Сезонні працівники: кадрові питання

Акценти цієї статті: які роботи є сезонними, як прийняти на роботу сезонного працівника і як розірвати з ним трудовий договір, які права надано трудовим законодавством сезонним працівникам.

Що таке сезонні роботи

Сезонні роботи – це роботи, які внаслідок природних і кліматичних умов виконуються не цілий рік, а протягом певного періоду (сезону), що не перевищує 6 місяців (п. 1 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 24.09.74 р. № 310-IX (далі – Указ № 310).

Зауважимо, що Указ № 310 згідно з постановою Верховної Ради від 12.09.91 р. № 1545-XII досі є чинним у частині, що не суперечить Конституції та законам України.

Сезонні роботи та галузі наведено в Списку, затвердженому постановою КМУ від 28.03.97 р. № 278 (далі – Список № 278). Для наочності покажемо це в таблиці.

На практиці роботодавці часто вважають сезонними роботи, необхідність у яких виникає в певний сезон – узимку або влітку або в певний період часу. Проте зверніть увагу: усі інші роботи, крім перелічених вище, не є сезонними.

Припустимо, вам треба прийняти працівника на роботу, яка виконуватиметься лише протягом одного сезону, наприклад улітку. Але така робота відсутня в Списку № 278. У цьому випадку ви можете укласти із працівником або строковий трудовий договір, або цивільно-правовий договір.

Оформлення відносин з сезонним працівником

Відносини із сезонним працівником можна оформити, уклавши:

• сезонний трудовий договір;
• цивільно-правовий договір.

Укладаємо сезонний трудовий договір

Трудові відносини між роботодавцем (підприємством або підприємцем) і працівником, якого приймають на сезонні роботи, регулюються нормами трудового законодавства – КЗпП та іншими нормативно-правовими актами, з урахуванням особливостей, установлених Указом № 310.

Сезонний трудовий договір:

• є різновидом строкового трудового договору, строк дії якого не може перевищувати тривалість сезону – 6 місяців. Цей договір укладається виключно для виконання робіт, передбачених Списком № 278 (п. 2 ч. 1 ст. 23 КЗпП; п. 1, 4 Указу № 310);
• укладається в письмовій формі (ст. 24 КЗпП).

Важливий момент! Працівник має бути попереджений про сезонний характер роботи, інакше трудовий договір уважатиметься укладеним на невизначений строк.

Розглянемо процедуру укладення сезонного трудового договору.

1. Працівник подає роботодавцю заяву із проханням прийняти його на сезонну роботу в довільній формі (наприклад, див. зразок 1).

Зразок 1

Директору товариства
з обмеженою відповідальністю «Кропива»
Міроненко Г. Д.

Заява

Прошу прийняти мене на сезонну роботу на період з 1 червня 2015 року по 30 вересня 2015 року садівником.

27.05.15 р. (підпис) В. С. Онуфрієнко

Разом із заявою працівник зобов'язаний подати роботодавцю:

• копію паспорта;
• трудову книжку;
• якщо виконання роботи потребує наявності спеціальних знань, певних навиків або кваліфікації – документи про освіту (спеціальність, кваліфікацію);
• у випадках, прямо передбачених законодавством, – документи про стан здоров'я, оскільки забороняється укладати трудовий договір із працівником, якому за станом здоров'я протипоказано виконання робіт, передбачених таким договором.

2. Роботодавець видає наказ (розпорядження) про прийняття працівника на сезонну роботу. Наказ (розпорядження) можна скласти в довільній формі, за типовою формою № П-1, затвердженою наказом Держкомстату від 05.12.08 р. № 489, або за запропонованим нами зразком (див. зразок 2).

Зразок 2

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кропива»

Наказ (розпорядження)

Про прийняття на сезонну роботу Онуфрієнка В. С.

Прийняти Онуфрієнка Володимира Сергійовича садівником із 01.06.15 р. по 30.09.15 р. на сезонну роботу з оплатою згідно зі штатним розписом.

Підстава: заява Онуфрієнка В. С.

Директор (підпис) Г. Д. Мироненко

З наказом (розпорядженням) ознайомлений (підпис) В. С. Онуфрієнко

Під час укладення сезонного трудового договору роботодавець має пам'ятати:

• сезонному працівникові час випробування не встановлюється (п. 5 Указу № 310);
• строк трудового договору не може становити понад 6 місяців (п. 1, 4 Указу № 310);
• працівник може бути прийнятий на посаду, найменування якої міститься в Класифікаторі професій ДК 003:2010, затвердженому наказом Держспоживстандарту від 28.07.10 р. № 327, що передбачена штатним розписом роботодавця.

Ведення кадрової документації

Уклавши із сезонним працівником трудовий договір, роботодавець має виконати й інші дії:

1. Оформити особову картку працівника за типовою формою № П-2, затвердженою наказом Держстату та Міноборони від 25.12.09 р. № 495/656 (далі – особова картка), у якій буде відображено відомості про новоприйнятого працівника. Роботодавець не може тримати в голові відомості про кожного співробітника. І якщо, наприклад, працівник не вийшов на роботу і не повідомив про причини свого нез'явлення, то з його особової картки роботодавець зможе швидко отримати необхідну інформацію про місце проживання працівника або про його родичів, щоб з'ясувати причини його відсутності на роботі та прийняти правильне рішення.

2. Внести запис про прийняття на роботу до трудової книжки (п. 2.4 Інструкції, затвердженої спільним наказом Мін’юсту, Мінпраці, Мінсоцзахисту від 29.07.93 р. № 58, далі – Інструкція № 58). Зверніть увагу: запис про період роботи робиться без вказівки на те, що робота є сезонною.

3. Сповістити податкову інспекцію про укладення із сезонним працівником трудового договору, оскільки згідно зі ст. 24 КЗпП працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом або розпорядженням, і сповіщення органу ДФС про прийняття працівника на роботу в порядку, установленому КМУ.

Дотепер Кабміном не затверджено порядку й форми зазначеного сповіщення. Проект постанови КМУ про порядок повідомлення органу ДФС і її територіальних органів про прийняття працівника на роботу, розроблений на виконання ч. 3 ст. 24 КЗпП, оприлюднено для обговорення на веб-сайті Мінсоцполітики.

На думку ДФС (лист від 29.01.15 р. № 2627/7/99-99-17-03-01-17), до прийняття відповідного порядку таким сповіщенням уважатиметься заповнення таблиці 5 додатка 4 до Порядку, затвердженого наказом Міндоходів від 09.09.13 р. № 454 (далі – Наказ № 454). Окремо при кожному прийнятті працівника на роботу титульний аркуш із таблицею 5 додатка 4 до зазначеного Порядку подавати не потрібно. Звіт із ЄСВ разом з усіма необхідними додатками, уключаючи й додаток 4, необхідно подавати в установлені строки.

Зараз Наказ № 454 скасовано наказом Мінфіну від 14.04.15 р. № 435 (далі – Наказ № 435). Наказом № 435 затверджено новий Порядок формування та подання звіту з ЄСВ, а в додатку 4 до цього Порядку наведено форму зазначеного звіту. Тому сповістити податкову інспекцію про укладення із сезонним працівником трудового договору можна шляхом своєчасного подання звіту з ЄСВ за формою, установленою в додатку 4 до Порядку, затвердженого Наказом № 435.

Обов'язки роботодавця за сезонним договором

До початку роботи за укладеним трудовим договором роботодавець зобов'язаний визначити працівнику його робоче місце, а також (ст. 29 КЗпП):

• роз'яснити працівнику його права та посадові обов'язки;
• проінформувати працівника під розписку про умови праці та наявність на робочому місці цього працівника небезпечних, шкідливих виробничих чинників і можливі наслідки впливу цих чинників на здоров'я працівника;
• роз'яснити працівнику його права на пільги та компенсації, установлені законодавством або колективним договором, за роботу в умовах наявності на робочому місці цього працівника небезпечних, шкідливих виробничих чинників;
• ознайомити працівника із правилами внутрішнього трудового розпорядку і колективним договором;
• визначити працівнику робоче місце і забезпечити його необхідними для роботи засобами;
• проінструктувати працівника щодо техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці та протипожежної охорони.

Роботодавець зобов'язаний виплачувати сезонному працівникові заробітну плату згідно з умовами укладеного з ним трудового договору, а також забезпечити умови праці, необхідні для виконання роботи (ч. 1 ст. 21 КЗпП).

На сезонних працівників роботодавцю необхідно вести табель обліку робочого часу, на підставі якого роботодавець нараховуватиме сезонному працівникові заробітну плату за відпрацьований час.

Права сезонних працівників

Трудове законодавство гарантує сезонному працівникові ті самі права та соціальні гарантії, що й постійному працівникові, у тому числі право на відпочинок, щорічні оплачувані відпустки, на безпечні умови роботи, на матеріальне забезпечення в порядку соціального страхування по старості, а також у випадку хвороби, на звернення до суду за захистом своїх трудових прав (ч. 2 ст. 2 КЗпП).

Зокрема, сезонні працівники мають право на щорічну оплачувану відпустку, тривалість якої визначається пропорційно до відпрацьованого ними часу (ч. 9 ст. 6 Закону від 15.11.96 р. № 504/96-ВР).

Розірвання трудового договору

Після закінчення строку дії сезонний трудовий договір розривається (п. 2 ст. 36 КЗпП). Для звільнення в цьому випадку заява працівника не потрібна. В останній робочий день роботодавець видає наказ про звільнення працівника у зв'язку із закінченням строку дії трудового договору, з яким працівник повинен бути ознайомлений під підпис. Наказ можна скласти в довільній формі, наприклад за нашим зразком (див. зразок 3).

Зразок 3

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кропива»

Наказ (розпорядження)

Про звільнення Онуфрієнка В. С.

1. Онуфрієнка Володимира Сергійовича звільнити 30.09.15 р. у зв'язку із закінченням строку трудового договору (п. 2 ст. 36 КЗпП).

2. Виплатити Онуфрієнку В. С. компенсацію за 12 календарних днів невикористаної відпустки.

Директор (підпис) Г. Д. Мироненко

З наказом (розпорядженням) ознайомлений (підпис) В. С. Онуфрієнко

У день звільнення працівника роботодавець зобов'язаний внести запис про звільнення до його трудової книжки (п. 2.4 Інструкції № 58). Іще раз зверніть увагу: запис про період роботи працівника вноситься без вказівки на те, що робота є сезонною!

Трудовий договір із сезонним працівником може бути розірвано достроково:

1. За угодою між працівником і роботодавцем (п. 1 ст. 36 КЗпП).

2. За ініціативою працівника. Сезонний працівник має право достроково розірвати трудовий договір (попередивши роботодавця письмово за 3 дні до дати розірвання або в інший строк, необхідний працівнику) за наявності таких обставин, як (ч. 1 ст. 38, ч. 1 ст. 39 КЗпП; п. 6 Указу № 310):

• хвороба чи інвалідність працівника, що перешкоджають виконанню ним трудових обов'язків;
• порушення роботодавцем законодавства про працю, колективного або трудового договору;
• переїзд на нове місце проживання;
• переведення чоловіка (дружини) на роботу в іншу місцевість;
• вступ до навчального закладу;
• неможливість проживання в цій місцевості, підтверджена медичним висновком;
• вагітність;
• необхідність догляду за дитиною до досягнення нею 14-річного віку або за дитиною-інвалідом;
• необхідність догляду за хворим членом сім'ї згідно з медичним висновком або за інвалідом 1-ї групи;
• вихід на пенсію;
• прийняття на роботу за конкурсом.

3. За ініціативою роботодавця. Роботодавець має право розірвати достроково трудовий договір із сезонним працівником із таких підстав (п. 3, 7 ст. 36, ст. 40 КЗпП, п. 7 Указу № 310):

• призов працівника чи роботодавця-підприємця на військову службу або направлення на альтернативну (не військову) службу;
• набрання законної сили вироку суду, яким працівника засуджено до позбавлення волі або до іншого покарання, що виключає можливість продовження цієї роботи;
• систематичне невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до цього працівника вже застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення;
• прогул (у т. ч. відсутність на роботі більше трьох годин протягом робочого дня без поважних причин);
• поява на роботі в нетверезому стані чи в стані наркотичного або токсичного сп'яніння;
• призов або мобілізація роботодавця-під­приємця в особливий період;
• припинення на підприємстві робіт на строк більше двох тижнів із причин виробничого характеру або скорочення обсягу робіт;
• відсутність сезонного працівника на роботі більше одного місяця безперервно внаслідок тимчасової непрацездатності.

Важливий момент! У разі втрати працівником працездатності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання за сезонним працівником зберігається місце роботи на період непрацездатності або до встановлення інвалідності, але не більше ніж до закінчення строку трудового договору (п. 2 ч. 7 Указу № 310).

Цивільно-правовий договір

Цивільно-правові відносини із сезонним працівником регламентуються Цивільним кодексом (далі – ЦК). Для виконання сезонних робіт із працівником може бути укладено:

• договір підряду, за яким сезонний працівник зобов'язується виконати для замовника (підприємства чи підприємця) певну роботу, а замовник зобов'язується прийняти й оплатити цю роботу (ст. 837 ЦК);
• договір надання послуг, за яким сезонний працівник (виконавець) зобов'язується за завданням іншої сторони (замовника – підприємства чи підприємця) надати послугу, а замовник зобов'язується оплатити цю послугу (ст. 901 ЦК).

Вищезазначені договори укладаються в простій письмовій формі, якщо (ст. 208 ЦК):

• сторонами договору є підприємство і сезонний працівник;
• сторонами договору є підприємець і сезонний працівник, а сума договору в 20 і більше разів перевищує НМДГ, тобто 340 грн. і більше.

Суттєвими умовами як договору підряду, так і договору надання послуг є (ст. 638 ЦК):

• предмет договору (які саме роботи або послуги мають бути виконані сезонним працівником та оплачені роботодавцем);
• ціна договору (сума, яку роботодавець буде зобов'язаний сплатити сезонному працівникові за виконану роботу або надану послугу);
• строк дії договору;
• строк виконання робіт;
• вимога до якості виконуваних робіт або послуг, що надаються;
• порядок прийняття виконаних робіт або наданих послуг;
• порядок оплати виконаних робіт або наданих послуг.

Факт прийняття виконаної роботи або наданої послуги оформляється актом, який підписують обидві сторони договору. Такий акт, як правило, і є підставою для роботодавця оплатити сезонному працівникові виконану роботу чи надану послугу.