Імпортний збір: плюси та мінуси длядержбюджету та економіки

Кілька днів тому міністр економічного розвитку й торгівлі Айварас Абромавічус допустив, що додатковий імпортний збір (ДІЗ) у розмірі 5-10% може бути скасований раніше, аніж в кінці року (як наразі планується). При цьому 02 липня в парламентському комітеті з питань податкової та митної політики відбулися слухання щодо результатів запровадження цього збору та його впливу на економіку. Під час заходу глава комітету Ніна Южаніна недвозначно дала сигнал, що підтримує ідею його скасування.

Нагадаємо, що ДІЗ був введений строком на 12 місяців (але почав діяти 25 лютого) згідно з законом "Про заходи щодо стабілізації платіжного балансу України відповідно до статті ХІІ Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року". Він справляється з товарів, що ввозяться на митну територію України у митному режимі імпорту не залежно від країни походження за ставками у розмірі 10% на сільськогосподарські товари, у розмірі 5% - на товари промислової групи та не справляється при ввезенні життєво необхідних товарів.

Декларована урядом мета введення ДІЗ – необхідність скорочення негативного сальдо платіжного балансу України та потреба збільшення доходної частини держбюджету.

Наскільки логічним є збереження ДІЗ? З одного боку, поглиблення девальвації, яке мало місце в лютому-березні, створило ніби «природні» цінові бар’єри для імпорту та сприяло зростанню відповідних надходжень до держказни (як зрештою й по інших податках завдяки супровідній хвилі інфляції, яка піднялася). З іншого боку, враховуючи бюджетну ситуацію в державі (хронічний дефіцит, потреба в забезпеченні адекватного фінансування для Збройних Сил, акумулювання коштів для запланованих виплат субсидій населення через підвищення комунальних тарифів тощо), для уряду апріорі грошей не може бути забагато. Тому тут доцільно дивитися на кінцеве сальдо, чого (плюсів чи мінусів) та для кого (держави, бізнесу, споживачів) більше в дії ДІЗ. А вони не завжди напряму очевидні.

У ході комітетських слухань Ніна Южаніна навела дані Держстату, що загальний обсяг імпорту в першому кварталі поточного року зменшився на 37% порівняно з аналогічним періодом минулого року. При цьому, імпорт продуктів харчування (1-24 групи УКТЗЕД) зменшився на 46%, а імпорт інших товарних груп - зменшився на 35%. "У квітні ситуація стала ще гіршою. Імпорт харчових продуктів впав на 54 % у порівнянні з квітнем 2014 року, а імпорт інших товарних груп впав на 33%. У травні та червні тенденція падіння імпорту збереглась", - повідомила вона.

Н.Южаніна також зазначила, що з моменту введення додаткового імпортного збору суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності сплачено такого збору на суму 8,9 млрд. грн. Загальна сума митних платежів, яка надійшла до держбюджету від імпорту продуктів харчування (1-24 групи УКТЗЕД) у квітні 2015 року зменшилась на 5% порівняно з квітнем 2014 року, у тому числі, сума мита зменшилася на 13%, сума акцизного податку - на 68%, сума ПДВ - на 3%.

"Статистичні дані дають підстави вважати, що застосування додаткових заходів тарифного регулювання не призвели до збільшення надходжень до держбюджету, які мали б надійти за рахунок збільшення обсягів імпорту. Статистика НБУ щодо платіжного балансу свідчить, що скорочення імпорту товарів вплинуло на скорочення дефіциту поточного рахунку - з дефіциту у січні-лютому ц.р. рахунок поточних операцій став профіцит ним у березні-квітні (за період січень-травень 2015 року дефіцит поточного рахунку становив 345 млн. дол. США, що на 82% менше від показника за аналогічний період 2014 року (1 942 млн. дол.)", - додала голова фіскального комітету ВР.

Разом з тим заступник міністра економічного розвитку і торгівлі - торговий представник України Наталія Микольська зауважила, що хоча дія додаткового імпортного збору призвела до певного подорожчання сировини для виробництва, проте як відзначають більшість вітчизняних товаровиробників, на фоні суттєвої девальвації гривні (за період 01.01.2014-31.05.2015 гривня втратила майже 2/3 своєї вартості по відношенню до долара США) вплив додаткового імпортного збору на подорожчання сировини практично нівелюється.

Крім того, за оцінками експертів НБУ вплив додаткового імпортного збору на індекс споживчих цін становить біля 1-2 відсоткових пункти. Враховуючи, що поточний рівень інфляції становить близько 58% у травні ц.р., цей вплив додаткового імпортного збору на зростання інфляції виглядає незначним.

При цьому представники бізнес-середовища наводили, зокрема, такі аргументи:

- значне додаткове навантаження на імпортерів, на кожну 1 грн ввізного мита додатковий імпортний збір складає майже 1,5 грн (6949,9:4733,3) призводить до механічного зростання ціни на всі групи споживчих товарів, що в умовах зниження споживчої спроможності населення веде до подальшого його зубожіння;

- практичне зменшення надходжень ПДВ з вироблених в Україні товарів за рахунок зростання податкового кредиту (можливо виникатиме від’ємне значення у суб’єктів господарювання за окремими видами діяльності);

- падіння обсягів виробництва, реальної заробітної плати та чисельності найманих працівників і відповідних надходжень, включаючи ЄСВ;

- збільшення обсягів контрабанди;

- країни-торговельні партнери України можуть застосувати аналогічні заходи у відповідь. (З липня 2015 року Узбекистан запровадив додаткове мито на українські товари на 12 місяців);

- ще до запровадження мита у січні 2015 року платіжний баланс стабілізувався, утворилась стійка тенденція до перевищення експорту над імпортом.

Крім того, представники бізнесу акцентували увагу на тому, що основний об’єкт мит – технологічна продукція з високим ступенем переробки, (оскільки імпортна складова в такій продукції висока) і високою доданою вартістю. Мито адресно впливає саме на суми ПДВ. Враховуючи питому вагу імпортної складової у собівартості продукції, додатковий імпортний збір та додаткові суми ПДВ збільшують собівартість виробництва, орієнтовно, на 3-5%. Оскільки продукція з глибоким степенем переробки має високу еластичність попиту за ціною, відбувається скорочення виробництва вітчизняної переробленої продукції та, як наслідок, зменшення сплат податку на прибуток, ПДВ, ПДФО, ЄСВ, акцизів та зборів.

Наприклад, розрахункова сума зменшення надходжень в бюджет від підприємств кондитерської галузі спричинена запровадженням додаткового імпортного збору на сировинну продукцію до кінця 2015 р. складе 705,7 млн. грн.; від галузі виробництва харчоконцентратів та кави – 88,7 млн. грн.; від тютюнової галузі – 282,9 млн. грн.; від пивоварної галузі – 37,6 млн. грн.; від лакофарбової галузі – 124,8 млн. грн.; від галузі виробництва полімерної, пластмасової та гумової продукції – 269,7 млн. грн.

Як зазначалося, падіння виробництва цих галузей спричинило падіння виробництва в суміжних галузях - цукровій, молочній, м`ясо-молочній, масложировій, крохмалопатоковій тощо. Загальне падіння надходжень в бюджет від виробників переробленої продукції та суміжних із ними вітчизняних галузей економіки до кінця 2015 року може скласти, орієнтовно, 18-20 млрд. грн., що є співставимим із надходженнями в бюджет від збору. Також вітчизняні переробні підприємства будуть вимушені вивільнити близько 20 тис. працівників до кінця року, що посилить навантаження на соціальні фонди держави.

Джерело: http://finbalance.com.ua/news/Importn...