Коли платник звільняється від обов’язку надавати відповідь на запит ДФС

Якщо фіскальний орган не вказав у запиті підставу направлення передбачену п. 73.3, ст. 73 ПК України, то платник податку звільняється від обов’язку надавати відповідь на такий запит (ВАСУ від 23 лютого 2017р. у справі К/800/25008/16).

Фабула судового акту: Кумедна ситуація де очевидно принциповий керівник підприємства зіткнувся з тупоголовим керівником фіскального органу. Так, платнику податків надійшов податковий запит, який за змістом не відповідав п. 73.3, ст. 73 ПК України – «отримання інформації контролюючими органами».  Замість того, щоб проігнорувати запит, платник податку оскаржив його до адмінсуду з вимогою визнати «протиправним складання та направлення запиту про надання пояснень та витребування документів.» В свою чергу фіскальний орган замість того, щоб проігнорувати такий позов та направити новий податковий запит виправивши свої помилки, програє у суді першої інстанції, виграє у судів апеляційної інстанції та програє у суді касаційної інстанції. Зрозуміло, що на все це безглуздя витрачається праця держслужбовців та сплачується судовий збір. Без відповіді залишається також питання, що саме хоче «заробити» для бюджету фіскальний орган таким судовим процесом. Де стягнуті податки у результаті?...

Аналізуючи юридичний бік постанови ВАСУ у цій справі слід зазначити наступне. Запит фіскального органу подається не при наявності бажання керівника цього органу, а за умови наявності хоча б однієї підстави визначеної п. 73.3, ст. 73 ПК України. При цьому така підстава повинна бути чітко зазначена у конкретному запиті.  Без дотримання цього правила платник податку звільняється від обов’язку надавати відповідь на запит. Більш того відсутність відповіді платника податків на такий запит не є підставою для фіскального органу для проведення у подальшому податкових перевірок платника податку. 

Джерело: http://protokol.com.ua/