Основні зміни податкового законодавства з 1 січня 2025 року

Закон України від 10.10.2024 № 4015-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 4015)

З 25 березня 2025 року не враховуються при визначенні об’єкту обкладення податком на прибуток підприємств витрати та операції, щодо яких:

• у платника податків є підстави вважати, що наявні обставини (факти), які можуть свідчити про надання неправомірної вигоди службовій особі (у т. ч. службовій особі іноземної держави);
• платник податків одержав інформацію від контролюючого органу про виявлені ним під час перевірки обставини (факти), які можуть свідчити про надання неправомірної вигоди;
• винесено обвинувальний вирок суду, що операції платника здійснювалися з метою надання платником податків неправомірної вигоди службовій особі (у т. ч. службовій особі іноземної держави)

Доповнено перелік критеріїв пов'язаності юридичних осіб:

• доходи (виручка) юридичної особи – резидента від реалізації продукції окремій юридичній особі – нерезиденту протягом календарного року становлять 75 і більше % доходів такої юридичної особи – резидента від реалізації продукції всім нерезидентам, за умови що такі доходи становлять 50 і більше відсотків загальної суми доходу такої юридичної особи від реалізації продукції;
• вартість продукції, придбаної юридичною особою – резидентом в іншої окремої юридичної особи – нерезидента протягом календарного року, становить 75 і більше % вартості продукції, придбаної такою особою у всіх нерезидентів, за умови, що сума таких операцій з придбання становить 50 і більше % загальної вартості продукції придбаної такою юридичною особою – резидентом

Змінено підходи для формування переліку держав (територій) для цілей пп. «в» пп. 39.2.1.1 ПК.

Кабмін ураховує такі критерії:

• держави (території), віднесені до переліку офшорних зон, затвердженого КМУ;
• держави (території), віднесені до переліку держав (юрисдикцій), що не виконують чи неналежним чином виконують рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, задіяних у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення;
• держави (території), компетентні органи яких за результатами двох послідовних звітних (податкових) періодів (років) не забезпечують своєчасний та повний обмін податковою та фінансовою інформацією (зокрема інформацією щодо кінцевого бенефіціарного власника) на запити центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Пропозиції до переліку держав (територій), які відповідають критеріям, визначеним цим підпунктом, з відповідним обґрунтуванням надаються щороку до 1 жовтня центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

У разі якщо зміни до зазначеного переліку затверджуються КМУ до 30 листопада, такі зміни застосовуються з 1 січня звітного року, що настає за календарним роком, у якому внесено такі зміни. У разі затвердження змін до зазначеного переліку після 30 листопада, такі зміни застосовуються з 1 січня другого звітного року, що настає за календарним роком, у якому внесено такі зміни

Установлено критерії, згідно з якими операції з нерезидентами, організаційно-правова форма яких включена до переліку, що затверджується КМУ, визнаються неконтрольованими. 

Перелік організаційно-правових форм, що затверджується КМУ, включає організаційно-правові форми нерезидентів, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у т. ч. з доходів, отриманих за межами держави (території) реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави (території), в якій вони зареєстровані як юридичні особи.    

Господарські операції платника податків з нерезидентом, організаційно-правова форма якого включена Кабміном до переліку організаційно-правових форм нерезидентів, за відсутності критеріїв, визначених пп. «а»–«в», «ґ» пп. 39.2.1.1 ПК, визнаються неконтрольованими за наявності хоча б однієї з таких умов:

• нерезидент є резидентом держави (території), з якою Україною укладено міжнародний договір про уникнення подвійного оподаткування, що підтверджується шляхом подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 1 жовтня року, що настає за звітним, довідки у паперовій або електронній формі з дотриманням вимог Законів від 22.05.2003 № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» та від 05.10.2017 № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено відповідний міжнародний договір України (крім держави (території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого КМУ відповідно до пп. 39.2.1.2 ПК), відповідно до п. 103.5 ПК

Збільшений розмір штрафу у разі неподання повідомлення про участь у міжнародній групі компаній:

• 100 розмірів (було 50) прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року

Змінений підхід у визначенні розміру штрафу в разі несвоєчасного декларування контрольованих операцій в поданому звіті про контрольовані операції в разі подання уточнюючого звіту:

• штраф у розмірі одного розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного декларування контрольованих операцій в поданому звіті про контрольовані операції в разі подання уточнюючого звіту, але не більше суми, що дорівнює одному з двох значень, що є меншим за розміром, – або 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, або 0,5 % суми контрольованих операцій, незадекларованих у поданому звіті про контрольовані операції

Зменшений розмір штрафу в разі несвоєчасного подання повідомлення про участь у міжнародній групі компаній:

• штраф у розмірі одного розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного подання повідомлення про участь у міжнародній групі компаній, але не більше 50 розмірів (було 100) прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року

Змінений підхід у застосуванні санкцій за порушення, пов’язані з поданням звіту про контрольовані іноземні компанії, вчинені в період з 1 січня 2022 року та протягом дії воєнного стану в Україні по останній календарний день (включно) календарного місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано:

• за умови виконання контролюючою особою обов'язків, передбачених ст. 39² ПК протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану – штрафні санкції за порушення, передбачені абзацами першим – восьмим п. 120.7 ПК не застосовуються

Для резидентів Дія Сіті уточнено порядок застосування відповідної ставки ПДФО при виплаті доходів платникам податку – спеціалістам резидента Дія Сіті:

• ставка податку у розмірі 5 % до доходів спеціалістів резидента Дія Сіті застосовується починаючи з календарного місяця, наступного за календарним місяцем, в якому набуто статус резидента Дія Сіті. Доходи, що були нараховані (виплачені) в календарному місяці, в якому набуто статус резидента Дія Сіті, оподатковуються за ставкою 18 %;
• уточнено, що за відповідні календарні місяці, в яких резидент Дія Сіті не відповідав вимогам профільного законодавства, ПДФО сплачується за власний рахунок за ставкою 18 %, за вирахуванням податку, що вже був сплачений (перерахований) до бюджету з таких доходів;
• встановлено, що до 31 грудня календарного року, наступного за календарним роком, у якому податковий агент набув статусу резидента Дія Сіті на особливих умовах (відповідно до ч. 3 ст. 5 Закону від 15.07.2021 № 1667-IX «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», далі – Закон № 1667), до доходів, які виплачуються спеціалістам резидента Дія Сіті, застосовується ставка ПДФО у розмірі 5 % і в тому календарному місяці, в якому вони не відповідали вимозі щодо необхідності мати середньооблікову кількість працівників та гіг-спеціалістів більше 9 осіб. Якщо після настання цього терміну, такий податковий агент – резидент Дія Сіті продовжує не відповідати зазначеній вимозі, то він зобов’язаний у строк, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, самостійно нарахувати та сплатити (перерахувати) за власний рахунок до бюджету ПДФО за ставкою 18 % щодо доходів спеціалістів резидента Дія Сіті, виплачених протягом останніх трьох місяців, з урахуванням сплачених сум ПДФО

З переліку об’єктів обкладення ПДВ виключено операції з постачання на митній території України особою-нерезидентом, незареєстрованою як платник ПДВ, послуг на умовах гіг-контракту, укладеного відповідно до ст. 17 Закону № 1667

Втрачає чинність пільга щодо звільнення від обкладення ПДВ операцій:

• з ввезення на митну територію України в митному режимі імпорту товарів (крім підакцизних), що використовуються для потреб літакобудівної промисловості;
• постачання на митній території України результатів науково-дослідних і дослідницько-конструкторських робіт, які виконуються для потреб літакобудівної промисловості

П. 8 підрозд. 2 розд. ХХ ПК

Закон від 05.12.2019 № 344-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо створення сприятливих умов для діяльності підприємств та організацій, заснованих громадськими об’єднаннями осіб з інвалідністю»

Уточнення таких термінів:

• «загальна сума податкових зобов’язань з акцизного податку на сигарети» та розрахунку частки загальної суми податкових зобов’язань з акцизного податку у середньозваженій роздрібній ціні продажу сигарет (включаючи акцизний податок з роздрібної торгівлі підакцизними товарами);
• «середньозважена роздрібна ціна продажу сигарет», а саме, зазначається середньозважена роздрібна ціна продажу сигарет – ціна, розрахована із суми загальної вартості всіх сигарет (з урахуванням усіх податків, у тому числі суми акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизними товарами), реалізованих виробниками на митній території України та ввезених імпортерами на митну територію України

Для гірничих підприємств, які з гірських порід видобувають корисну копалину, товарну продукцію гірничого підприємства (далі – Товарна продукція), що відповідно до розд. V «Мінеральні продукти» Закону від 19.10.2022 № 2697-IX «Про Митний тариф України» класифікується за кодами згідно з УКТЗЕД:

• 2517 – галька, гравій, щебінь або подрібнене каміння;
• 2505 – піски природні всіх видів;
• 250700 – каолін та інші глини каолінові.

Запроваджено для цілей оподаткування Рентною платою мінімальну фактичну ціну реалізації переліченої Товарної продукції як одиниці бази оподаткування.

Податкові зобов’язання обчислюються за фактичною ціною реалізації для згаданої Товарної продукції визначається надрокористувачами за середньозваженою (за обсягами реалізації) у звітному періоді ціною реалізації відповідного виду корисної копалини (мінеральної сировини) за договорами постачання, але не менше одиниці бази оподаткування для:

• УКТЗЕД 2517 – 6,5 дол. США за 1 тонну;
• УКТЗЕД 2505 – 5,00 дол. США за 1 тонну;
• УКТЗЕД 250700, яка залежно від своїх властивостей у затверджених кондиціях на мінеральну сировину об’єкту ділянки надр визнана:
  • не придатною для первинної переробки (збагачення) – 40 дол. США за 1 тонну;
  • придатною для первинної переробки (збагачення) – 120 дол. США за 1 тонну

Для фізосіб-підприємців – платників єдиного податку (крім електронних резидентів (е-резидентів))

Військовий збір встановлюється з 1 січня 2025 року по 31 грудня року, в якому буде припинено або скасовано воєнний стан, введений Указом Президента від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом  від 24.02.2022 № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні».

Ставка для єдинників:

• першої, другої та четвертої груп – 10 % розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, з розрахунку на календарний місяць (у 2025 році – 800 грн);
• третьої групи – 1 % від доходу, визначеного згідно зі ст. 292 ПК.

Платники єдиного податку першої, другої та четвертої груп сплачують військовий збір шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20-го числа (включно) поточного місяця.

Платники єдиного податку третьої групи сплачують військовий збір протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації платника єдиного податку за податковий (звітний) квартал.

Платники єдиного податку відображають суми військового збору (у т. ч. щомісячні авансові внески військового збору) в складі податкової декларації платника єдиного податку.

Мають право не сплачувати або звільнені від сплати військового збору:

• платники єдиного податку першої та другої груп, податкова адреса яких знаходиться на територіях бойових дій або на тимчасово окупованих рф територіях України станом на дату початку бойових дій або тимчасової окупації;
• платники єдиного податку першої та другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати військового збору протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, яка триває 30 і більше календарних днів.

При обчисленні мінімального податкового зобов’язання платниками єдиного податку другої, третьої групи та фізособами-підприємцями – платниками єдиного податку четвертої групи до загальної суми сплачених податків включаються суми сплаченого військового збору.

Для фізосіб-підприємців, які не є платниками єдиного податку,
та фізосіб, як провадять незалежну професійну діяльність

Податкове зобов’язання з військового збору для доходів, отриманих фізичними особами – підприємцями, які не є платниками єдиного податку, або фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, що включаються до складу загального річного оподатковуваного доходу за 2024 звітний (податковий) рік, визначається за ставкою військового збору у розмірі 1,5 %.

Ставка військового збору в розмірі 5 % застосовуватиметься до доходів, що включаються до складу загального річного оподатковуваного доходу починаючи з 1 січня 2025 року.

Для фізичних осіб, що отримують доходи, які підлягають річному декларуванню

1. Річне податкове зобов’язання з військового збору з оподатковуваних доходів платника податку, що включаються до складу загального річного оподатковуваного доходу за 2024 звітний (податковий) рік та остаточний розрахунок податкових зобов’язань, щодо яких проводиться в поданій річній податковій декларації про майновий стан і доходи, у т. ч. з іноземних доходів, визначається за ставкою військового збору у розмірі 1,5 % (крім доходів від операцій з майном, доходу у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна).

Ставка військового збору в розмірі 5 % застосовується до доходів, що включаються до складу загального річного оподатковуваного доходу та остаточний розрахунок податкових зобов’язань, щодо яких проводиться в поданій річній податковій декларації про майновий стан і доходи, нараховані (виплачені) платникам податків починаючи з 1 січня 2025 року.

До таких доходів фізичної особи, зокрема, відносяться:

• окремі види доходів, що не підлягають оподаткуванню при виплаті, але не звільнені від оподаткування (прощена (анульована) основна сума боргу (кредиту) платника податку, сума перевищення річної неоподатковуваної суми нецільової благодійної допомоги, оподатковувана частина доходу від продажу власної сільськогосподарської продукції тощо);
• доходи, отриманні від особи, яка не є податковим агентом (від інших фізичних осіб (резидентів або нерезидентів)) (доходи від оренди майна іншій фізичній особі тощо);
• іноземні доходи;
• доходи від продажу інвестиційного активу;
• доходи від зайняття підприємницькою діяльністю та/або від провадження незалежної професійної діяльності.

2. Сума доходу від операцій з майном, доходу у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна, що підлягає оподаткуванню, отримана платником податків після 1 грудня 2024 року, оподатковується військовим збором за ставкою у розмірі 5 % незалежно від зазначення таких доходів у річній податковій декларації про майновий стан і доходи за 2024 рік

Відновлено обов’язок у 2025 році щодо сплати ЄСВ за себе на загальних підставах для фізичних осіб – підприємців, фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, членів фермерського господарства.

Фізособи-підприємці – платники єдиного податку визначають базу нарахування ЄСВ самостійно не більше максимальної величини бази нарахування ЄСВ. При цьому сума ЄСВ повинна бути не менше мінімального страхового внеску.

У 2025 році – від 1 760 до 35 200 грн.

Фізичні особи – підприємці, крім платників єдиного податку, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства – сплачують ЄСВ у розмірі 22 % від суми доходу (прибутку), отриманої від відповідної діяльності. При цьому сума ЄСВ повинна бути не менше мінімального страхового внеску (у 2025 році – 1 760 грн) за місяць, у якому отримано дохід (прибуток)

Для резидентів Дія Сіті уточнено порядок застосування відповідної ставки ЄСВ при виплаті доходів платникам податку – спеціалістам резидента Дія Сіті:

• ЄСВ у розмірі мінімального страхового внеску із зазначених доходів сплачується резидентом Дія Сіті, починаючи з календарного місяця, наступного за календарним місяцем, в якому платником набуто статус резидента Дія Сіті;
• встановлено, що до 31 грудня календарного року, наступного за календарним роком, у якому податковий агент набув статусу резидента Дія Сіті на особливих умовах (відповідно до ч. 3 ст. 5 Закону № 1667), з доходів, які виплачуються спеціалістам резидента Дія Сіті, сплачується ЄСВ у розмірі мінімального страхового внеску і в тому календарному місяці, в якому вони не відповідали вимозі щодо необхідності мати середньооблікову кількість працівників та гіг-спеціалістів більше 9 осіб. Якщо після настання цього терміну, такий податковий агент – резидент Дія Сіті продовжує не відповідати зазначеній вимозі, то він зобов’язаний у місячний строк, самостійно нарахувати та сплатити (перерахувати) за власний рахунок ЄСВ за ставкою 22 % щодо доходів спеціалістів резидента Дія Сіті, виплачених протягом останніх трьох місяців, з урахуванням вже сплачених сум ЄСВ

З 1 січня 2025 року втрачає чинність Закон від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», крім ст. 8 Закону, яка діє до дня набрання чинності та введення в дію ст. 33 Закону від 18.06.2024 № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817).

Основні новації Закону № 3817:

Передбачається створення та функціонування:

• Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах;
• Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального;
• Єдиного реєстру обладнання;
• Єдиного реєстру місць зберігання;
• Електронного реєстру суб’єктів господарювання, які використовують спирт етиловий для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, парфумерно-косметичної продукції, оцту з харчової сировини

Здійснення роздрібної торгівлі скрапленим вуглеводневим газом у балонах для побутових потреб населення та інших споживачів

Роздрібна торгівля скрапленим вуглеводневим газом у балонах для побутових потреб населення та інших споживачів із спеціалізованих транспортних засобів для перевезення балонів із скрапленим вуглеводневим газом:

• дозволяється за наявності у ліцензіата місця роздрібної торгівлі пальним, в якому розташовані газонаповнювальні станції/газонаповнювальні пункти / проміжні склади балонів із скрапленим вуглеводневим газом / спеціалізовані магазини з продажу газу, та внесення відомостей про державні номерні знаки спеціалізованих транспортних засобів для перевезення балонів із скрапленим вуглеводневим газом, з яких здійснюватиметься роздрібна торгівля скрапленим вуглеводневим газом у балонах для побутових потреб населення та інших споживачів, до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального;
• здійснюється з обов’язковим застосуванням реєстраторів розрахункових операцій, відомості про які внесені до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального

Набирає чинності розд. VII (крім п. 22, 23 і 25 ч. 2 ст. 46, ст. 49) Закону № 3817 щодо ліцензування, згідно з яким передбачено:

• перелік органів ліцензування та види ліцензій, де на кожний вид господарської діяльності надається окрема ліцензія, крім випадків передбачених Законом № 3817:
  • на право виробництва спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального, на право вирощування тютюну та на право ферментації тютюнової сировини;
  • на право оптової торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним;
  • на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах;
  • на право роздрібної торгівлі пальним та на право зберігання пального, на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки;
• право та порядок отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, у тому числі ліцензій, надання яких здійснюється в автоматичному режимі;
• вперше запровадження ліцензування на право вирощування тютюну та на право ферментації тютюнової сировини;
• прийняття рішень про надання ліцензії та/або рішень про відмову у наданні ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності;
• встановлено підстави для прийняття органом ліцензування рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності та суттєво розширено їх перелік порівняно із переліком підстав для анулювання ліцензій, що діяв до 1 січня 2025 року;
• встановлено безстрокову дію ліцензій, що видаються з 1 січня 2025 року;
• вартість ліцензій встановлено з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року;
• передбачено інформування органом ліцензування, щороку, до 1 січня звітного (податкового) року, на своєму офіційному веб-сайті суб’єктів господарювання про вартість ліцензій на право провадження відповідних видів господарської діяльності на звітний (податковий) рік/квартал, розраховану з урахуванням мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року;
• обов’язок суб’єкта господарювання щодо сплати чергової річної плати або щоквартальної частини річної плати за надану ліцензію на право провадження відповідного виду господарської діяльності до початку кожного наступного річного (квартального) періоду та повідомлення відповідного органу ліцензування про внесення чергового платежу за ліцензію в паперовій або в електронній формі;
• формування органом ліцензування ліцензійних справ у розрізі наданих ліцензій на право провадження відповідного виду господарської діяльності

Набирають чинності норми, які пов’язані з вимогами щодо наявності відповідних ліцензій при здійсненні операцій з ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України тютюнової сировини, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, а також компонентів, з яких виробляються тютюнові вироби та ввезення на митну територію України та вивезення за межі митної території України пального, згідно з яких:

• операції з ввезення на митну територію України:
  • тютюнової сировини – здійснюють суб’єкти господарювання за наявності ліцензії на право виробництва тютюнових виробів;
  • неферментованої тютюнової сировини – здійснюють суб’єкти господарювання, які проводять ферментацію тютюнової сировини, за наявності ліцензії на право ферментації тютюнової сировини та виключно для ферментації тютюнової сировини і подальшої її реалізації (передачі) виробникам тютюнових виробів або для подальшого вивезення ферментованої тютюнової сировини за межі митної території України;
  • тютюнових виробів – здійснюються суб’єктом господарювання за наявності у нього ліцензії на право оптової торгівлі тютюновими виробами або на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, або на право роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах;
  • рідин, що використовуються в електронних сигаретах – здійснюють суб'єкти господарювання за наявності ліцензії на право оптової торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, або на право роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах;
• операції з вивезення за межі митної території України:
  • тютюнової сировини – здійснюють суб’єкти господарювання за наявності ліцензії на право виробництва тютюнових виробів або на право вирощування тютюну, або на право ферментації тютюнової сировини;
  • тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах – здійснюють суб'єкти господарювання за наявності ліцензії на право виробництва тютюнових виробів, на право виробництва рідин, що використовуються в електронних сигаретах, відповідно, а в разі повернення раніше ввезених на митну територію України товарів (продукції) або поміщення тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, у митний режим реекспорту – за наявності ліцензії на право оптової торгівлі тютюновими виробами або на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, або на право оптової торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або на право роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, відповідно.

Операції з ввезення на митну територію України або придбання на митній території України паперу цигаркового, що відноситься до товарної позиції 4813 згідно з УКТЗЕД (крім товарної підкатегорії 4813 10 00 00), фільтрів для промислового виробництва сигарет - фільтропаличок ацетатних (трубок з волокон ацетату целюлози, вкритих папером цигарковим), що відносяться до товарної підкатегорії 5601 22 90 00 згідно з УКТЗЕД (крім фільтрів як готових виробів, що призначені для реалізації кінцевим споживачам в окремій споживчій упаковці та не можуть використовуватися для промислового виробництва сигарет), здійснюють лише суб’єкти господарювання, які мають ліцензію на право виробництва тютюнових виробів. Такі товари (продукція) ввозяться на митну територію України або придбаваються на митній території України суб’єктами господарювання, які мають ліцензію на право виробництва тютюнових виробів, без права подальшої їх реалізації на митній території України;

Операції з ввезення на митну територію України та вивезення за межі митної території України пального здійснюються за наявності у суб’єкта господарювання, який здійснює відповідні операції, ліцензії на право виробництва пального або на право зберігання пального, або на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки, або на право оптової торгівлі пальним, або на право роздрібної торгівлі пальним.

Поміщення пального у митні режими імпорту, реімпорту, експорту, переробки на митній території, переробки за межами митної території здійснюється шляхом його декларування у порядку, визначеному Митним кодексом, та за наявності у суб'єкта господарювання діючої ліцензії на право виробництва пального або на право зберігання пального, або на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки, або на право оптової торгівлі пальним, або на право роздрібної торгівлі пальним

Виробництво:

• спирту етилового та біоетанолу здійснюється суб’єктами господарювання, що мають:
  • фланцеві з’єднання та/або елементи з’єднання витратомірів-лічильників спирту етилового повинні бути обладнані електромагнітними клапанами закритого типу, які за відсутності керуючого сигналу мають закрите положення;
  • місця зберігання спирту етилового, біоетанолу, зареєстровані в Єдиному реєстрі місць зберігання;
• спиртових дистилятів здійснюється суб'єктами господарювання, що мають місця зберігання спиртових дистилятів, зареєстровані в Єдиному реєстрі місць зберігання;
• спирту коньячного здійснюється суб’єктами господарювання, які мають:
  • ліцензію на право виробництва спиртового дистиляту, повний технологічний цикл виробництва коньяку України та алкогольних напоїв за коньячною технологією, включаючи викурку і витримку, кваліфікованих фахівців та забезпечені спеціальною тарою для витримки спиртів;
  • ліцензію на право виробництва спиртового дистиляту, здійснюють переробку винограду та виробництво виноматеріалів виноградних, мають кваліфікованих фахівців та власні виробничі потужності для виробництва спирту коньячного, а також забезпечені дубовою тарою або нержавіючими чи емальованими ємностями з дубовою клепкою для витримки спирту коньячного;
• коньяку України здійснюється шляхом купажу коньячних спиртів українського та/або іноземного походження (виключно для ординарних коньяків України), без будь-яких обмежень щодо частки їх використання у виробництві, витриманих не менше трьох років у дубовій тарі або нержавіючих чи емальованих ємностях з дубовою клепкою. Період (строк) післякупажного відпочинку коньяків України визначається рішенням суб’єкта господарювання;
• спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу та алкогольних напоїв, для виробництва яких використовуються спирт етиловий та/або спиртові дистиляти, здійснюється за умови внесення місць зберігання спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу до Єдиного реєстру місць зберігання;
• алкогольних напоїв здійснюється суб’єктами господарювання, які мають ліцензію на право виробництва алкогольних напоїв та повний технологічний цикл виробництва відповідних алкогольних напоїв;
• дистиляту виноградного спиртового з правом реалізації його як сировини іншим суб'єктам господарювання, які мають ліцензію на право виробництва спирту етилового, спиртових дистилятів або алкогольних напоїв, здійснюють суб'єкти господарювання за наявності ліцензії на право виробництва спиртових дистилятів;
• спиртових дистилятів, виробництво та розлив у споживчу тару спиртних напоїв, малі виробництва дистилятів здійснюють на підставі ліцензії на право виробництва алкогольних напоїв, без отримання ліцензії на право виробництва спиртових дистилятів. Використання малими виробництвами дистилятів придбаних спиртових дистилятів для виробництва спиртних напоїв забороняється.

Забороняється реалізація біоетанолу без денатурації його бензином (1–10 %) або етил-трет-бутиловим етером, вміст якого відповідає вимогам технічних регламентів, крім біоетанолу, виробленого для вивезення за межі митної території України, вимоги до денатурації якого визначаються умовами укладеного зовнішньоекономічного договору (контракту).

Для виробництва алкогольних напоїв з метою реалізації в Україні може використовуватися спирт етиловий, що відповідає товарній підкатегорії 2207 10 00 90 згідно з УКТЗЕД, спиртові дистиляти, що відповідають товарній позиції 2208 згідно з УКТЗЕД, які одержані виключно із сільськогосподарської продукції та мають статус українських товарів (продукції) відповідно до Митного кодексу України, інші спиртові дистиляти у випадках, передбачених цим Законом, та інші алкогольні напої. Використання інших видів спирту для виробництва алкогольних напоїв забороняється.

Невиправний брак, який утворився у процесі виробництва:

• алкогольних напоїв за вибором суб'єкта господарювання направляється на промислову переробку або на видалення як відходи у порядку, визначеному Законом від 20.06.2022 № 2320-IX «Про управління відходами». Промислову переробку невиправного виробничого браку здійснюють виключно суб'єкти господарювання, які мають ліцензію на право виробництва спирту етилового. Виробники спирту етилового та алкогольних напоїв ведуть окремий облік поводження з невиправним браком.
• алкогольних напоїв, та рідини, що містять спирт, які утворилися на різних стадіях виробництва спирту етилового, у тому числі біоетанолу, які не відповідають вимогам нормативної та/або технологічної документації виробника, передаються для промислової переробки в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Суб’єкти господарювання, які отримують спиртовий дистилят у результаті повного або часткового відбору спирту з алкогольних напоїв, одержаних у результаті повного або часткового збродження сусла, з метою зниження в них вмісту спирту (деалкоголізації), не зобов’язані отримувати ліцензію на право виробництва спиртового дистиляту.

Спиртовий дистилят, отриманий у результаті повного або часткового відбору спирту з алкогольних напоїв, одержаних у результаті повного або часткового збродження сусла, з метою зниження в них вмісту спирту (деалкоголізації), може бути використаний суб'єктом господарювання, який має ліцензію на право виробництва таких алкогольних напоїв:

• для власного споживання (власних виробничо-технологічних потреб);
• для виробництва інших алкогольних напоїв;
• для реалізації (відчуження) іншим суб'єктам господарювання, які мають ліцензію на право виробництва спирту етилового, спиртових дистилятів або алкогольних напоїв

Роздрібна ціна підакцизних товарів, на які встановлено максимальні роздрібні ціни, не може бути меншою за мінімальне акцизне податкове зобов’язання із сплати акцизного податку на тютюнові вироби помножене на коефіцієнт 1,45.

Передбачено не прийняття контролюючим органом Декларацій про максимальні роздрібні ціни на тютюнові вироби, у разі якщо ціна, зазначена у таких деклараціях не відповідає зазначеним вимогам, а також застосування штрафних санкцій за роздрібну торгівлю тютюновими виробами за цінами, нижчими за вище наведений рівень роздрібної ціни

Особливості застосування валютних курсів при обрахунку сум акцизного податку, а саме для тютюнових виробів застосовується офіційний курс валюти України до іноземної валюти, встановлений НБУ, що діяв на 0 годин першого дня календарного півріччя, що передує півріччю, в якому здійснюється:

• придбання марок акцизного податку (до 1 січня 2026 року);
• формування унікального ідентифікатора (з 1 січня 2026 року);
• реалізація тютюнових виробів вироблених на митній території України, або подання митної декларації;
• нарахування зобов’язань з акцизного податку з тютюнової сировини та тютюнових відходів

Запровадження підвищення ставок акцизного податку на тютюнові вироби, які встановлені в євро, починаючи з 01.01.2025 до 31.12.2027 щорічне підвищення ставок акцизного податку для приведення їх до мінімального рівня (ставки акцизного податку визначені в євро за 1 000 шт., за 1 кг)