Списання нематеріального активу: коли нараховувати ПДВ

У разі списання нематеріальних активів у зв'язку з неможливістю отримання надалі економічних вигод від їх використання (для нематеріальних активів, придбаних до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання суми податку були включені до складу податкового кредиту) платник податку повинен врахувати норми пп. «г» п. 198.5 ПКУ та не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду, в якому відбувається їх списання, нарахувати податкові зобов'язання за основною ставкою виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ПКУ. Також потрібно скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну (адже такі нематеріальні активи не використовуються у господарській діяльності такого платника ПДВ.

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 25.02.2021 р. № 715/ІПК/99-00-21-03-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ при здійсненні операцій зі списання нематеріального активу та, керуючись статтею 52 розділу II Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, товариство здійснює списання нематеріальних активів з балансу у зв’язку з неможливістю отримання ним надалі економічних вигод від його використання.

Пунктом 4 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.10.1999 № 242 (далі – П(С)БО 8), визначено, що нематеріальний актив – немонетарний актив, який не має матеріальної форми та може бути ідентифікований.

Пунктом 34 П(С)БО 8 передбачено, що нематеріальний актив списується з балансу в разі його вибуття внаслідок безоплатної передачі або неможливості отримання підприємством надалі економічних вигод від його використання.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» та «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з:

• постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 розділу V ПКУ, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об’єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об’єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;
• постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 розділу V ПКУ.

Підпунктом 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ визначено, що постачання товарів – будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Ліквідація платником податку за власним бажанням необоротних активів, які перебувають у такого платника, також вважається постачанням товарів (підпункт «д» підпункту 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Товари – матеріальні та нематеріальні активи, у тому числі земельні ділянки, земельні частки (паї), а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення (підпункт 14.1.244 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 розділу V ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 розділу V ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв’язку з:

• придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;
• придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);
• ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з підпунктом «г» пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, – у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 розділу V ПКУ).

Відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V ПКУ у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів – виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами – виходячи з вартості їх придбання.

У разі якщо основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються за самостійним рішенням платника податку, така ліквідація для цілей оподаткування розглядається як постачання таких основних виробничих або невиробничих засобів за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації (пункт 189.9 статті 189 розділу V ПКУ).

Щодо питання 1

При здійсненні операцій із списання нематеріальних активів у зв’язку з неможливістю отримання надалі економічних вигод від їх використання (для нематеріальних активів, придбаних до 1 липня 2015 року, – у разі, якщо під час такого придбання суми податку були включені до складу податкового кредиту) платник податку повинен врахувати норми підпункту «г» пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ та не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду, в якому відбувається їх списання, нарахувати податкові зобов’язання за основною ставкою виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну, оскільки такі нематеріальні активи не використовуються у господарській діяльності такого платника податку.

База оподаткування при списанні таких нематеріальних активів визначається відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V ПКУ виходячи з вартості їх придбання.

Необхідність нарахування податкових зобов’язань за операціями з ліквідації нематеріальних активів відповідно до пункту 189.9 статті 189 розділу V ПКУ відсутня.

Щодо питання 2

Якщо товариство відповідно до пункту 198.3 статті 198 розділу V ПКУ включило до складу податкового кредиту податкові накладні, зареєстровані в ЄРПН постачальниками нематеріальних активів, та у відповідному звітному (податковому) періоді нарахувало податкові зобов’язання з ПДВ відповідно до пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ, то додаткового нарахування податкових зобов’язань з ПДВ при здійсненні операцій із списання таких нематеріальних активів відповідно до підпункту «г» пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ не здійснюється.

Щодо питання 3

Якщо нематеріальні активи, які списуються у зв’язку з неможливістю отримання надалі економічних вигод від їх використання, було придбано після 1 липня 2015 року без ПДВ, тобто податковий кредит за операціями з їх придбання не був сформований, то податкові зобов’язання згідно з підпунктом «г» пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ не нараховуються.

Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов'язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які визначені ПКУ.

В доповнення до викладеного у даній індивідуальній податковій консультації ДПС інформує.

Згідно з підпунктом 112.8.2 пункту 112.8 статті 112 розділу ІІ ПКУ вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою, яка діяла у відповідності до індивідуальної податкової консультації, наданої такому платнику податків у паперовій або електронній формі, за умови, що така консультація зареєстрована в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій, є обставиною, що звільняє від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Разом з тим платник податків та/або податковий агент, які діяли відповідно до податкової консультації, не звільняються від обов'язку сплати податкового зобов'язання, визначеного ПКУ (пункт 53.1 статті 53 розділу ІІ ПКУ).

Пунктом 52.2 статті 52 розділу ІІ ПКУ визначено, що індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.