Підписуйся на інформаційну страховку бухгалтера
Підписатися

Як у 2018 році будуть блокувати податкові накладні

Редакція

23.01.2018 3292 0 0

Незважаючи на норми закону № 2245-VІІІ про припинення блокування податкових накладних та обов'язки ДФС реєструвати заблоковані раніше НН, багато хто з них так і не пройшли реєстрацію після 2 січня 2018 року.

UBR.ua з'ясував основні положення, які будуть реалізовані в новому документі.

Коли розблокують «завислі»

За даними ДФС, станом на 1 грудня 2017 року був заблокований 44,8 тис. Податкових накладних на загальну суму 2,1 млрд грн. Це ті, що підпадають під «амністію» і повинні були бути розблоковані.

До 17-ї січня 2018 року було вирішено розблокувати понад 35 тис. НН майже на 1,7 млрд грн, а реально вже пройшли реєстрацію 32,4 тис. Ще 2,7 тис. Документів очікують появи ліміту на ПДВ-рахунках. Справа в тому, що виникли проблеми, наприклад, з урахуванням розрахунків коригування (РК), які зменшують зобов'язання по ПДВ у продавця. Бізнес скаржиться, що навіть після повідомлення про розблокування таких розрахунків у підприємств стан рахунку не змінюється.

Це відбувається в тих випадках, коли у покупця не вистачає ліміту на ПДВ-рахунку для обліку такого коригування з боку продавця. Юристи пояснюють, що для успішної реєстрації РК треба зв'язатися з покупцем і попросити його поповнити ПДВ-рахунок.

Тоді реєстрація успішно завершується.

Однак залишається ще близько 9,7 тис. Податкових накладних та РК на суму близько 500 млн грн, блокування яких була оскаржена через комісію УКРІНФОРМ, але паперові документи «зависли» в канцелярії.

У фіскальній службі обіцяють вирішити це питання не пізніше 15 лютого 2017 року. Зараз податківці вручну розбирають ці завали.

Щоб прискорити процес, юристи радять додзвонитися на сервіс «Пульс» УКРІНФОРМ і повідомити номер скарги, який треба внести в протокол для розблокування. Повідомлення через електронну пошту або кабінет платника не підходять.

Набагато складніше йдуть справи з розблокуванням накладних, рішення по яких не були оскаржені або компанії не встигли до 1 грудня надати свої пояснення. Як уже зазначалося, вирішення цього питання залежить від порядку блокування НН, який повинен затвердити Кабмін до1 березня 2018 року.

Нові положення блокування

Одне з важливих технічних нововведень готується порядку - зміни поняття операційного дня. Зараз можна реєструвати ПН до 23:00, в тому числі у вихідні або святкові дні. Новий порядок дозволить реєстрацію тільки з 8:00 до 20:00 і тільки в робочі дні. У вихідний день шлюз буде відкриватися тільки якщо 15-й день припадає на вихідний день. Наприклад, 14-го в суботу шлюз працювати не буде, а 15-го в неділю - з 8:00 до 20:00.

Як пояснюють податківці, додатковий вільний час їм потрібно для обробки всіх запитів, що надходять. Хоча бізнесу це незручно, так як вдень дуже високе завантаження серверів і через кабінет платника зайти майже неможливо.

Найважливіша частина нового документа - перевірка реальності операції і самого підприємства, яке реєструє ПН. Це тільки перший етап перевірки перед реєстрацією податкової накладної.

Якщо до цих пір відповідність критеріям ризику означало автоматичне блокування, то тепер перевірка буде проходити в чотири етапи.

Спочатку система визначає по ряду критеріїв віднесення підприємства до реального сектору економіки. На другому етапі проводиться перевірка операції на предмет наявності скруток, тобто відповідність кодів товарів на вході і виході з підприємства.

На третьому етапі ця інформація зводиться для визначення ризиковості підприємства або операції. Крім автоматичної перевірки на відповідність критеріям, роботу по визначенню реальності підприємства і скоєних ним операцій будуть виконувати співробітники аналітичного моніторингового департаменту. Буде аналізуватися вся доступна податківцям інформація про підприємство.

Додатково вводяться поняття «ризикована операція» (порушення норм ст. 187 або 201 НК) і «ризикований платник». Ризикованість операції також буде визнаватися в разі виявлення ознак неможливості здійснення операції конкретним підприємством. Це досить розмите поняття і тут є можливість для реалізації різних фантазій податківців. Оцінку ризиків скоєння підприємством фіктивних операцій проводять в тому числі на основі історії роботи компанії.

Якщо компанія потрапила в розряд фіктивних (ризикових), то навіть якщо вона за іншими ознаками потрапляє в розряд реальних, це буде вже неважливо. За словами юристів, тут людський фактор буде відігравати вирішальну роль.

Для розширення можливостей комісій з розгляду пакетів документів, УКРІНФОРМ з центру передасть на обласний рівень повноваження щодо прийняття документів, технологічних таблиць і їх обробку. Оскільки на місцях краще знають свій бізнес обласні податкові отримають право о 24 годині без подачі додаткових документів розблокувати НН. Якщо такого автоматичного прийняття не відбувається, то у платника залишається право подати пояснення протягом 365 днів.

Однак адміністративне оскарження блокування залишається на рівні центрального апарату ДФС.

Податківці також хочуть отримати право перевіряти реальність роботи підприємства шляхом виходу на перевірку для так званої інвентаризації, якщо платник не буде заперечувати проти цього. Поки таких норм в проекті постанови КМУ немає, вони ще можуть з'явитися.

Критерії ризику

Критерії оцінки ризиків платника в цілому або окремої угоди. Багато параметри реальності операції залишилися ті ж, що були і в Податковому кодексі, наприклад, обсяги поставок до 500 тис. Грн на місяць, і керівник займає аналогічну посаду не більш ніж на трьох підприємствах. Але з'явилися і нові - обсяг продажів на адресу одного покупця не перевищує 150 тис. Грн на місяць. Передбачається, що маленькі компанії, які працюють з одними і тими ж контрагентами, не стануть займатися схемами.

Тим самим спробували максимально вивести з-під блокування малий і середній бізнес, який найчастіше страждав від цього.

 Наприклад, 50 контрагентів по 150 тис. грн - це цілком пристойний середній бізнес, що не будуть «кошмарити».

Точно також вважається нормальним бізнесом компанія, у якої більше 50% поставок за останні півроку проводиться на користь неплатників ПДВ (тобто, немає ризику формування фіктивного кредиту). Аналогічно, вважається нормальним бізнесом, якщо більше половини поставок - це одна і та ж номенклатура товарів (наприклад, збутовий плече якогось заводу). Адже схемщики купують одне, продають інше і номенклатура часто змінюється.

Може бути виключена з ризикових навіть окрема товарна позиція - якщо її обсяг у загальному продажу більше 20% протягом чотирьох місяців поспіль за останні півроку.

До реального сектору економіки будуть ставитися також всі великі платники податків. При цьому благонадійним вважається будь-який великий платник. До сих пір під моніторинг не потрапляли компанії, заплативши більше 5 млн грн податків на рік.

Як і раніше, буде моніториться рівень податкового навантаження підприємства і відсутність різких стрибків продажів.

За розрахунками ДФС  з 23 тис. платників, чиї накладні блокувалися в минулому році, нові критерії дозволять вивести з-під блокування приблизно 12 тис. компаній.

Але, з урахуванням того, що самі податківці вважають схемниками близько 2,5-3 тис. платників, продовжать страждати близько 7-8 тис. компаній.

До ризикованих підприємствам ДФС буде відносити компанії, зареєстровані на загублені або недійсні паспорти або без відома цих осіб. Найнебезпечніший пункт, на думку юристів, - якщо компанія зареєстрована за адресою, де значаться понад 10 юросіб. Тобто, формально можуть потрапити в ризикові ті, хто працює в бізнес-центрах.

Якщо підприємство визнається ризиковим, то все його операції автоматично блокуються. Якщо компанія вважається нормальною і у неї немає ризикових операцій - все НН реєструються. Важливий нюанс: навіть якщо підприємство не потрапляє в критерії реальної економіки, але у нього немає ризикових операцій або вона сама не вважається ризиковим, то накладні теж будуть зареєстровані.

Автор: Константин Симоненко

Коментарі до матеріалу

Кращі матеріали