Матеріальне забезпечення з ФСС з ТВП для членів фермерського господарства

Про що ця консультація: у доступній для сприймання формі «запитання – відповідь» члени фермерських господарств (далі – ФГ) отримають інформацію, наскільки вони матеріально зацікавлені добровільно брати участь у страхуванні у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням.

Члену ФГ нараховувалася заробітна плата. Із цієї зарплати утримувався ЄСВ та на неї нараховувався ЄСВ. Сума ЄСВ сплачувалася до бюджету в установленому порядку. Коли член ФГ звернувся за отриманням допомоги на поховання, йому було відмовлено з посиланням на те, що він не є застрахованою особою (він не уклав договір про добровільне страхування). Чи правомірна така відмова? Куди має звернутися член ФГ, щоб йому повернули помилково сплачений ЄСВ?

Право на матеріальне забезпечення за загаль­нообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, зокрема, на часткову компенсацію витрат, пов’язаних зі смертю особи або членів її сім’ї (далі – допомога на поховання), за рахунок бюджету ФСС з ТВП мають застраховані особи (ч. 1 ст. 4 Закону від 18.01.01 р. № 2240-III «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», далі – Закон № 2240).

Така допомога надається в разі смерті застрахованої особи, а також членів сім’ї, які перебували на її утриманні (дружини, чоловіка, дітей, братів, сестер, які не досягли 18 років, батька, матері, діда та баби) (ст. 45 Закону № 2240). Не вважаються такими, що перебували на утриманні застрахованої особи, члени сім’ї, які мали самостійні джерела засобів до існування – одержували заробітну плату, пенсію тощо. Допомога на поховання за рахунок коштів ФСС з ТВП не надається в разі смерті: пенсіонера, безробітного та особи, що померла від нещасного випадку на виробництві (п. 5 ст. 34 Закону № 2240).

Членів ФГ не віднесено до переліку осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням (п. 1 ст. 6 Закону № 2240). Проте вони мають право на отримання допомоги, зокрема, на поховання за умови добровільної сплати страхових внесків (ч. 2 ст. 4 Закону № 2240, ч. 1 ст. 10 Закону від 08.07.10 р. № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове соціальне страхування», далі – Закон № 2464).

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону від 19.06.03 р. № 973-VI «Про фермерське господарство» із членами ФГ не можуть укладатися трудові договори і відповідно їм не може нараховуватися заробітна плата як найманим працівникам. Такі особи набувають статусу застрахованих та мають право на отримання допомоги за рахунок коштів ФСС з ТВП із дня укладення з органом доходів і зборів (до серпня 2013 року – з органом Пенсійного фонду) договору про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, зокрема в системі страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням (ч. 4 ст. 10 Закону № 2464).

У наведеній ситуації, якщо член ФГ не укладав зазначеного договору, він не вважається застрахованою особою, а отже, не має права на отримання допомоги за рахунок коштів ФСС з ТВП.

З метою повернення безпідставно або помилково сплачених сум ЄСВ слід звернутися до територіального органу доходів і зборів за місцем реєстрації ФГ.

Член ФГ уклав договір про добровільне страхування у травні 2014 року за двома видами страхування – пенсійне та у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності і один раз сплатив страховий платіж у сумі 438,49 грн. (виходячи з мінімальної заробітної плати). У червні він захворів. Чи має він право на отримання матеріального забезпечення у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю?

Договір про добровільну участь у страхуванні набирає чинності із дня його підписання й діє до повного виконання сторонами взятих відповідно до договору зобов’язань (ч. 4 ст. 10 Закону № 2464; п. 5.3 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міндоходів від 09.09.13 р. № 455, далі – Інструкція № 455).

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону № 2240 право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги виникає за умови сплати страхових внесків.

У п. 3.5 Типового договору про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування (форму наведено в додатку 3 до Інструкції № 455) зазначено, що ЄСВ сплачується в установленому розмірі до 20-го числа кожного місяця.

У наведеній ситуації особа до настання страхового випадку уклала договір про добровільну участь у зазначеному виді страхування. Тому в разі сплати ЄСВ відповідно до вимог договору вона матиме право на допомогу по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаних з нещасним випадком на виробництві. Якщо ж договір укладено, але ЄСВ не сплачено, то такого права в неї немає.

Як впливає на суму допомоги у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності розмір страхового внеску члена ФГ, який уклав договір про добровільне страхування, та його страховий стаж?

Відповідно до ст. 37 та 53 Закону № 2240 сума допомоги по тимчасовій непрацездатності залежить від середнього доходу особи, з якого сплачено страхові внески, та від страхового стажу.

Середній дохід добровільно застрахованої особи обчислюється виходячи із суми оподатковуваного доходу, з якого сплачувалися страхові внески (п. 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою КМУ від 26.09.01 р. № 1266, далі – Порядок № 1266). Згідно з роз’ясненнями, наданими виконавчою дирекцією ФСС з ТВП у листі від 16.03.11 р. № 01-16-506, такою сумою є сума, зазначена в договорі про добровільне страхування.

Середньоденний дохід для цієї категорії осіб обчислюється шляхом ділення доходу в розрахунковому періоді, з якого сплачувалися страхові внески, на кількість календарних днів у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин: тимчасова непрацездатність, відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком (п. 14 Порядку № 1266).

При цьому розрахунковим періодом є останні 6 календарних місяців (з 1-го до 1-го числа), що передують місяцю, у якому настав страховий випадок, протягом якого застрахована особа сплачувала страхові внески (п. 3, 4 Порядку № 1266). Якщо застрахована особа сплачувала внески менш як 6 календарних місяців, то середній дохід обчислюється за фактично відпрацьовані календарні місяці (з 1-го до 1-го числа), у яких сплачено страхові внески (п. 5 Порядку № 1266). Якщо ж особа працювала та сплачувала страхові внески менше ніж календарний місяць, то середній дохід обчислюється за фактично відпрацьований час перед настанням страхового випадку.

Страховий стаж – це період (строк), протягом якого особа підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, та за який щомісяця сплачено нею та/ або роботодавцем страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (п. 9 ст. 2 Закону № 2240). Для добровільно застрахованої особи період, протягом якого вона сплачувала страхові внески в добровільному порядку, також включається до страхового стажу.

Період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, отримання виплат за окремими видами соціального страхування (крім пенсій) включається до страхового стажу як період, за який сплачено страхові внески виходячи з розміру мінімального страхового внеску (ч. 1 ст. 7 Закону № 2240).

Страховий стаж обчислюється за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, а до впровадження такої системи – у порядку та на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.

Допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується залежно від страхового стажу в таких розмірах від середнього доходу (ст. 37 Закону № 2240):

• 60 % – застрахованим особам, які мають страховий стаж до 5 років;
• 80 % – застрахованим особам, які мають страховий стаж від 5 до 8 років;
• 100 % – застрахованим особам, які мають страховий стаж понад 8 років, та деяким іншим категоріям осіб (зокрема, постраждалим унаслідок Чорнобильської катастрофи) незалежно від страхового стажу.

Таким чином, чим більшою буде сума, визначена членом ФГ у договорі і чим більший його страховий стаж, тим більшу суму допомоги по тимчасовій непрацездатності він отримає (за умови сплати ЄСВ згідно з договором).

Жінка – член ФГ у серпні йде в декретну відпустку. Проте вона не уклала договір про добровільне страхування. Чи отримає вона допомогу по вагітності та пологах, допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та при народженні дитини?

Слід розрізняти допомогу по вагітності та пологах, допомогу при народженні дитини та допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Допомога при народженні дитини та допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначаються і виплачуються в однаковому розмірі як застрахованим в системі соціального страхування, так і не застрахованим особам за рахунок коштів державного бюджету. Такі види допомоги призначаються і виплачуються органами праці та соціального захисту населення за місцем проживання жінки.

Право на допомогу по вагітності та пологах також мають як застраховані, так і незастраховані особи. Проте розмір цієї допомоги для кожної категорії суттєво відрізняється.

Для застрахованих осіб зазначена допомога надається в розмірі 100 % середньої заробітної плати (доходу) незалежно від страхового стажу (ст. 39 Закону № 2240). Для цієї категорії осіб вона компенсує втрату доходу за період перебування в цій відпустці й виплачується за рахунок коштів ФСС з ТВП з першого дня виникнення права на таку відпустку (ч. 1 ст. 38 Закону № 2240).

А незастраховані особи отримають цей вид допомоги в органах праці та соціального захисту населення в розмірі 25 % прожиткового мінімуму, установленого для працездатної особи з розрахунку на місяць. Так, у 2014 році щомісячна сума допомоги для таких осіб становить 304,50 грн. (1 218,00 грн. х 25 %).

Підставою для призначення допомоги таким особам є:

• заява, складена за формою, затвердженою Мінсоцполітики;
• довідка лікувально-профілактичного закладу;
• довідка про те, що жінка не бере участі на добровільних засадах у загальнообов’язковому державному соціальному страхуванні у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням.

Нагадаємо, що допомога по вагітності та пологах виплачується жінкам за весь період відпустки, тривалість якої становить 70 календарних днів (далі – к. д.) до пологів і 56 к. д. (у разі ускладнених пологів або народження двох чи більше дітей – 70 к. д.) після пологів. Жінкам, віднесеним до 1–4-ї категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, допомога виплачується за 180 к. д. (90 к. д. – до пологів і 90 к. д. – після пологів). Тривалість відпустки є однаковою як для застрахованих, так і для незастрахованих осіб.

Підставою для призначення допомоги по вагітності та пологах згідно з ч. 1 ст. 51 Закону № 2240 є виданий в установленому порядку листок непрацездатності. Розмір допомоги розраховують сумарно й надають застрахованій особі в повному обсязі незалежно від кількості днів відпустки, фактично використаних до пологів.

Таким чином, жінка – член ФГ, яка в серпні йде в декретну відпустку і яка не є застрахованою особою, отримає всі види допомоги, проте допомога по вагітності та пологах буде значно меншою, ніж якби вона застрахувалася добровільно.

Якщо особа до настання страхового випадку укладе договір про добровільну участь у цьому виді страхування та сплатить страхові внески, то допомога по вагітності та пологах буде обчислена виходячи із суми, з якої сплачувалися страхові внески (п. 8 Порядку № 1266). Її розрахунок здійснюється ФСС з ТВП. Наприклад, якщо сплачувати внески з мінімальної заробітної плати, то сума такої допомоги становитиме не менш як 5 000 грн., тоді як для незастрахованих вона становитиме лише трохи більше 1 200 грн.

У подальшому застрахована особа, якщо вона продовжуватиме сплачувати страхові внески, матиме право на виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності, у тому числі для догляду за хворою дитиною до досягнення нею 14 років, оплату путівок на санаторно-курортне лікування тощо.

Член ФГ, застрахований добровільно, захворів. Чи слід оформлювати лікарняний? Хто має оплачувати перші 5 днів хвороби? Який порядок виплати йому допомоги по тимчасовій непрацездатності?

Єдиним документом, який дає право застрахованій особі отримати допомогу по тимчасовій непрацездатності за рахунок коштів ФСС з ТВП, є листок непрацездатності. Тому лікарняний оформлювати необхідно.

Призначення та виплата матеріального забезпечення, а також надання соціальних послуг добровільно застрахованим особам здійснюється за рішенням керівника виконавчої дирекції відділення ФСС з ТВП за місцем їх обліку.

У разі настання страхового випадку застрахованій особі крім листка непрацездатності слід подати до цього органу договір про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування та квитанції про сплату ЄСВ.

Добровільно застрахованим особам допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, виплачується ФСС з ТВП починаючи з 6-го дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення МСЕК інвалідності. Перші п’ять днів хвороби застрахованої особи ФСС з ТВП не оплачує.

З 1-го дня непрацездатності ФСС з ТВП оплачує допомогу застрахованій особі у разі (ст. 35 Закону № 2240):

• захворювання дитини віком до 14 років чи члена сім’ї такої особи;
• коли така особа доглядає за дитиною віком до трьох років або дитиною-інвалідом до 16 років у разі хвороби матері або іншої особаи, яка доглядає за такими дітьми.