Огляд проблем звільнення від сплати cудового збору

Вважається, що з набранням чинності з 1.09.2015 новою редакцією закону «Про судовий збір» Україна уніфікувала доступ до правосуддя, інститутів державної влади з усіма іншими учасниками суспільних відносин, основним критерієм якого є сплата судового збору. Втім, законодавець визначив чималий перелік заяв, передбачених процесуальним законодавством, при зверненні до суду з якими судовий збір не справляється.

Оцінка майнового стану

Призначення та функції інституту судових витрат у цілому та судового збору як його частини у господарському процесуальному праві, затвердженням науковців, полягають у: поповненні державного бюджету, обмеженні, забезпеченні доступу до судочинства тощо. Питання реалізації законодавчих приписів, що регулюють інститут судового збору в господарському судочинстві, завжди актуальне, оскільки впливає на можливість забезпечення особі права на звернення до суду.

Виходячи з переліку пільгових категорій осіб, що звертаються до суду з відповідними позовами та заявами, можна говорити про певну турботу з боку держави щодо можливості забезпечення судового захисту прав певних категорій громадян без сплати судового збору, зокрема позивачів у спорах:

• стосовно заробітної плати та поновлення на роботі;

• компенсації шкоди, що спричинила каліцтво або інше ушкодження здоров’я, а також смерть фізичної особи;

• стягнення аліментів.

А також інвалідів, виборців, військовослужбовців.

У практиці застосування закону про судовий збір певні труднощі викликають норми, які передбачають можливість отримання сторонами певних «пільг» за ст.8 закону. Особливо для господарського судочинства, для якого вирішення таких питань було новим як для сторін провадження, так і для суддів, котрі раніше подібними інститутами права не користувалися.

Так, у законі залишаються незмінними норми ст.8, якою визначено, що суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але тільки до ухвалення рішення у справі. Також суд може зменшити розмір збору або звільнити від його сплати. Підставою для таких рішень може бути майновий стан сторони.

Отже, передбачені в зазначеній статті відстрочка, розстрочка, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати є правом обох сторін у справі — як позивача, так і відповідача.

Право сторін прямо випливає із вказаної норми, оскільки її диспозиція містить твердження, що сторона, майновий стан якої не дозволяє сплатити судовий збір частково чи повністю, має право отримати від суду відповідну відстрочку, розстрочку, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати. Це свого роду встановлена законом соціальна пільга.

При цьому визначено форму рішення, яким надається така пільга, — ухвала суду.

Докладніше дивись за посиланням: http://zib.com.ua/