Уcпадкування майна фермерського господарства

Спадкування майна члена фермерського господарства (далі – ФГ) є одним із найменш законодавчо врегульованих питань. Тому при реалізації спадкоємцями свого права на спадок виникає багато неясностей, а саме: які документи необхідно подавати нотаріусу для оформлення свідоцтва про право на спадщину; як отримати спадщину на частку у складеному капіталі господарства; як отримати свідоцтво про право на спадщину на майно ФГ, зокрема земельну ділянку, будівлі, споруди, техніку. Звичайно, кожна ситуація є індивідуальною. У нашій консультації ми розглянемо найбільш поширені випадки та особливості спадкування майна особи, яка одноособово створила ФГ та була його єдиним членом.

Спадкування прав громадян у ФГ

Порядок спадкування майна члена ФГ здійснюється з урахуванням вимог Конституції України, Земельного та Цивільного кодексів (далі – ЗК, ЦК), Закону від 19.06.03 р. № 973-ІV (далі – Закон № 973) та інших нормативних актів. Здійснивши спільний аналіз положень, які містяться в них, ми можемо скласти певне уявлення про особливості спадкування прав громадян у ФГ.

Першим кроком спадкоємців (у т. ч. і спадкоємців особи, яка одноособово створила ФГ) для здійснення своїх спадкових прав є звернення до нотаріуса за місцем відкриття спадщини для прийняття спадщини та отримання (після закінчення 6-місячного строку) свідоцтва про право на спадщину.

Видача свідоцтва про право на спадщину на майно здійснюється нотаріусом на підставі поданих спадкоємцем особистих документів (паспорт, довідка про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податку) та правовстановних документів щодо належності спадкового майна спадкодавцеві.

Законодавством не затверджено чіткого переліку правовстановних документів. Тому в кожному конкретному випадку допомогти спадкоємцю визначити, які саме документи необхідні для оформлення спадкових прав, може нотаріус, який відкрив спадкову справу. Для цього йому необхідно надати статут господарства. Адже саме статут установлює первісні внески до ФГ (що характеризують статус майна господарства), визначає порядок формування майна господарства (складеного капіталу), органи управління, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до господарства та виходу з нього тощо. Отже, нотарус після детального аналізу основних положень статуту визначає, що є спадковим майном ФГ, який правовий статус такого майна та, відповідно, які саме документи необхідні для оформлення спадкових прав.

Власником майна, яке використовується господарством, створеним одноособово спадкодавцем, може бути сам спадкодавець (як фізична особа) або ФГ (як юридична особа). Залежно від того, хто є власником спадкового майна, визначається перелік документів, що підтверджують його склад. Розглянемо обидва випадки.

Власником майна є спадкодавець

Якщо майно належало особисто фізичній особі – спадкодавцю та право власності на це майно зареєстровано відповідно до чинного законодавства, то спадкування здійснюватиметься на загальних підставах.

Для отримання свідоцтва про право на спадщину як на нерухоме (житловий будинок, квартиру, дачу, садовий будинок, гараж, інші будівлі і споруди тощо), так і на рухоме майно (транс­портні засоби, вклад у банку тощо) спадкоємець повинен подати нотаріусу:

• документи, що підтверджують право власності спадкодавця на таке майно (наприклад: нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу; договір дарування; свідоцтво про право на спадщину (якщо спадкодавець сам отримав таке майно у спадщину); свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя; рішення суду (якщо право власності набуто спадкодавцем у судовому порядку); свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу; договір банківського вкладу; банківська карточка; довідка банку про наявність належних спадкодавцю рахунків та грошових сум на них тощо);
• висновок про експертну оцінку майна – для встановлення вартості спадкового майна. Така оцінка здійснюється незалежним експертом на замовлення спадкоємця. Зауважу, що надання такого висновку є обов’язковим при спадкуванні нерухомого майна, а також в окремих випадках спадкування рухомого майна, наприклад у разі спадкування транспортного засобу;
• витяг із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Його необхідно отримувати лише в разі спадкування нерухомого майна. До 01.01.13 р. державна реєстрація прав власності на нерухоме майно (крім земельних ділянок) проводилася реєстраторами бюро технічної інвентаризації. Із 01.01.13 р. такі витяги виготовлятимуться державними реєстраторами прав на нерухоме майно та нотаріусами.

Для отримання свідоцтва про право на спадщину на земельну частку (пай) або земельну ділянку спадкоємець повинен надати нотаріусу:

• документи, що підтверджують право власності спадкодавця:

– у разі спадкування земельної частки (паю) – сертифікат;

– у разі спадкування земельної ділянки – державний акт.

Однак якщо спадкодавець придбав таку земельну ділянку за цивільно-правовою угодою, то додатково необхідно надати таку угоду, а якщо він успадкував її, то свідоцтво про право на спадщину. При цьому акт про право власності на земельну ділянку, що була відчужена чи успадкована, повинен містити відмітку нотаріуса (яким було посвідчено відповідний договір чи видано свідоцтво) та органу, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, про перехід права власності на земельну ділянку;

• документ, що підтверджує вартість об’єкта спадщини:

– у разі спадкування земельної частки (паю) – довідку про вартість права на земельну частку (пай);

– у разі спадкування земельної ділянки–витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

І довідка, і витяг видаються відповідним відділом Держземагентства за місцем знаходження земельної ділянки.

Крім того, у разі спадкування земельної ділянки необхідно також надати витяг із Державного земельного кадастру. Цей витяг видається територіальним центром Державного земельного кадастру за місцем знаходження земельної ділянки.

У разі якщо спадковим майном є земельна ділянка, право на яку посвідчено державним актом, без визначеного та присвоєного кадастрового номера, то спочатку необхідно здійснити державну реєстрацію такої земельної ділянки та присвоїти їй кадастровий номер (п. 115 Порядку, затвердженого постановою КМУ від 17.10.12 р. № 1051, далі – Порядок № 1051). При цьому заяву про державну реєстрацію такої ділянки до відповідного територіального органу за місцезнаходженням земельної ділянки може подати особа, визначена в запиті нотаріуса як спадкоємець, на підставі заведеної нотаріусом спадкової справи (лист Держземагентства від 17.04.12 р. № 5789/17/12-12).

Слід зазначити, що це роз’яснення було надано до набрання чинності Порядку № 1051, у період дії Тимчасового порядку, затвердженого постановою КМУ від 18.08.10 р. № 749 (далі – Порядок № 749). Однак ураховуючи що положення п. 16 Порядку № 749 та п. 115 Порядку № 1051 майже аналогічні, вважаємо, що роз’яснення, надані цим листом, є актуальними і у 2015 році.

Власником майна є ФГ

Успадкування ФГ (цілісного майнового комплексу або його частини) здійснюється відповідно до закону (ч. 1 ст. 23 Закону № 973). Однак згідно зі ст. 1216 ЦК спадкодавцем може бути лише фізична особа. Крім того, якщо майно належить ФГ як юридичній особі, виникає проблема, що полягає у відсутності правовстановних документів на майно такого господарства. Таким чином, ст. 23 Закону № 973 має декларативно-відсилковий характер, оскільки у Книзі 6 ЦК немає жодного конкретного слова про спадкування майна та майнових прав засновника ФГ. Тому посилання в Законі № 973 на такий об’єкт права власності, як цілісний майновий комплекс, є досить суперечливим і викликає багато непорозумінь.

На практиці в такому випадку свідоцтво про право на спадщину видається на частку у складеному капіталі члена ФГ, яка дорівнює 100 %. Тобто спадкоємець стає засновником такого ФГ. У такому разі для видачі свідоцтва про право на спадщину на частку в статутному капіталі нотаріусу надається:

• cтатут ФГ;
• виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців (далі – ЄДР), у якому має бути обов’язково зазначена частка померлого учасника;
• довідка про розмір у відсотковому вираженні частки спадкодавця у складеному капіталі ФГ та її грошової вартості, у якій також має бути зазначено дату формування складеного капіталу. Така довідка підписується головою ФГ і, якщо це передбачено, то і бухгалтером. Якщо голова ФГ і є спадкодавцем, то така довідка підписується лише бухгалтером;
• витяг з ЄДР – надається нотаріусу для отримання додаткової інформації.

Таким чином, спадкування частки у складеному капіталі члена ФГ здійснюється шляхом отримання спадкоємцем (спадкоємцями) Свідоцтва про право на спадщину, яке в подальшому (після внесення відповідних змін до Статуту) подається державному реєстраторові ЄДР для здійснення перереєстрації ФГ на його (їх) ім’я. Така процедура ідентична виходу зі складу членів. Однак слід мати на увазі, що перереєструвати на своє ім’я ФГ спадкоємці мають право лише в разі, якщо вони всі є родичами або членами сім’ї, як передбачено ч. 3 ст. 3 Закону № 973. В іншому випадку ті спадкоємці, які є родичами між собою, можуть перереєструвати ФГ на своє ім’я, а інші (які не є родичами) – отримати компенсацію.

Деякі запитання, що виникають при спадкуванні

Якщо спадкоємців декілька і, наприклад, один із них не бажає займатися фермерською діяльністю, то його частина спадку ФГ може бути надана йому у вигляді компенсації, причому як у грошовому еквіваленті, так і у вигляді частини майна. Порядок надання компенсації встановлюється іншими спадкоємцями шляхом спільної домовленості або, якщо вони не дійшли згоди, – за рішенням суду. Якщо жоден зі спадкоємців не виявив бажання продовжувати діяльність ФГ, то воно підлягає припиненню (п. «б» ч. 1 ст. 36 Закону № 973).

У разі відсутності у спадкоємця необхідних документів, що підтверджують право власності спадкодавця на спадкове майно, особливо на нерухоме майно, нотаріуси відмовляють у видачі на ці об’єкти свідоцтва про право на спадщину, мотивуючи це відсутністю правовстановних документів на нього. За таких обставин спадкоємець має право звертатися до суду з позовами про визнання права власності на спадкове майно, обґрунтовуючи свої вимоги відмовою нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину та відсутністю правовстановних документів на спадкове майно.

Зауважимо, що мораторій, установлений п. 15 розд. Х ЗК щодо відчуження земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб і призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, і земельних ділянок, виділених у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, не поширюється на землі, що передаються у спадщину. Тобто зміна власника землі в разі спадкування здійснюється в загальному порядку.

Питання спадкування тією чи іншою мірою торкаються інтересів кожного. Тому необхідно:

• належним чином оформляти та зберігати документи, що підтверджують право власності на майно – це допоможе уникнути додаткових труднощів і витрат не тільки спадкоємцям, але і спадкодавцям, адже правовстановні документи можуть знадобитися, наприклад, для оформлення кредиту під заставу такого майна і т. д.;
• чітко прописувати у статуті ФГ порядок спадкування майна господарства, щоб забезпечити можливість продовження діяльності ФГ, захистити права спадкоємців;
• у разі виникнення у спадкоємців питань щодо документального підтвердження права власності спадкодавця на спадкове майно (які документи необхідно надати, чи можна їх замінити іншими і т. д.) – їм необхідно звертатися безпосередньо до нотаріуса для отримання потрібної інформації.