Секрет успіху: чому ВВП як критерій розвитку країни застарів

У 1972 році король Бутану Джігме Синг Вангчук запропонував визначати ступінь розвитку країни не по ВВП, а за рівнем щастя свого народу і ввів поняття «валове національне щастя». Через 40 років, з 2012 року, на замовлення ООН організація Sustainable Development Solutions Network (SDSN) почала щорічно проводити дослідження рівня щастя. За його підсумками публікується рейтинг The World Happiness Report, в якому беруть участь 156 країн світу. Цього року результати дослідження були опубліковані 20 березня, якраз до Всесвітнього дня щастя.

Серед лідерів рейтингу - всі країни Скандинавії: Данія (№1), Ісландія (№3), Норвегія (№4), Фінляндія (№5), Швеція (№10). Дивно, але північ Європи виявився чи не найщасливішим місцем для проживання. Чим це пояснити? Справа явно не в кількості сонячних днів. На мій погляд, шукати секрет успіху варто в тому, що всі сфери життєдіяльності цих країн засновані на принципах сталого розвитку - в доказ можна навести масу прикладів розвитку бізнесу, медіа та суспільно-політичних організацій скандинавських держав.

Здавалося б, Україна зараз не до сталого розвитку. Нам, українцям, є чим зайнятися: війна, корупція, економічна і політична кризи. Проблеми екології, соціуму, бізнес-етики можна залишити до кращих часів. Питання в тому, настануть ці кращі часи в доступному для огляду майбутньому?

В основу поточних і нових політичних проектів, стартапів, підприємств вже сьогодні необхідно закладати принципи сталого розвитку. Бізнесу не звикати брати відповідальність в свої руки. З одного боку, він постійно стикається з необхідністю досягати поставлених цілей і показників, з іншого - має справу з локальними і глобальними соціальними, екологічними, економічними викликами.

Шукати секрет успіху варто в тому, що всі сфери життєдіяльності ряду країн засновані на принципах сталого розвитку.

Докладнішу інформацію можна знайти за посиланням: http://forbes.net.ua/