Коригуємо середній заробіток при нарахуванні відпускних: коли і як

Не за горами літо і почнеться пора відпусток, проте, не слід забувати про певні тонкощі при нарахуванні відпускних.

Так, як показує практика, роботодавці просто забувають про коригування відпускних, тобто не «дотягують» зарплату, нараховану в розрахунковому періоді до підвищення окладів (тарифних ставок) до рівня сьогоднішньої зарплати працівника.

Так, якщо підвищення окладів (тарифних ставок) відбулося в розрахунковому періоді, за який здійснюється розрахунок середньої заробітної плати – коригування проводиться. Крім того, коригування необхідне і у разі, якщо місячний оклад (тарифна ставка) прив’язаний до розміру прожиткового мінімуму або мінімальної заробітної плати.

У разі, коли підвищення окладів (тарифних ставок) відбулось під час перебування працівника у відпустці – проводиться коригування середнього заробітку з дня підвищення тарифної ставки (окладу), відповідно до абз. 2 п. 10 Порядку № 100. Донарахування проводяться також і в тому випадку, коли працівник відразу після відпустки звільняється, а в період його перебування у відпустці відбулося підвищення окладів. Про це зазначено в листі Мінпраці від 24.10.2008 № 696/13/84-08.

Проте, є випадки, коли коригування не проводиться. Зокрема, коли підвищення посадового окладу працівника пов’язане з присвоєнням більш високого розряду або переведенням на іншу, більш високооплачувану роботу (посаду). Але є маленький нюанс і в цій ситуації: якщо в розрахунковому періоді крім підвищення окладу у зв’язку з переведенням працівника на більш високооплачувану посаду, були підвищення окладів (не пов’язані з «підвищенням» працівника), то коригування заробітної плати робити потрібно.

Крім того, при наданні щорічних відпусток роботодавцям не слід забувати про таку складову, як «матеріальна допомога на оздоровлення».

Так, згідно зі ст. 57 Закону України «Пр державну службу» (далі - Закон № 889) у разі оформлення щорічної основної відпустки держслужбовцям (тривалість якої, як і раніше, становить 30 календарних днів) виплачується грошова допомога в розмірі середньомісячної заробітної плати. Зауважимо, що гарантована матдопомога на оздоровлення виплачується держслужбовцям (та іншим працівникам-бюджетникам) раз на рік. Тому у випадку переведення держслужбовця із одного держоргану до іншого він має право на отримання оздоровчої допомоги лише один раз (див. лист Мінсоцполітики від 23.12.2016 р. № 1791/0/101-16/281)

Посадовим особам органів місцевого самоврядування (далі –ОМС)  матеріальна допомога на оздоровлення надається відповідно до ч. 5 ст. 21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» (далі – Закон № 2493) , в розмірі посадового окладу. Це означає, що така виплата при наданні відпустки зазначеній категорії працівників передбачена законодавством, отже, є гарантованою (обов’язковою).

Крім того, згідно з п.п. 3 п. 2 постанови КМУ від 09.03.2006 № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» (далі – Постанова № 268) керівники ОМС мають право у межах затвердженого фонду оплати праці надавати працівникам матеріальну допомогу для оздоровлення при наданні щорічної відпустки в розмірі, що не перевищує середньомісячної заробітної плати працівника.

Рішення про виплату матдопомоги на оздоровлення приймає керівник ОМС, ураховуючи наявність коштів для її виплати. Так, якщо коштів не вистачає на виплату матеріальної допомоги в розмірі середньомісячної заробітної плати працівника, то допомогу може бути виплачено в розмірі посадового окладу. При цьому, як зазначалося вище, конкретний порядок надання матеріальної допомоги має бути встановлено в Положенні про надання працівникам матеріальної допомоги, що є додатком до колективного договору.

Для службовців ОМС оздоровча допомога - не обов’язкова виплата. Якщо керівник прийняв рішення про її виплату, то її розмір не повинен перевищувати середньомісячну зарплату (п.п. 3 п. 2 постанови 268). Якщо ж коштів, передбачених у кошторисі на виплату такої допомоги, недостатньо, то її можна виплатити в меншому розмірі виходячи з фінансових можливостей.

Для робітників, які обслуговують органи держвлади та ОМС, виплата матдопомоги на оздоровлення передбачена в розмірі середньомісячної зарплати (п.п. «з» п. 2 наказу Мінпраці України від 02.10.1996 № 77 «Про умови оплати праці робітників, зайнятих обслуговуванням органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та їх виконавчих органів, органів прокуратури, судів та інших органів» (далі – наказ № 77). Для них така виплата є не обов’язковою, тому її виплачують за наявності коштів за рішенням керівника. При цьому вид допомоги наказом № 77 не конкретизовано, тобто це може бути будь-яка матеріальна допомога, у тому числі й на оздоровлення до щорічної відпустки, яку може отримати робітник протягом календарного року. При цьому якщо «обслуговуючий» робітник отримає матеріальну допомогу при виході у відпустку, то інші види допомоги протягом поточного року він не отримає (див. лист Мінсоцполітики від 15.03.2016 р. № 272/13/84-16).

Педагогічні працівники

Педагогічним працівникам виплата матеріальної допомоги гаранована  ч. 1 ст. 57 Закону про освіту , в розмірі місячного посадового окладу (ставки заробітної плати) при наданні щорічної відпустки. Проте, право на виплату такої допомоги мають педагогічні та науково-педагогічні працівники, перелік посад яких затверджений постановою КМУ від 14.06.2000 № 963 «Про затвердження переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників».

Працівникам, які ведуть викладацьку роботу, але не займають посади педагогічних (науково-педагогічних) працівників, матдопомога на оздоровлення не виплачується. 

Допомога на оздоровлення в розмірі посадового окладу виплачується педпрацівникам (за основною посадою) лише за основним місцем роботи при наданні щорічних відпусток згідно з графіком відпусток незалежно від тижневого (річного) навчального навантаження або обсягу роботи, що виконується. Про це зазначено в листі Мінсоцполітики від 30.11.2011 р. № 1079/13/84-11). Ця матеріальна допомога є обов’язковою, і кошти на її виплату мають бути затверджені кошторисом. Під час формування фонду оплати праці на рік для кожного працівника передбачається одна допомога на оздоровлення.

Медичним та фармацевтичним працівникам державних і комунальних закладів (установ) абзацом 3 п. 2 постанови КМУ від 11.05.2011 № 524 «Питання оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» (далі – Постанова № 524)   передбачена виплата допомоги на оздоровлення в розмірі посадового окладу під час надання щорічної основної відпустки.

Керівнику закладу виплата оздоровчої допомоги здійснюється за рішенням органу вищого рівня в межах наявних коштів на оплату праці (абз. 2 п. 1.6 спільного наказу Мінсоцполітики та МОЗу від 05.10.2005 № 308/519 «Про впорядкування умов оплати праці працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення».

Таким чином, роботодавцям при нарахуванні відпускних слід пам’ятати про обов’язкові виплати, передбачені чинним законодавством з оплати праці. Ці виплати є мінімальними державними гарантіями в оплаті праці, і за їх недотримання ст. 265 КЗпП України передбачено штраф у 10-кратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

kr.dsp.gov.ua