• Швидкий пошук надійних рішень
    і практичної інформації

Uteka

Я шукаю...

Де шукати:

розширений пошук
Отримайте доступ до більше 2 мільйонів готових рішень, публікацій та оглядів
Оформити
передплату

Облік незрілих насаджень у садівництві

Із цієї статті ви дізнаєтеся: як вести облік незрілих насаджень у садівництві, документально оформити та відобразити в обліку оприбуткування врожаю, отриманого від таких насаджень.

Включення насаджень до складу незрілих

Для цілей обліку багаторічними насадженнями (у нашому випадку – сад) уважаються довгострокові біологічні активи рослинництва (далі – ДБА), адже вони здатні давати сільгосппродукцію (фрукти, ягоди тощо) або додаткові біологічні активи протягом періоду, що перевищує 12 місяців (п. 4 П(С)БО 30 «Біологічні активи»).

Однак до початку плодоносіння молоді насадження відносяться до незрілих ДБА, оскільки поки що не можуть давати сільгосппродукцію певної якості, тобто ще не досягли періоду плодоносіння (п. 3.2 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку біологічних активів, затверджених наказом Мінфіну від 29.12.06 р. № 1315, далі – Методрекомендації № 1315).

Підставою для оприбуткування насаджень до складу незрілих є Акт приймання довгострокових біологічних активів рослинництва (багаторічних насаджень) і передачі їх в експлуатацію (сільгоспоблік, форма № ДБАСГ-1, затверджена наказом Мінагрополітики від 21.02.08 р. № 73, далі – акт). Акт складається в одному примірнику після завершення робіт із закладання насаджень згідно з результатами огляду комісії, призначеної наказом керівника підприємства. В акті вказуються:

  • час закладання насаджень (рік, сезон);
  • код синтетичного обліку;
  • найменування та номер ділянки;
  • площа (га) або довжина (пог. м);
  • схема насаджень (рядки, породи, кількість дерев і т. п.);
  • інвентарний номер і т. п.

Акт підписується всіма членами комісії та затверджується керівником підприємства, а потім разом із технічною документацією передається до бухгалтерії.

Бухгалтер на підставі отриманого акта прибуткує насадження в сумі витрат на їх закладання та вирощування, тобто за первісною вартістю, проведенням Дт 166 «Незрілі довгострокові біологічні активи, які оцінюються за первісною вартістю» – Кт 155 «Придбання (вирощування) довгострокових біологічних активів».

Зауважимо, що в п. 5.16 Методрекомендацій № 1315 викладено таку ж думку, і це абсолютно обґрунтовано: сьогодні в Україні активний ринок таких насаджень відсутній, тому використовувати субрахунок 165 «Незрілі довгострокові біологічні активи, які оцінюються за справедливою вартістю» немає необхідності.

У подальшому витрати щодо догляду за незрілими багаторічними насадженнями (обрізання, внесення мінеральних та органічних добрив, полив, боротьба з бур’яном та шкідниками тощо) до їх уведення в експлуатацію, а також витрати на додаткове садіння замість тих, що не прийнялися, накопичуються за дебетом субрахунка 155 за тими ж статтями витрат, що і при садінні.

Такі витрати списують у кінці кожного звітного періоду (кварталу або року) на збільшення вартості незрілих ДБА проведенням Дт 166 – Кт 155. Підставою для цієї операції є акт, у якому вказують, що він проміжний. Адже при досягненні насадженнями віку ефективного використання та їх зарахуванні до складу зрілих ДБА доведеться знову скласти акт.

Амортизація на незрілі насадження не нараховується.

Визначення стадії незрілості

При визначенні стадії незрілості молодих насаджень сільгосппідприємства можуть керуватися, зокрема, наказом Мінагрополітики від 19.06.12 р. № 365, яким затверджені нормативи витрат на виконання робіт, у межах яких проводиться компенсація у виноградарстві, садівництві та хмелярстві. Так, показник тривалості створення насаджень (у роках) можна знайти в конкретному нормативі.

Крім того, є лист Державного комітету з питань садівництва, виноградарства та виноробної промисловості від 24.02.97 р. № 11/02-460, у якому також чітко визначено, коли молоді насадження можна переводити зі складу незрілих до складу плодоносних (див. таблицю).


п/п

Культура, тип насадження

Строки переведення молодих насаджень
до складу плодоносних (рік після садіння)

1

2

3

1

Яблуня, груша:

– підщепа сильноросла, крона округла


7–8

– підщепа середньоросла, крона округла або плоска

6

– підщепа слаборосла, крона плоска

5

2

Вишня, персик

5

3

Слива, черешня, абрикос

6

4

Горіх волоський

8

5

Смородина, аґрус, виноград

4

6

Малина (малина на шпалері)

3

7

Суниця

2

Отже, кожне сільгосппідприємство самостійне вирішує, яким нормативним документом йому керуватися при визначенні строку переведення незрілих насаджень до складу плодоносних. Але в будь-якому разі вибір повинен бути підкріплений обґрунтованою технологічною документацією, підготовленою виходячи з конкретної культури та сорту, а також з урахуванням агрокліматичних умов.

Оприбуткування врожаю від незрілих насаджень

У практиці сільськогосподарської діяльності є чимало випадків, коли насадження на стадії незрілих плодоносять. Ступінь активності плодоносіння може бути різним. На це впливають кліматичні та погодні умови, інтенсивність агротехнічних заходів, обрана технологія вирощування, сорту насаджень і т. п.

Методика оприбуткування продукції від незрілих насаджень до їх переведення до складу плодоносних на сьогодні не розроблена, тому рекомендуємо вартість витрат на збирання врожаю від незрілих насаджень включати до витрат на створення насаджень, тобто накопичувати за дебетом субрахунка 155.

Для оприбуткування продукції можна скористатися одним із варіантів:

  • варіант 1 – за собівартістю;
  • варіант 2 – за фактичними цінами можливої реалізації, тобто за продажною вартістю, зменшеною на витрати з оплати праці при збиранні, сортуванні, складуванні, зберіганні та реалізації продукції;
  • варіант 3 – за справедливою вартістю, тобто сумою можливого продажу активу або оплати зобов’язання при звичайних умовах на визначену дату (п. 4 П(С)БО 19 «Об’єднання підприємств»). Як бачимо, у визначенні йдеться про ціну, за якою підприємство планує продати продукцію.

Ціна можливої реалізації та справедлива вартість установлюються спеціально призначеною для цього комісією.

Найбільш прийнятним і широко використовуваним на практиці є другий варіант. Перший варіант недосконалий із точки зору механізму його застосування, третій – схожий на другий, оскільки за основу приймаються ціни активного ринку на подібну продукцію.

Підставою для оприбуткування продукції є Щоденник надходження сільськогосподарської продукції (сільгоспоблік, форма № 81) або Щоденник надходження продукції садівництва (для спеціалізованих господарств) (сільгоспоблік, форма № 84). Обидві форми затверджені наказом Мінсільгоспу СРСР від 24.11.72 р. № 269-2 (далі – Наказ № 269).

Щоденник оформляється бригадиром у двох примірниках на дату збирання врожаю із зазначенням місця його збирання-приймання, зібраної площі. У міру надходження продукції від збирачів бригадир зважує її та записує в щоденник. У кінці дня або зміни він підбиває в щоденнику підсумки надходження продукції за день (зміну) і вносить дані про виробіток кожного робітника до книги бригадира або інших первинних документів з обліку праці та виконаних робіт. Потім один примірник щоденника разом із зібраним урожаєм передається на склад або в інше місце зберігання чи переробки, другий – до бухгалтерії.

Для оформлення операцій із перебирання та сортування продукції призначений Акт на сортування та сушіння продукції рослинництва (сільгоспоблік, форма № 82, затверджена Наказом № 269). Цей акт складається в одному примірнику на кожну партію продукції в присутності бригадира або іншої матеріально відповідальної особи.

Зазначимо, що сільгосппідприємства можуть також самостійно розробляти форми первинних документів із зазначенням обов’язкових реквізитів, передбачених ч. 2 ст. 9 Закону від 16.07.99 р. № 996-ХIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Для цілей бухгалтерського обліку отримана продукція є запасом, тому бухгалтер відображає її такими записами:

  • Дт 27 «Продукція сільськогосподарського виробництва» (відповідний субрахунок за видами плодів та ягід) – Кт 155 – при оприбуткуванні з одночасним зменшенням витрат поточного року на вирощування та догляд за молодими насадженнями;
  • Дт 901 «Собівартість реалізованої готової продукції» – Кт 27 – при реалізації.

Дохід від реалізації визначається в загальному порядку згідно з П(С)БО 15 «Доходи».

ВИСНОВКИ

Незрілі насадження садівництва до досягнення ними продуктивного віку доцільно обліковувати на субрахунку 166 у сумі витрат, понесених на їх закладання та вирощування, тобто за первісною вартістю.

Порядок відображення в обліку та визначення вартості продукції від незрілих насаджень у садівництві слід установити в наказі про облікову політику.

Коментарі до матеріалу

Оформити передплату на розділ «Агро»

Надійні рішення з бухобліку, податках і праву

2936 грн. / рік

Купити

Кращі матеріали