Визнання операцій контрольованими

Контрольовані операції: визначення та критерії визнання
Звіт про контрольовані операції

З 01.01.2018 р. постійні представництва нерезидентів є платниками податку на прибуток згідно зі ст. 39 Податкового кодексу. Чи є товариство з обмеженою відповідальністю, в якому засновником є компанія-нерезидент, постійним представництвом і чи застосовуються до такого товариства норми цієї статті?

До кола платників податку із числа резидентів належать юридичні особи, крім неприбуткових організацій, а з числа нерезидентів — юридичні особи, які утворені в будь-якій організаційно-правовій формі та отримують доходи з джерелом походження з України, за винятком установ та організацій, що мають дипломатичні привілеї або імунітет згідно з міжнародними договорами України, та постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи із джерелом походження з України або виконують агентські (представницькі) та інші функції стосовно таких нерезидентів чи їх засновників.

Відповідно до пп. «а» пп. 14.1.122 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу нерезиденти — це, зокрема, іноземні компанії, організації, утворені згідно із законодавством інших держав, їх зареєстровані (акредитовані або легалізовані) відповідно до законодавства України філії, представництва та інші відокремлені підрозділи з місце¬знаходженням на території України.

Визначення поняття «постійне представництво» наведено у пп. 14.1.193 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, згідно з яким постійне представництво — постійне місце діяльності, через яке повністю або частково проводиться господарська діяльність нерезидента в Україні, зокрема: місце управління; філія; офіс; фабрика; майстерня; установка або споруда для розвідки природних ресурсів; шахта, нафтова/газова свердловина, кар’єр чи будь-яке інше місце видобутку природних ресурсів; склад або приміщення, що використовується для доставки товарів, сервер.

Господарська діяльність — діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу).

Відповідно до вимог пп. 140.1.7 п. 140.1 ст. 140 цього Кодексу суми прибутків нерезидентів, які провадять свою діяльність на території України через постійне представництво, оподатковуються в загальному порядку. При цьому таке постійне представництво прирівнюється з метою оподаткування до платника податку, який провадить свою діяльність незалежно від такого нерезидента.

Згідно з вимогами пп. 39.2.1.1 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу контрольованими є господарські операції платника, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, а саме:

• господарські операції, що здійснюються з пов’язаними особами — нерезидентами, в тому числі у випадках, визначених пп. 39.2.1.5 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу;
• зовнішньоекономічні господарські операції з продажу та/або придбання товарів та/або послуг через комісіонерів-нерезидентів;
• господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, зареєстрованими у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до пп. 39.2.1.2 цього підпункту, або які є резидентами цих держав;
• господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи. Перелік організаційно-правових форм таких нерезидентів у розрізі держав (територій) затверджується Кабінетом Міністрів України;
• господарські операції, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні.

Тож господарські операції між нерезидентом і його постійним представництвом в Україні можуть визнаватися контрольованими з 01.01.2018 р. Виконання критерію за загальним обсягом доходу (150 млн грн) при цьому не потрібно. Достатньо, якщо обсяг їх господарських операцій, визначений за правилами бухобліку, перевищує 10 млн грн (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Отже, контрольованими визнаються операції з постійними представництвами нерезидентів за умови, що річний обсяг таких операцій, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 млн грн (за вирахуванням непрямих податків).

При цьому юридична особа, створена нерезидентом на території України, під визначення постійного представництва не потрапляє.

http://www.visnuk.com.ua