Що таке деофшоризація: до чого готуватися бізнесу в Україні

Експерти підрахували, що за весь час незалежності України, в офшори було виведено близько $ 150 млрд. Далеко не вся сума - корупційні схеми чиновників. Бізнес також активно використовує офшори для легального скорочення податків - якщо наша держава обкладає доходи досить високими ставками, інші країни більш лояльно ставляться до бізнесу. Тому українські компанії, які займаються експортом товарів і послуг, часто використовують податкові гавані.

Однак в останні кілька років ситуація почала змінюватися. Країни по всьому світу беруть все нові директиви, спрямовані на боротьбу з ухиленням від податків. І Україна - не виняток. У цьому матеріалі розглянемо, що сталося в податковому законодавстві за останні роки і як деофшоризацію відіб'ється на компаніях, чий бізнес пов'язаний з офшорами.

Що таке деофшоризація?

Деофшоризація - серія законодавчих ініціатив, спрямованих проти приховування доходів компаній, які займаються зовнішньоекономічною діяльністю. Ці заходи дозволять відкрити власників компаній, зареєстрованих в офшорних зонах, отримати звітність про діяльність таких організацій і підвищити збір податків в країнах резидентів-кінцевих бенефіціарів таких фірм.

Деофшоризаціюя і план BEPS

Щорічно бюджети країн світу недоотримують сотні мільярдів доларів через те, що компанії ухиляються від оподаткування і виводять прибуток за кордон. Таким чином їх прибуток обкладається митом не в тій країні, де проводиться основна економічна активність.

Щоб протистояти цьому тренду Організація економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР) у 2013 році розробила план BEPS. Його головним завданням стала боротьба з висновком прибутку корпорацій в зони з низькими податками. На поточний момент до плану BEPS приєдналися понад 100 країн, Україна в тому числі.

Всього проект налічує 15 заходів. З них чотири пункти - обов'язкові для всіх країн учасників.

Деофшоризація в Україні

Деофшоризація в Україні обговорюється не один рік. У 2013 був прийнятий «антиофшорній» закон №408-VII, покликаний контролювати ціноутворення за операціями з пов'язаними особами. Зміни торкнулися угод на території України і ЗЕД з резидентами країн з низькими податками. У 2016-2017 роках було розроблено ще кілька проектів законів, що обмежують маніпуляції при зовнішньоекономічної діяльності та можливості виведення коштів в офшори.

В ОЕСР відзначають, що втрати нашої економіки перевищують середні показники у світі. Тому з 1 січня 2017 року Україна стала асоційованим учасником проекту BEPS, зобов'язавшись боротися проти схем ухилення від податків.

А в 2018 Мінфін оприлюднив проект закону щодо впровадження плану BEPS в Україні. З тексту документа ясно, що закон планують прийняти в поточному році, а ввести в дію - з 1 січня 2020.

Крім обов'язкових чотирьох заходів, проект закону пропонує фізособам-українцям розкрити свою участь в іноземних компаніях, які вони контролюють (КІК), впровадити правила оподаткування таких компаній, обмежити витрати на фінансові операції з пов'язаними особами, не дозволити штучно уникати статусу постійного представництва, удосконалити контроль над трансферним ціноутворенням.

Виконання норм BEPS зажадає від України взаємодії з іншими країнами-членами ОЕСР. А, можливо, і перегляду договорів з деякими з них. На підписання і ратифікацію таких протоколів в парламенті можуть піти роки. Тому в плані BEPS передбачений 15 крок - Багатостороння конвенція MLI. Підписання цього документа дає можливість одночасно вносити зміни в діючі Конвенції про уникнення подвійного оподаткування.

Україна стала 83 країною, яка підписала, а потім і ратифікувала MLI. Повідомивши ОЕСР про свій намір оновити 77 двосторонніх податкових угод, в тому числі з Кіпром, Великобританією і Нідерландами.

Що деофшоризація значить для бізнесу?

Реалізація плану BEPS в Україні змінить правила ведення міжнародного бізнесу для її резидентів. Фірми, які українці відкривають за кордоном, отримають статус «контрольованих іноземних компаній» (КІК). За них потрібно буде звітувати. А іноді і декларувати прибуток таких організацій, як доходи фізособи-резидента України з подальшою сплатою податків до бюджету. Це тягар впаде на контролює особа (КЛ) - резидента України, який володіє корпоративними правами КІК, отримує частину прибутку в іноземній організації або контролює її діяльність.

Все це означає, що податкове планування, популярне в останні десятиліття, більше не буде приносити очікуваний вигоду. Адже навіть спроби замаскувати іноземну компанію, призначивши номінальних акціонерів або створивши траст на користь номінальних бенефіціарів, не врятують резидента України від щорічної подачі звітності та сплати податків.

Хто буде платити податки за КІК?

На схемі можна перевірити, чи потрібно конкретному контролюючому особі платити податки або можна обмежитися тільки подачею звітності.

Штрафи за недотримання вимог досить жорсткі. За неподання звіту про КІК контролює особа оштрафують на 4 млн грн.

Поки проект закону все ще знаходиться на доопрацюванні і не направлявся на розгляд до Верховної Ради. Однак бізнесу вже зараз варто почати готуватися до посилення податкової політики держави. Отже, які кроки потрібно зробити ще до вступу в силу нових нормативів?

Деофшоризація в дії: чек-лист для бізнесу

1. Проаналізувати схему свого бізнесу і зіставити її з вимогами КІК, прописаними в новому проекті закону.
2. Виходячи з того, хто є кінцевим бенефіціаром офшорної компанії, перевірити, чи є він резидентом України і усвідомити, до яких наслідків це може призвести.
3. Проаналізувати структуру компаній на відповідність критеріям роботи з пов'язаними особами.
4. Проаналізувати компанію на предмет ризиків визнання Shell-компанією (наявність реальних органів управління, місця здійснення діяльності, співробітників, аутсорсингових договорів, відповідність банківських операцій заявлених видів діяльності). І закріпити ознаки реальної діяльності компанії відповідними договорами.
5. Проаналізувати банківські операції компанії на предмет відповідності пасивної чи активної компанії (не більше 50% пасивних операцій).
6. Перевірити наявність первинної документації по компанії і забезпечити її зберігання.
7. Перевірити свою податкову звітність на предмет повноти та достовірності.
8. Пам'ятати про необхідність повідомляти в податкові органи про будь-яких операціях з корпоративними правами нерезидентних компаній.
9. По можливості закінчити проведення операцій по структурам, які існували тривалий період і відновити діяльність з використанням правильно структурованих компаній з легалізованим власником.
10. Укласти договір на юридичний супровід з адвокатом, який розбирається в новому законодавстві.

Очевидно, що податкове законодавство в світі поступово посилюється. Якщо 10 років тому відкрити рахунок в офшорах і вести бізнес було порівняно нескладно, зараз це пов'язано з перешкодами. Починаючи відмовою банків працювати з нерезидентами і закінчуючи законодавчим обмеженням податкової оптимізації. Бізнесу потрібно вивчити нові правила гри, незалежно від того, як будуть розвиватися події. А державі - переконатися, що змусивши резидентів платити податки за свій іноземний бізнес, воно надає досить переваг взамін.

http://psm7.com