Поступки для бізнесу: що отримають українські компанії

Останнім часом влада постійно повторюють про поліпшення умов для ведення бізнесу в Україні. Почасти це так - Рада бізнес-омбудсмена зафіксував деяке поліпшення бізнес-клімату.

Чиновники обіцяють вирішити одну з ключових проблем промисловців, які запускають нові виробництва - підключення до інженерних мереж. Монополіст формулює дуже завищені технічні умови підключення, і пом'якшує їх лише за хабарі. І в результаті підприємство може залишитися ні з чим: воно будує необхідний об'єкт інфраструктури (наприклад, трансформаторну підстанцію), часто з запасом потужності, яку монополіст зможе комусь ще перепродати.

Цей об'єкт фактично дарується монополісту (передається на баланс), при цьому сплачується ПДВ до бюджету, а після приймання в експлуатацію підприємство ще платить в тарифі інвестиційну складову. Тобто, просто за точку підключення інвестор платить чотири рази. Це не дає відкриватися багатьом виробництвам в Україні.

Проблему хочуть вирішити за допомогою нового закону, і вже розробили законопроект №6671. Їм пропонується встановити повну прозору звітність про потужності мереж і їх технічний стан. Щоб монополісти не могли обманювати бізнес по частині реальних можливостей підключення.

Крім того, при необхідності інвестування в інфраструктуру, монополіст протягом півроку компенсує інвестору понесені витрати на спорудження об'єкта (з невеликим дисконтом). Що фактично робить підключення для споживача безкоштовним.

Інша новація торкнеться санкцій щодо експортно-імпортних компаній.

Спільно з експертами проекту USAID ЛЕВ і інших організацій розроблено проект постанови Кабміну - мета якого ввести чіткі процедури зупинення зовнішньоекономічної діяльності. Прем'єр-міністр пообіцяв, що поставить на розгляд уряду цю постанову.

Зараз просто за листом СБУ Мінекономрозвитку може призупинити зовнішньоекономічну діяльність підприємства або ввести індивідуальне ліцензування. Що на практиці означає отримання ліцензії на кожну експортно-імпортну операцію.

Вводяться також багато інших процедури, що виключають введення санкцій у сфері ЗЕД на підставі документів, які не є фактичним підтвердженням порушення правил.

Буває так, що суб'єкт має 10 номенклатурних позицій. Але порушує законодавство тільки по одній з них. Так йому будуть припиняти операції ЗЕД тільки по цій позиції.

Йде робота і над відповідним законопроектом, який лібералізував би ці санкції повністю, але для усунення найбільш кричущих порушень необхідно терміново приймати постанову уряду.

Яку проблему чиновники не вирішать - це проблему перевірок. Їх відновлять. Глава Комітету ВР з питань промислової політики і підприємництва, вважає, що мораторій на інспекції не надто допоміг підприємцям. Тому навряд чи його будуть продовжувати далі. Таку ж позицію займають в Госрегуляторной службі.

Мораторій - це завжди тимчасове явище і буде смішно, якщо його продовжувати ще на четвертий-п'ятий рік. Але ми розуміємо, що як тільки закінчиться мораторій, тут же контролери кинуться з подвоєною силою перевіряти всіх і вся. Вони складуть плани перевірок, як того вимагає закон, але також зможуть ходити і на позапланові акції.

Як відомо, закон №1728 від 11 листопада 2016 року продовжив мораторій на планові перевірки бізнесу до кінця цього року. Позапланові заходи проводяться тільки за погодженням з Державною регуляторної службою, на підставі скарги фізособи або заяви підприємства про проведення перевірки за власним бажанням, за рішенням суду або ж нещасного випадку на підприємстві.

Самі процедури контролю виписані добре, але немає чіткого опису, що буде чиновнику якщо він не витримав ці процедури перевірки.

Наприклад, при проведенні перевірки без вказівки предмета перевірки. Або вихід за межі предмету перевірки, коли прийшли перевіряти пожежну безпеку, а зажадали всю документацію, починаючи з установчих документів.

Відповідні зміни треба вписати в Кодекс про адміністративні правопорушення (КпАП).

Є попередньо написаний варіант змін закону, але не все влаштовує нас. Тому поки всі в процесі коригування та обговорення з експертами, особливо в області роботи з судовими органами, тому що це повинен бути робочий інструмент, а не порожня декларація.

Ще одна повисла в повітрі проблема - високі податкові ставки, і тут ні чиновники, ні громадські не дають обіцянок щодо вирішення. Знижувати податки в Україні поки ніхто не збирається.

Хоча високі ставки податків як головна перешкода в розвитку бізнесу назвали 35% опитаних підприємців в дослідженні «Щорічна оцінка ділового клімату в Україні», проведеного фахівцями Інституту економічних досліджень і політичних консультацій у 2016 році.

Податкові перевірки, розрив ДФС договорів про електронну звітність, митні питання - ось головний перелік скарг бізнес-омбудсмена в минулому і нинішньому році.

За даними бізнес-омбудсмена, більше половини претензій бізнесу доводиться на дії податківців, ще 12% - на дію або бездіяльність інших правоохоронних органів.

Проте про радикальне зниження податків мова поки не йде. Серед запропонованих проектів нормативних актів є тільки проекти про податкові стимули для розвитку нових виробництв через механізм індустріальних парків (проекти №2554а-д і №2555а-д), а також законопроект про скасування імпортних мит на ввезення виробничого обладнання (№5276) і трирічної розстрочення імпортного ПДВ на ввезення устаткування (№6514).

Джерело: http://hvylya.net/news/digest/ustupki...