Оновлені макроекономічні прогнози на 2016-2017 рр.

Національний банк зберіг прогноз щодо зростання реального ВВП на рівні 1.1% у 2016 році і 3.0% у 2017 році, а також прогноз інфляції на рівні 12% на кінець цього року та 8% на кінець наступного року, незважаючи на зміну низки припущень порівняно з квітневим прогнозом. Актуальними залишилися припущення щодо ситуації на Сході країни, припливу депозитів в національній валюті в банки та відновлення кредитної активності. Водночас Національний банк очікує, що ціни на сировинні товари будуть вищі, ніж передбачалося у попередньому прогнозі. Це, а також відображення в статистиці підвищення тарифів на комунальні послуги, призведе до повернення інфляції до цільового рівня 12% у другій половині 2016 року.

Також оновлений прогноз ґрунтується на більш оптимістичних припущеннях щодо урожаю зернових в 2016-2017 рр. Враховано й нові фактори – влив BREXIT на зростання в Британії та ЄС, який очікується незначним, дозволену репатріацію дивідендів та зсув графіку офіційного фінансування на квартал вперед.

Окрім оновлених макроекономічних прогнозів, представники Національного банку презентували низку спеціальних тем, розглянутих у липневому "Інфляційному звіту":

• Волатильність обмінного курсу гривні:

Досвід інших країн свідчить, що після запровадження режиму інфляційного таргетування спочатку курсова волатильність підвищується, насамперед через відхід від режиму фіксованого курсу, однак з часом вона знижується до помірних 2-15%. Подальша реалізація режиму інфляційного таргетування в Україні має, з одного боку, забезпечити подібну помірну волатильність обмінного курсу гривні, а з іншого – сприяти зниженню інтенсивності курсових сплесків у разі різкої зміни внутрішніх чи зовнішніх факторів.

• Вплив зниження ставки ЄСВ на динаміку заробітних плат:

Зниження ставки ЄСВ лише частково реалізувалось у підвищенні заробітних плат, свідчать результати опитування підприємств, проведеного Національним банком. Лише близько чверті підприємств спрямували вивільнені кошти на підвищення зарплат, в той час як решта використали їх на покриття збитків від коливання курсу, сплату інших податків та зборів, прийняття на роботу нових працівників.

• Вплив промислової інфляції на споживчі ціни в Україні:

Зростання промислової інфляції потенційно несе ризики прискорення і споживчої інфляції, але, в Україні вплив зміни індексу цін виробників на індекс споживчих цін виявився слабким – збільшення ІЦВ на 10% за місяць у середньому зумовлює близько 1% приросту ІСЦ.

• Приватні грошові перекази в Україну:

Роль грошових переказів в українській економіці постійно зростала впродовж останніх років. З 2005 до 2015 року їх номінальний обсяг зріс з 2.8% до 5.7% від ВВП. Так, збільшення переказів в Україну протягом 2011 – 2013 рр. дещо стримало розширення дефіциту поточного рахунку та було одним з чинників зростання приватного споживання. Але, за оцінками НБУ, у середньостроковій перспективі співвідношення обсягів переказів до ВВП України поступово зменшуватиметься.

• Оцінка потенційного рівня ВВП та циклічної позиції економіки України:

Потенційний ВВП зазнав істотного падіння протягом 2014-2015 років, зокрема через руйнування окремих промислових об’єктів у східних регіонах та зниження завантаженості, а також скорочення економічно активного населення. Стримує зростання потенційного ВВП низький рівень інвестицій.

Експерти, які долучилися до круглого столу, здійняли питання впливу змін облікової ставки на вартість кредитних ресурсів та процес відновлення кредитування, очікуваної динаміки цін на метали та зерно, джерел поповнення міжнародних резервів, а також ефекту волатильності обмінного курсу на споживчу інфляцію.

З презентацією до "Інфляційного звіту" (липень 2016), яку було продемонстровано під час заходу, можна ознайомитися за посиланням: https://bank.gov.ua/doccatalog/docume....

"Інфляційний звіт" за липень 2016 та архів попередніх видань можна знайти за посиланням: https://bank.gov.ua/control/uk/publis....

Джерело: https://bank.gov.ua/control/uk/publis...