Як оприбуткувати безоплатно отриману солому?

Солома як об’єкт бухобліку належить до оборотних активів, а саме до запасів. Тож у цьому питанні слід керуватися нормами П(С)БО 9 «Запаси».

Так, згідно з п. 5 П(С)БО 9 запаси визнаються активом, якщо існує імовірність того, що підприємство/установа отримає в майбутньому економічні вигоди, пов’язані з їх використанням, та їх вартість може бути достовірно визначена.

У п. 12 П(С)БО 9 визначено, що первісною вартістю запасів, одержаних підприємством безоплатно, визнається їх справедлива вартість з урахуванням витрат, передбачених п. 9 цього положення (зокрема, витрат на заготівлю запасів, оплату вантажно-розвантажувальних робіт і транспортування до місця їх використання; інших витрат, які безпосередньо пов’язані з доведенням запасів до стану, в якому вони придатні для використання в запланованих цілях). Аналогічну норму містить п. 2.10 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів, затверджених наказом Мінфіну від 10.01.07 р. № 2. Тобто первісна вартість безоплатно отриманої соломи має дві складові.

Перша складова – це справедлива вартість. Нагадаємо, що справедлива вартість – це сума, за якою можна продати актив або оплатити зобов’язання за звичайних умов на певну дату (п. 4 П(С)БО 19 «Об’єднання підприємств»). Що вважати справедливою вартістю окремих видів запасів, можна дізнатися з додатка до П(С)БО 19.
Так, якщо підприємство використовує безоплатно отримані активи у власній діяльності як матеріали, то справедливою визнають їх відновлювальну вартість, тобто сучасну собівартість придбання.