всіх риб поїдає корм, тому рибопродуктивність ставів із коропом вища, ніж у ставах з іншими рибами.

Приклад

Площа вирощувального ставу (Г) – 3 га, природна рибопродуктивність (Пр) – 240 кг/га. Середня маса цьоголітки коропа, яка планується до вилову восени (См), – 0,030 кг (30 г). Загальний вихід цьоголітки восени (В) – 65 %.

Знаючи рибопродуктивність і заплановану до вилову середню масу цьоголіток коропа, визначимо, скільки риби можна виростити на 1 га ставу:

240 кг : 0,030 кг = 8 000 шт.

Застосовуючи норматив щільності посадки для певної зони аквакультури (рибництва), проведемо розрахунок потреб у личинках коропа на всю площу вирощувального ставу.

Отже, якщо взяти до уваги, що вихід цьоголітки від кількості посаджених личинок – 65 %, то щільність зариблення становитиме 12 308 шт/га (8 000 шт. : 65 % х 100 %).

Отже, на весь став буде потрібно 36 924 личинки (12 308 шт/га х 3 га). Такий самий результат буде, якщо використати вищенаведену формулу, а саме:

(3 га х 240 кг/га : 0,030 кг) : 65 % х 100 % = 36 923 шт. (різниця в 1 шт. утворюється за рахунок округлень).

Слід пам’ятати: витрати, пов’язані з утриманням плідників, отриманням личинки риб і посадкою молоді риби у вирощувальні стави, вартість мальків, пересаджених із нерестових (малькових) ставів і придбаних в інших господарствах, а також витрати на утримання вирощувальних ставів і вирощування цьоголітки обліковуються на аналітичному субрахунку 2312 «Вирощування цьоголітки».

Документальне оформлення

Результати зариблення вирощувальних ставів фіксуються в Акті про зариблення (форма № А-10, затверджена наказом Мінагропроду від 19.06.12 р. № 362, далі – Наказ № 362, див. фрагмент у кінці консультації).

Акт складається у двох примірниках спеціально створеною комісією. Для встановлення загальних результатів зариблення на підставі актів головний рибовод (рибовод) складає у двох примірниках Зведену відомість про зариблення (форма № А-11, затверджена Наказом № 362).