Підписуйся на інформаційну страховку бухгалтера
Підписатися

Щодо перерахування інвалюти для оплати штрафних санкцій за невиконання умов ЗЕД-контракту

ГУ ДФС у м. Києві від 17.08.2016 р. № 18414/10/26-15-14-06-04-29 розглянуло декілька питань стосовно перерахування за межі України грошових коштів у вигляді штрафних санкцій (пені) за невиконання умов зовнішньоекономічного контракту.

Щодо оподаткування податком на доходи нерезидентів

Проценти, що сплачуються нерезиденту за прострочення платежу по оплаті товару, не є процентами в розумінні пп. 14.1.206 ПКУ.

Враховуючи вищевикладене, пеня та/або штрафні санкції не вказані в переліку доходів, які підлягають оподаткуванню за правилами п.141.4 ст.141 ПКУ. Нарахування/оплата пені на користь нерезидента за невиконання грошового зобов'язання українським суб'єктом господарювання по контракту з поставки товарів (робіт, послуг) не можна вважати отриманням інших доходів від діяльності нерезидента на території України, оскільки нерезидент не вчиняє будь-яких дій чи операцій, що призводять до нарахування пені та штрафних санкцій. Відповідно, нараховані пені, штрафи та неустойки не можуть бути віднесені до доходів від діяльності на території України з метою оподаткування податком на репатріацію доходів нерезидента.

Щодо індивідуальної ліцензії на купівлю інвалюти

Купівля інвалюти на оплату штрафних санкцій, що передбачені у ЗЕД-контрактах за невиконання резидентами умов цих контрактів, є купівлею іноземної валюти на оплату майнових прав, і тому така операція індивідуальної ліцензії не потребує. Податківці вважають, що підставою для перерахування грошових коштів за межі України в цьому випадку є відповідний зовнішньоекономічний контракт. Така ж позиція викладена у листі ГУ ДФС у м. Києві від 15.10.2015 № 15656/10/26-15-15-03-11.

Щодо обмеження максимального розміру пені подвійною ставкою НБУ

У п. 2.9 Постанови  Пленуму Вищого господарського суду України  від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" зазначається, за приписом статті 3 Закону «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.10.1996 р. № 543/96, далі – Закон № 543) та частини другої статті 343 ГКУ розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки.

Установлене статтею 3 Закону № 543 обмеження розміру пені не стосується неустойки, встановленої іншими законодавчими актами.

Коментарі до матеріалу

Кращі матеріали