Коли правонаступник реорганізованого платника може включити до податкового кредиту залишок від’ємного значення з ПДВ

Перенести залишок суми від’ємного значення та включити його до складу податкового кредиту, правонаступник реорганізованого платника податків може тільки після проведення документальної перевірки.

ГУ ДФС У ДОНЕЦЬКIЙ ОБЛАСТI

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 24.04.2019 р. № 1778/ІПК/05-99-14-08-20

Головне управління ДФС у Донецькій області розглянувши звернення щодо перенесення суми від’ємного значення, що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду платника, що реорганізується шляхом перетворення та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.

Відповідно до пункту 198.7 статті 198 розділу V ПКУ сума від'ємного значення, що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду платника, що реорганізується шляхом:

• приєднання, злиття, перетворення, - підлягає перенесенню до складу податкового кредиту правонаступника у наступному періоді після підписання передавального акта відповідно до законодавства;
• поділу, виділення, - підлягає перенесенню до складу податкового кредиту правонаступника пропорційно до отриманої частки майна згідно з розподільчим балансом у наступному періоді після підписання розподільчого балансу відповідно до законодавства.

Таке перенесення здійснюється в разі, якщо сума від'ємного значення, що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду платника, що реорганізується, підтверджена документальною перевіркою контролюючого органу.

При цьому, відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 (далі - Порядок №21), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289.

Пунктом 6 розділу III Порядку № 21 передбачено, що платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов’язання, яку зазначає в податковій звітності. Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.

Відповідно до пункту 14 розділу III Порядку № 21 за наявності у платника податку, який реорганізується, суми від’ємного значення, що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, вказаний платник податку має право подати заяву про перенесення такої суми від’ємного значення до складу податкового кредиту правонаступника (таблиця 2 додатка 2 «Довідка про суму від’ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2)» (далі - додаток 2) до податкової звітності з ПДВ (далі - декларація)).

Така заява подається у складі декларації за останній (звітний) період реєстрації платником податку.

У разі підтвердження контролюючим органом за результатами документальної перевірки сум від’ємного значення правонаступник реорганізованого платника податку подає у складі податкової декларації з податку за звітні (податкові) періоди після такого підтвердження заяву про перенесення суми від’ємного значення реорганізованого платника податку до складу податкового кредиту звітного (податкового) періоду (таблиця З додатка 2).

Враховуючи зазначене, з метою застосування пункту 198.7 статті 198 ПКУ платник податків, що реорганізується, за наявності непогашеного від’ємного значення з ПДВ, робить розподіл суми такого від’ємного значення між своїми правонаступниками - платниками ПДВ згідно частки, зазначеної в розподільчому балансі.

Для цього він повинен подати у складі декларації за останній (звітний) період реєстрації платником податку відповідну заяву шляхом заповнення таблиці 2 додатка 2, в якій здійснити розподіл цього значення із зазначенням платників податку-правонаступників.

У випадку реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення зазначається лише один правонаступник.

Заявлена сума має бути підтверджена контролюючим органом за результатами документальної перевірки, після чого правонаступник отримує право заявити підтверджену суму від’ємного значення для включення її до складу власного податкового кредиту та заповнити таблицю 3 додатка 2.

За умови заповнення таким правонаступником у складі декларації таблиці З додатка 2, підлягає заповненню рядок 16.3 декларації. В цьому рядку зазначається підтверджена за результатами документальної перевірки контролюючого органу сума від’ємного значення реорганізованого платника податку, що переноситься до податкового кредиту правонаступника.

Отже, перенести залишок суми від’ємного значення та включити його до складу податкового кредиту правонаступник може тільки після проведення документальної перевірки.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 ПКУ документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених Кодексом.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків (підпункт 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПКУ).

Планова документальна перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок (підпункт 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПКУ).

Відповідно до абзацу четвертого підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПКУ документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених пунктом 78.1 статті 78 ПКУ.

При цьому рішення про проведення документальної позапланової перевірки приймається у порядку, встановленому пунктом 78.4 статті 78 ПКУ, з урахуванням положень пункту 78.2 статті 78 ПКУ.

Разом з тим у разі надходження заяви платника податків про проведення перевірки з урахуванням пунктів 78.2 та 78.4 статті 78 ПКУ керівником контролюючого органу може бути прийнято рішення про проведення перевірки такого платника податків.

Також слід зазначити, абзацом другим підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 передбачено, що документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

У разі отримання контролюючим органом звернення платника документальну позапланову перевірку буде проведено з урахуванням пунктів 78.2 та 78.4 статті 78 ПКУ та відповідно до вимог пункту 75.1 статті 75 ПКУ, тобто предметом такої перевірки буде своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) за період діяльності платника податків з урахуванням пункту 102.1 статті 102 ПКУ.

Строки проведення виїзних перевірок встановлені статтею 82 ПКУ.

Згідно з пунктом 52.2 статті 52 ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.