МОЗ про клінічні протоколи: що це і чи є вони в Україні?

Медики по всій Україні користуються чіткими інструкціями у своїй роботі – клінічними протоколами. А з початку цього року Міністерство охорони здоров’я наказом №1422 дозволило працювати за міжнародними настановами лікування і діагностики. Тепер український спеціаліст має змогу працювати за тими ж інструкціями, що і провідний лікар німецької, ізраїльської чи американської клініки. Раніше це було незаконно.

Що таке клінічний протокол?

Клінічний протокол – це основний медико-технологічний документ, яким мають керуватись медичні фахівці в кожній конкретній клінічній ситуації, уникаючи неефективних та помилкових рішень, а обираючи найефективніше втручання щодо пацієнта.

Говорячи простіше, протокол – це інструкція для лікаря, документ, в якому зібрані настанови для лікування конкретної хвороби. Тобто лікар не мусить (і не має права) щоразу винаходити велосипед – є перевірені способи діагностики і лікування, які довели свою ефективність.

Які протоколи діють в Україні?

Протоколи в Україні є. І діють вони не перший рік.

Так, згідно з наказом МОЗ (від 28.09.2012 №751 «Про створення та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги в системі Міністерства охорони здоров’я України») було розроблено:

– 93 клінічні настанови;

– 5 стандартів медичної допомоги;

– 123 уніфіковані клінічні протоколи медичної допомоги.

Крім того, наказами МОЗ затверджені 22 протоколи медичної сестри (фельдшера, акушерки) та 36 протоколів провізора (фармацевта).

Ці протоколи – не просто документи, розроблені «для галочки», а інструкції, якими користуються лікарі по всій Україні.

Разом з тим медицина, як і інші галузі, розвивається, удосконалюються підходи до лікування. Відповідно протоколи не можуть бути прийнятими «раз і назавжди». Тож у цьому році МОЗ дозволили лікарям використовувати міжнародні протоколи. Тепер українські лікарі можуть використовувати найактуальніші методи діагностики та лікування. Тобто український лікар не мусить користуватись стандартами, які в деяких питаннях можуть бути застарілими. Тепер український спеціаліст має змогу працювати за тими ж інструкціями, що і провідний лікар німецької, ізраїльської чи американської клініки.

Список джерел клінічних настанов, які рекомендує МОЗ, можна знайти тут: ІСРС-2: нові рейки для сімейної медицини.

На початку 2017 року з’явився ще один інструмент, який має вдосконалити і спростити роботу сімейних лікарів (терапевтів, педіатрів), – міжнародна класифікація первинної медичної допомоги (ІСРС-2). Ця система ефективно діє у 40 країнах світу.

ICPC-2 на відміну від інших систем дає змогу класифікувати не лише хвороби, але й симптоми. Тобто в ICPC-2 фіксуються не діагнози, а кожне конкретне звернення до лікаря. Система спрощує роботу лікаря, тож лікар менше часу буде витрачати на паперову роботу, а більше – на проблеми пацієнтів.

Всі медичні записи будуть вестися в електронному вигляді. Це знімає питання ручного підрахунку медичних записів, робить точними статистичні дані.

Детальніше про суть системи, її порівняння з наявною Міжнародною класифікацією хвороб (МКХ-10) – читайте тут.

Джерело: http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publ...