Кому вигідний шлюбний контракт

Що таке шлюбний договір

Це договір, укладений між подружжям або особами, що вступають в шлюб, який регулює виключно майнові відносини між подружжям, визначає їхні майнові права та обов'язки у шлюбі та/або в разі його розірвання, а також майнові права та обов'язки подружжя як батьків.

Форма шлюбного договору

Шлюбний договір укладається виключно в письмовій формі і посвідчується нотаріально.

Термін дії шлюбного договору

Шлюбний договір, підписаний до укладення шлюбу, починає діяти в день реєстрації шлюбу. Шлюбний договір, укладений у шлюбі, набуває юридичну силу після його нотаріального посвідчення.

А ось термін дії у кожного договору індивідуальний. Так, в шлюбному договорі може бути встановлено загальний строк його дії, а також термін дії окремих прав і обов'язків, причому як під час, так і після припинення шлюбу.

Хто може укласти шлюбний договір

Подружжя або особи, які подали заяву про реєстрацію шлюбу.

Варто відзначити, що шлюбний договір можуть укласти не тільки повнолітні, але і неповнолітні особи віком від 14 до 18 років. По-перше, неповнолітні можуть мати повну дієздатність. Нагадаємо, повну дієздатність, крім повнолітніх, мають особи, які вступили в шлюб до повноліття, а також емансиповані особи, які придбали повну дієздатність до досягнення повноліття в спеціальному порядку, передбаченому законом. У таких випадках неповнолітні укладають шлюбний контракт самостійно. По-друге, шлюбний договір можуть укласти і неповнолітні особи, які не мають повної дієздатності, але мають дозвіл батьків (опікуна), засвідчене нотаріусом.

А ось особи, які проживають в цивільному шлюбі, укласти шлюбний контракт не можуть. Але вони можуть зробити висновок, наприклад, договір про визначення правового режиму майна.

Що може і не може шлюбний договір

Питання майна

Шлюбний договір може визначати майнові права і обов'язки подружжя. Він може визначити право власності на майно чоловіка і дружини, що належало їм до шлюбу і / або придбане під час перебування в шлюбі. Наприклад, згідно зі ст. 97 СК України, сторони можуть домовитися про непоширення положень щодо спільної сумісної власності на майно, придбане під час шлюбу, і вважати його спільною частковою власністю або особистою приватною власністю кожного з них.

Якщо докладніше, шлюбний договір може визначити:

    майно, яке подружжя передають для використання на спільні потреби сім'ї, а також правовий режим майна, подарованого їм у зв'язку з реєстрацією шлюбу;

    порядок погашення боргів за рахунок спільного чи роздільного майна;

    можливість використання приватного або спільного майна для забезпечення потреб їхніх дітей, а також інших осіб;

    порядок поділу майна, зокрема в разі розлучення;

    і навіть фінансові санкції на випадок розірвання шлюбу.

Але відповідно до ч. 4 ст. 93 СК, шлюбний договір не може ставити одного з подружжя у надзвичайно невигідне матеріальне становище. Наприклад, шлюбний договір не може містити умов про відмову подружжя від майна і від права на отримання аліментів. Більш того, шлюбний договір не може передавати у власність одному з подружжя нерухоме та інше майно, право на яке підлягає державній реєстрації.

Докладнішу інформацію можна знайти за посиланням: http://sud.ua/