Як легально продовжити терміни розрахунків за валютними контрактами

Правила розрахунків у валюті, за спостереженнями фахівців, змінюються в Україні приблизно раз в три місяці. Недавня порція новацій передбачає збільшений (з 90 до 120 днів) строк розрахунків за експортними та імпортними контрактами. А також обов'язковий продаж 75% валютної виручки, при цьому взаємозалік в розрахунках між контрагентами заборонений. Так само як і дострокове погашення валютних кредитів на користь нерезидентів.

Крім того, з 1 вересня введені в дію нові індикатори підозрілих операцій (постанова НБУ №369 від 15 серпня 2016 року). В результаті банки можуть відмовити фірмі в проведенні тієї чи іншої операції, якщо вона здасться їм підозрілою з точки зору відмивання грошей.

У той же час за порушення строків розрахунків за ЗЕД операціями фіскальні органи нараховують резиденту пеню в розмірі 0,3% від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на день виникнення заборгованості. Правда, максимальний розмір пені не може бути більше суми неодержаної виручки (вартості недоотриманого товару).

Що робити, щоб уникнути санкцій

По-перше, можна ініціювати продовження термінів розрахунків і тим самим зупинити нарахування пені.

Це стосується не всіх контрактів, а тільки договорів виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, тендерної поставки, гарантійного обслуговування, поставки складних технічних виробів або товарів спеціального призначення.

Для продовження терміну треба подати в Мінекономрозвитку: лист-звернення; копію ЗЕД контракту; копії документів, які підтверджують виконання контракту (платіжні доручення, митні декларації). І не забути повідомити фіскальну службу про звернення до міністерства. Протягом 10 днів міністерство зобов'язане прийняти рішення про продовження строків розрахунку або відмовити.

Другий спосіб - отримати документ про настання форс-мажорних обставин, які не дозволили виконати умови контракту в термін. Це також дозволяє зупинити нарахування пені. Відповідний сертифікат видає Торгово-промислова палата України. Для зовнішньоекономічних контрактів таке підтвердження видає центральний орган ТПП України, а не її регіональні підрозділи.

Для цього в тексті контракту повинна бути вписана так звана форс-мажорна обмовка. У ній має бути вказаний перелік форс-мажорних обставин, які відповідають особливостям контракту (тобто можуть трапитися з урахуванням кліматичних або географічних особливостей). А також організації (органи), які мають право підтверджувати наступ форс-мажорних обставин, порядок і терміни повідомлення контрагента про це, граничні терміни дії форс-мажору, після яких можливе одностороннє розірвання контракту.

Треба обов'язково вказати в застереженні обставини, які ви вважаєте форс-мажорними та організації, які підтверджують цей факт. У нас це ТПП, а в Європі можуть бути і нотаріуси, і поліція. Адже папір видає організація тієї країни, де стався форс-мажор. Тоді для використання на території України такі довідки повинні бути легалізовані.

Документ повинен бути на фірмовому бланку організації з відповідними реквізитами: дата, вихідний номер, назва документа (свідоцтво, сертифікат, висновок, довідка), містити відповідний текст (із зазначенням дати настання і закінчення дії обставини непереборної сили), підпис посадової особи, посада особи , яка підписала документ, відбиток печатки організації

Нарешті, є третій шлях - звернення до суду (арбітражу) з позовом на невиконання партнером його частини договору. На час розгляду справи строки розрахунків за ЗЕД операціями припиняються, пеня не нараховується. Це якщо суд вдасться виграти. Якщо немає, то пеню доведеться сплатити і за час розгляду позову.

При цьому важливо внести в договір так звану арбітражне застереження - визначення в контракті суду, куди боку будуть звертатися в разі виникнення спору.

Наші суди також розглядають справи за участю нерезидентів. Але на практиці ще жоден нерезидент не погодився вирішувати можливі суперечки за контрактом в Україні. Саме тому такі справи розглядаються в міжнародних комерційних (арбітражних) судах.

Юристи рекомендують включати в контракт пункт про підсудність всіх суперечок міжнародного арбітражного суду при торгово-промисловій палаті України.

Зрозуміло, не всі контрагенти погоджуються навіть на таке формулювання, наполягаючи на "своїй" юрисдикції. Наприклад, китайський постачальник хоче розглядати спір в Китаї.

Виходом з такої ситуації може служити альтернативна арбітражна оговорка.То є, вказівка ​​в договорі декількох арбітражних судів, куди можуть звернутися сторони. У підсумку кожна сторона, яка вирішила звернутися до суду, може вибирати той суд, який їй найкращий.

Сторони контракту можуть на свій розсуд вибрати, правом якої країни будуть регулюватися їх відносини, і повинні прямо вказати застосовне право в контракті. Якщо цього немає в контракті, застосовне право буде вибрано судом.

Не менш важливим є вибір мови контракту для судового розгляду. Наприклад, якщо виявиться, що тексти про розмір санкцій до порушника українською та китайською відрізняються, а пріоритет однієї з версій не встановлено. Тоді суд визнає, що сторони нічого не погодили і не можна стягнути заборгованість за контрактом.

Загальні поради

Звичайно, для уникнення неприємних розглядів з податкової варто прискіпливо вибирати своїх контрагентів. Але для підстраховки юристи радять частіше використовувати для розрахунків в експортних операціях повну передоплату, хоча на таке мало хто погоджується.

Тому можна використовувати документарний акредитив або документарне інкасо (зверніть увагу на Типові платіжні умови зовнішньоекономічних договорів, затверджені постановою Кабміном і НБУ від 21.06.1995 р №444) як найбільш вигідні. Те ж саме стосується і розрахунків в імпортних операціях, якщо контрагент не погоджується на післяплатою.

Юристи також радять звертати увагу на арбітражну і форс-мажорну застереження в контрактах. А також не використовувати для розрахунків або інших операцій компанії, які не ведуть реальної діяльності і зареєстровані в офшорних зонах.

Джерело: http://ubr.ua/