Для чого та якими методами складають звіт про рух грошових коштів
На основі стандартного звіту про рух грошових коштів можна скласти найважливіший управлінський документ – прогнозний звіт про рух грошових коштів (далі – ЗРГК) (англ. Cash flow statement). За основу можна взяти стандартний звіт, складений прямим і непрямим методами. Про те, як підготувати ЗРГК, чим відрізняються форми звіту, складеного прямим і непрямим методами, у чому переваги і недоліки кожного методу, ми розповімо в цій консультації.
Навіщо потрібний ЗРГК
Недостатність оборотних коштів (касові розриви), постійний пошук грошей для закриття боргів постачальникам, працівникам, бюджету, неплатежі покупців (клієнтів), які призводять до того, що підприємство не може розплатитися за своїми власними зобов’язаннями. І як результат – збільшення кредиторської заборгованості в обліку. Ось ті проблеми, які досить часто турбують керівників підприємств.
Ключ до вирішення проблеми недостатності оборотних коштів – у дотриманні загальних принципів управління грошима:
- треба ефективно витрачати кошти;
- контролювати витрати;
- оптимізувати запаси;
- управляти заборгованістю (як кредиторською, так і дебіторською).
Щоб вчасно діагностувати проблеми, потрібно розробити такий звіт, як ЗРГК, і систематично ним користуватися. Це цілком під силу кваліфікованому головбуху. І ми йому в цьому допоможемо. Давайте визначимося, які статті включати або не включати до управлінського ЗРГК, як перевірити правильність розрахунку, як пов’язати ЗРГК з іншими фінансовими звітами.
Як скласти ЗРГК на основі стандартної фінзвітності
Стандартна фінансова звітність включає чотири основні форми (для річного звіту):
- форму № 1 «Баланс (Звіт про фінансовий стан)»;
- форму № 2 «Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід)»;
- форму № 3 «Звіт про рух грошових коштів (за прямим методом)» або «Звіт про рух грошових коштів (за непрямим методом)»;
- форму № 4 «Звіт про власний капітал».
|
Нагадаємо, форми фінзвітності наведено в додатку 1 до НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності». |
На підприємствах у рамках розробки форм управлінської звітності зазвичай моделюють управлінський баланс і бюджет доходів і витрат, в основі якого лежить Звіт про фінансові результати. А ось про управління грошовими потоками забувають, як це не парадоксально. Адже грошові потоки також треба балансувати. Для цього і служить ЗРГК. Відомі приклади, коли фірми, що мають додатні чисті активи і високу рентабельність, ставали банкрутами, оскільки не могли вчасно розплатитися за своїми боргами через банальну відсутність грошей.
Дійсно, у бухобліку дохід визнається за методом нарахування: відвантажили продукцію – відобразили дохід. Підійшла звітна дата – склали Баланс і «прибутковий» Звіт про фінансові результати. А що робити, коли ваш покупець не розрахувався вчасно (заборгованість стала проблемною), а вже підійшов час платити за власними зобов’язаннями? Ось тоді-то і виникає ситуація, про яку говорять: «Прибуток є, а грошей немає».
Щоб не опинитися в такій ситуації, потрібний ЗРГК. Коли складатимете управлінський ЗРГК, візьміть за основу стандартний бухгалтерський ЗРГК і творчо над ним попрацюйте. Ви отримаєте хороший результат, якщо чітко уявлятимете, навіщо складається такий звіт, і якщо усвідомлено виберете один із двох способів його складання. Зупинимося на цих питаннях докладніше.
Мета складання ЗРГК
Реальні можливості підприємства врешті-решт визначаються не стільки фінансовим результатом, скільки можливістю генерувати гроші. Складений ЗРГК показує, з яких джерел і скільки грошей отримує підприємство, на що їх витрачає і за якими статтями приплив/відплив грошей не збалансований.
Цей звіт об’єктивніший, ніж Звіт про фінансові результати, який будується за методом нарахування. Крім того, його легко перевірити, проглянувши оборотні відомості та залишки за грошовими рахунками (каса, банк). З будь-якої бухгалтерської програми легко отримати потрібну аналітику за контрагентами.
|
Для довідки. Надходження коштів називається додатним грошовим потоком, а вибуття – від’ємним. Різниця між ними називається чистим грошовим потоком. |
Структура ЗРГК
Звіт має три частини (за числом видів діяльності підприємства):
1. Рух грошових коштів від основної діяльності (операційний потік):
- гроші, які генерує основний бізнес;
- гроші, витрачені на оплату поточних операцій.
2. Рух грошових коштів від інвестиційної діяльності (розвиток або згортання бізнесу):
- гроші, витрачені на купівлю основних засобів та інших компаній;
- гроші, отримані від продажу основних засобів або частин компанії.
3. Рух грошових коштів від фінансової діяльності (залучення або вилучення коштів з бізнесу):
- кредити;
- додатковий випуск акцій;
- виплата кредитів і проценти за ними;
- купівля своїх акцій;
- виплата дивідендів.
Як читати ЗРГК
Наведемо приклади того, як «читається» звіт у цілому.
Приклад 1. Підприємство за звітний період отримало енну суму від основної діяльності. На свій розвиток воно витратило ще більшу суму. І оскільки свого операційного потоку (грошей від операційної діяльності) не вистачило, компанія взяла кредит.
Приклад 2. Підприємство за звітний період отримало операційний потік у такій сумі, яка дозволила спрямувати частину коштів на розвиток (купівля додаткових виробничих потужностей) і повернути кредит.
Приклад 3. Підприємство за звітний період отримало від’ємний грошовий потік (відплив коштів) від основної діяльності (наприклад, недоотримало виручку). При цьому мав місце додатний грошовий потік (приплив грошей) від інвестиційної діяльності. Отже, інвестиційну складову бізнесу вибрано правильно і треба працювати над подоланням дефіциту коштів за поточними операціями для подальшого розвитку перспективного інвестпроекту. Якщо до такої ситуації з грошима (за ЗРГК) ще додаються збитки (за Звітом про фінансові результати), то треба бити на сполох: скоріше за все, підприємство реально збиткове, неефективно управляє оборотними коштами (утримує надмірні запаси, недоотримує кошти від клієнтів тощо).
Два методи складання ЗРГК
Нам треба визначити грошовий потік за звітний період, тобто скласти ЗРГК. На практиці для цього використовують два методи: прямий і непрямий.
Прямий метод
Суму залишку коштів розраховують як різницю між їх надходженням і вибуттям. Для наочності покажемо суть методу на схемі.
Переваги прямого методу:
- легко оцінити загальну суму надходжень і вибуття коштів;
- нескладно виявити статті, які формують найбільші надходження і вибуття коштів (за кожним видом діяльності).
Що часто залишається поза увагою: при складанні звіту треба виключити внутрішні обороти, наприклад між касою і банком, між підприємствами всередині групи (якщо складають консолідований звіт).
Непрямий метод
Суму залишку коштів отримують виходячи з показника прибутку, отриманого за звітний період, скоригованого на суми інших показників. Простіше кажучи, до суми прибутку додають показники, що приводять до її збільшення, від суми прибутку віднімають показники, що призводять до її зменшення. Покажемо це на схемі.
Переваги непрямого методу:
- оцінку грошового потоку роблять на підставі двох головних форм фінзвітності – Балансу і Звіту про фінансові результати, проглядається взаємозв’язок звітів;
- на відміну від прямого методу, розрахунок основних показників проводять без даних аналітичного обліку;
- видно, наскільки ефективно підприємство управляє оборотними коштами від основної діяльності.
Що викликає складнощі: треба виключити всі операції негрошового характеру, відстрочення і нарахування минулих періодів, відокремити грошові потоки, пов’язані з інвестиційною і фінансовою діяльністю.
Порівняння двох форм ЗРГК
На практиці використовуються обидві форми ЗРГК. Уважається, що складений прямим методом ЗРГК зрозуміліший керівникам підприємств – нефінансистам. Якщо аналітика ведеться детально (а це нескладно при автоматизованому обліку), тоді підготувати ЗРГК прямим методом неважко. Хоча ЗРГК, складений непрямим методом, показує динаміку руху грошових коштів за період і точніше сигналізує про причини виникнення проблем із грошима.
Продемонструємо на числовому прикладі, у чому різниця між ЗРГК, які складені різними методами.
Розглянемо фінансову звітність підприємства ТОВ «АВС»: Баланс (форма № 1) і Звіт про фінансові результати (форма № 2). У наведених нижче фрагментах 1–4 показано тільки ті рядки, у яких є числові показники.
Фрагмент 1
|
<...> Баланс (Звiт про фiнансовий стан)<...> (тис. грн)
<...> ________ * Показана разность только по тем строкам, которые понадобятся для составления ОДДС.<...> |
Фрагмент 2
|
<...> Звiт про фiнансові результати (Звiт про сукупний дохiд)<...> (тис. грн)
<...> |
Фрагмент 3
|
<...> Звiт про рух грошових коштiв (за прямим методом)<...> (тис. грн)
<...> |
Фрагмент 4
|
<...> Звiт про рух грошових коштiв (за непрямим методом)<...> (тис. грн)
<...> ________ * В строке 3554 отражено уменьшение дебиторской задолженности перед бюджетом, хотя, строго говоря, строка для этого не предназначена. Но другой строки для отражения такой суммы в отчете нет. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Яку форму ЗРГК вибрати
Якщо ЗРГК складено прямим методом (див. фрагмент 3), його показники розкривають абсолютне значення грошових надходжень і витрачань за різними статтями господарської діяльності підприємства. Зверніть увагу, що в рядку 3000 наведено суму фактично отриманої виручки, яка, як правило, не збігається із сумою з рядка 2000 Звіту про фінансові результати. Те саме можна сказати і про інші показники, оскільки у Звіті про фінансові результати – нараховані суми, а в ЗРГК – фактично отримані або виплачені.
Проте, як видно з Балансу, обсяг кредиторської заборгованості за звітний період значно зріс. Також збільшився обсяг дебіторської заборгованості. Якщо строк платежів кредиторам настає раніше строків погашення дебіторської заборгованості, то в підприємства виникнуть касові розриви. При цьому фінансовий результат за звітний період – позитивний: отриманий прибуток у сумі 673 тис. грн (ряд. 2465 форми № 2). Отже, якщо з’являться запитання, чому у підприємства не вистачає грошей для виконання власних зобов’язань (залишок на кінець звітного періоду всього 25 тис. грн), то одного ЗРГК, складеного прямим методом, буде недостатньо. Доведеться шукати відповідь на це запитання в Балансі та Звіті про фінансові результати.
От чому в такій ситуації є сенс скласти ЗРГК непрямим методом: цей звіт базується на показниках фінансової звітності.
Проглянемо фрагмент 4: звіт чітко сигналізує, з якої причини відбувся відплив грошових коштів. Це і значний приріст дебіторської заборгованості, і придбання основних засобів. Перевага такого звіту в наочності – видно, як прибуток переходить у грошовий потік. Отже, для аналізу зміни грошових потоків нам достатньо ЗРГК, складеного непрямим методом.
Для щоденного оперативного планування можна використовувати ЗРГК, складений прямим методом (це зручніше), а на кінець періоду (наприклад, кварталу) додатково можна складати ЗРГК непрямим методом. Це дасть можливість проаналізувати «перекоси» у грошових потоках. Тоді інформація буде вичерпною, що дозволить правильно спланувати грошові потоки на наступний період. Статті грошових надходжень і витрачань для управлінського ЗРГК підприємство визначає самостійно. Окремі статті залежно від специфіки роботи підприємства вимагають додаткової деталізації, а деякі з них можна давати узагальнено. За основу зручно взяти стандартні ЗРГК за формою № 3 та № 3-н (див. додаток 1 до НП(С)БО 1).
Коментарі до матеріалу