Кредити для малого та середнього бізнесу: задорогі та небезпечні?

Поновлення масового кредитування малого середнього та бізнесу (МСБ) неабияк хвилює підприємців. Бізнесмени скаржаться, що сьогодні в Україні не існує вигідних програм кредитування, водночас податки зростають, а прибутки скорочуються. Що ж вимальовується на цьому ринку сьогодні? Які з банків готові кредитувати і можуть робити це вже зараз? Та чим ризикують підприємці, беручи позики у фінустановах?

Закон, що захищатиме банкірів, ще більше «вдарить» по підприємцях

Основа економіки держави — малий і середній бізнес (МСБ). Саме тому і в Україні всіх щораз більше хвилює банківське майбутнє країни та перспектива масового кредитування бизнеса.

Лунають прогнози, що кредитування МСБ має «прокинутися» не раніше, ніж за два роки. Проте й сьогодні є певні потуги комерційних та державних банків у цій справі.

Які ж іще існують проблеми, що гальмують кредитування бізнесу? Банкіри впевнені, що основним фактором «тупцювання» на місці є неухвалення закону щодо стимулювання кредитування в Україні. Попри те, що у Верховній Раді присутнє чимале банківське лобі, цей документ після спроби його ухвалення в першому читанні в листопаді 2016 року, пішов під сукно.

Річ у тім, що цей законопроект (№4529) дуже добре захищає права банкірів та якось обходить увагою кредитоотримувачів. Так, згідно із цим документом збільшується кримінальна відповідальність юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців (ФОПів) та громадян за неперевірені документи, які вони надали для отримання кредитів у банках.

Також значно пришвидшується розгляд судових позовів щодо банків та позичальників (щоправда, проти позичальників таке робити пропонують дуже швидко).

Деякі статті проекту мають рекомендаційний характер. Приміром, банки (що подекуди здається смішним) можуть застосовувати валютний курс, що був чинним на момент видачі кредитів. Годі й казати, що це дуже невигідно для представників бізнесу.

Цю норму всіляко намагалися ввести (але не як можливість, а як обов’язок) валютні іпотекопозичальники, що пікетували під стінами ВР.

Ось чому можновладці, експерти й небанківські депутати і не дають ухвалити цей закон, і не пропонують жодної альтернативи. А без документа, який був би в інтересах і банків, і підприємств, і фірм, ми ніяк не рушимо до масованого кредитування МСБ.

Про державні банки та їхні проблеми

Другою причиною, що стримує кредитування, як вважає голова правління «Ідея банку» Михайло Власенко, є те, що нині український банківський сектор напряму залежить від дій та рішень державних банків. На сьогодні частка таких фінансових установ складає 52%, а це вже понад половини.

Для ефективного залучення депозитних клієнтів у державних банків є чимало. Водночас їхні (банків) навички продуктивного кредитування все ще є застарілими та потребують удосконалення. Така картина довго не протримається, і на найбільші державні банки України чекатиме приватизація, а потім і широке залучення іноземних інвестицій та поновлення масованого кредитування.

І все ж таки державні банки є мало не першою скрипкою на всьому фінансовому ринку країни.

Тим більше, держбанки (їх понад половини на ринку країни) є проблемними в сенсі повернення кредитів від різних компаній. Зокрема й великих.

Хоча тепер державні фінустанови «на коні», проте вони мають проблеми, як от Приватбанк, що вимагає докапіталізації.

Якщо подивитися на те, які ж банки сьогодні активно кредитують МСБ, на перших місцях цих рейтингів будуть саме державні фінансові установи:

Рейтинг найкращих умов  кредитування підприємств малого та середнього бізнесу України вітчизняними банками, (%)

Докладніше: http://ckp.in.ua/analytics/17653