У чому проблема? Досить часто українські компанії отримують банківські кредити чи позики від інших компаній або фізосіб. У момент первісного визнання під час отримання (надання) кредитів чи позик ще не можна говорити про доходи/витрати ні отримувача, ні позикодавця. Але якщо ці заборгованості дисконтувати, можуть виникнути фінансові доходи/витрати, які вже прямо впливають на бухгалтерський фінрезультат та, як наслідок, – на об’єкт обкладення податком на прибуток. А кредити чи позики – не єдиний вид заборгованостей, які також можуть спричинити подібний ефект. Це і заборгованості за гарантійними (забезпечувальними) платежами за договорами оренди, за випущеними або придбаними облігаціями, за договорами товарного кредиту, за сумами витрат на виплату пільгових пенсій, які компенсуються Пенсійному фонду, тощо. Водночас інструментарію, з використанням якого треба дисконтувати такі заборгованості, національні стандарти не містять. Мінфін докладних роз’яснень не дає. Відповідь податківців на запити платників податків коротка: питання ведення бухобліку належить до компетенції Мінфіну. Ось і виходить ходіння по замкнутому колу.
У бухгалтерів виникають запитання:
Запитань – маса. Спробуємо відповісти на них у циклі статей, присвячених дисконтуванню заборгованостей за НП(С)БО. Звісно, для цього нам не уникнути звернення до МСФЗ. А почнемо з аналізу вимог офіційних органів.