Боротьба з зарплатами "в конвертах": До чого готуватися роботодавцям
19.06.2017 107 0 0
З травня Держпраці і місцева влада отримала можливість приходити з перевіркою до підприємців, у яких зростає кількість працюючих неповний день, а також до бізнесу, до якого протягом тривалого періоду надають послуги за цивільно-правовими договорами
На першому засіданні Кабміну в цьому році прем'єр-міністр Володимир Гройсман заявив, що мета №1 для влади - зробити так, щоб українці вже в 2017-му відчули позитивні зміни. Першим кроком по плану стало підвищення мінімальної зарплати вдвічі до 3200 грн. Причому в уряді розраховували таким рішенням вбити як мінімум відразу трьох зайців: частково детінізувати зайнятість, збільшити надходження до бюджету і пенсійного фонду, щоб хоч трохи прикрити дефіцит останнього, а також підвищити доходи найбільш низькооплачуваних українців.
Разом з підвищення мінімалки з подачі прем'єра і міністра соцполітики Андрія Реви парламент проголосував за право місцевої влади перевіряти бізнес в частині виплати зарплат, а також збільшив штрафи за неформальну зайнятість і за недопуск до перевірки. Такі кроки були зроблені, щоб подвоєння мінімалки принесло уряду бажані результати. Адже без контролю бізнес міг би перестати зовсім платити співробітникам офіційну зарплату, звільняючи їх по паперах, а фактично - сплачуючи зарплату "в конверті".
Але оскільки прем'єр пообіцяв "домогтися, щоб кожен роботодавець належним чином оцінював роботу найманих працівників", Кабмін в травні розширив повноваження інспекторів з праці, зменшивши при цьому можливості підприємців не допускати контролерів до перевірок.
Лібералізація держнагляду vs посилення трудових перевірок
Верховна Рада в минулому році з великими труднощами прийняла пакет законів про послаблення в сфері держнагляду. Серед іншого продовжили мораторій на планові перевірки ряду контролюючих органів (Держслужба з питань праці під обмеження не потрапила), зобов'язали створити єдину електронну базу всіх наглядових заходів, ввели відповідальність контролерів за порушення, чітко визначили терміни і звузили кількість підстав для перевірок.
Разом з тим своєю постановою №295, яке почало діяти в середині травня, Кабмін частково вивів контрольні заходи в сфері праці з-під дії закону і надав інспекторам більше прав порівняно з іншими перевіряючими. Інспектори з праці отримали можливість приходити до бізнесу без будь-якого попередження, якщо вважають, що у підприємця працюють неоформлені працівники.
Приводів для перевірок стало більше
Приходити до підприємця інспектори можуть за зверненням співробітника або фізособи, відносно якої порушено правила оформлення трудових відносин або законодавство про працю. З ініціативи самого контролера, якщо, наприклад, зі ЗМІ стало відомо, що роботодавець не оформив трудові відносини. За рішенням суду, а також при наявності інформації від правоохоронців чи інших контролюючих органів про виявлені порушення законодавства про працю.
Інспектор має право прийти з перевіркою на підставі інформації від фіскальної служби, пенсійного фонду, державної служби статистики або профспілки. Приводом для візиту можуть бути, наприклад, відомості про зарплатних боргах підприємця перед співробітниками, про борги по сплаті ЄСВ, про ведення діяльності без держреєстрації або ж про виплату зарплати, менше мінімальної.
Перевіряти також будуть підприємців, у яких зростає кількість працюючих неповний день співробітників (за місяць на 20%); яким співробітники надають послуги за цивільно-правовими договорами протягом тривалого періоду (більше року); у яких багато співробітників працюють за цивільно-правовим договором (більше 30%); а також звільняють персонал роботодавці (за останній місяць звільнили хоча б 10% співробітників).
Також претензії будуть, якщо податкова вважатиме, що "кількість співробітників не відповідає обсягам виробництва". Правда, як фіскали визначатимуть відповідність або невідповідність, незрозуміло. Тому експерти і юристи, підкреслює, що саме тут можливі зловживання.
Приводів сказати "ні" перевіряючому поменшало
Схвалені в кінці минулого року правила держнагляду залишали бізнесу конкретні підстави не допустити контролера до перевірки. Наприклад, якщо підприємця не попередили про візит за 10 днів або якщо не дотримана періодичність перевірок. У разі перевірок з питань праці Кабмін анулював багато з цих підстав, так як планових перевірок надалі немає зовсім.
Підприємець все ж може відмовити перевіряючому в допуску до перевірки, якщо у контролера немає службового посвідчення або ж воно не відповідає формі, яку визначило Міністерство соцполітики. Підприємець має також право попросити інспектора припинити візит, якщо він триває вже більше 10 робочих днів.
Постанова Кабміну не містить права підприємця відмовити в допуску, якщо інспектор повторно прийшов з тієї ж претензією. Проте, бізнесу не варто переживати, що їх права не були продубльовані в постанові уряду. З точки зору ієрархії нормативно-правових актів, в цьому просто немає необхідності. Досить пам'ятати, що вони визначені на більш високому рівні (в статті 10 Закону "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності") і користуватися цими правами.
Штрафи для роботодавців
У будь-якому випадку підприємцям варто дуже зважено (найкраще після розмови з юристом) приймати рішення про недопуск контролера до перевірки. Адже після підвищення мінімальної зарплати штраф за перешкоджання контролеру становить 320 тис. Грн. Санкції за кожного неоформленого співробітника в три рази менше - 96 тис. Грн - але і їх бізнес, безумовно, відчує.
Проте, юристи звертають увагу на невелику "пролом" в законодавстві. Справа в тому, що закон розмежовує поняття "інспектування" і "перевірка". Своїм травневим постановою Кабмін назвав контрольні заходи в сфері праці "інспекцією".
Але ось згідно з постановою Кабміну №509, штраф за порушення законодавства про працю може бути виписаний за результатами саме перевірки, а не інспектування. Крім того, чинним Кодексом законів про працю передбачено відповідальність суб'єкта господарювання за недопуск контролюючих органів саме до проведення перевірки (ст. 265 КЗпП).
Джерело: https://delo.ua/
Коментарі до матеріалу