Як легалізувати довідку нерезидента

Окремі види доходів, отримуваних нерезидентами з українського джерела, можуть обкладатися податками як в Україні (податком із доходів нерезидентів, ПДФО), так і в країні нерезидента. При цьому якщо міжнародним договором про запобігання подвійного оподаткування встановлені інші правила оподаткування цих доходів, ніж ті, які передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору. Тобто існує пріоритетність міжнародних норм над нормами національного законодавства.

Як уникнути подвійного оподаткування

Правила міжнародних договорів застосовуються шляхом звільнення від оподаткування в Україні, зменшення ставки податку (податок сплачується  в Україні, але не вище ставки, указаної в міжнародному договорі) або шляхом повернення різниці між сплаченою сумою податку та сумою, яку нерезиденту необхідно сплатити відповідно до міжнародного договору України (п. 103.1 Податкового кодексу, далі – ПК).

Але для початку ви повинні переконатися в тому, що:

а) між країною вашого нерезидента та Україною укладено міжнародний договір про уникнення подвійного оподаткування;

б) ваш нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу. Якщо це не так (він не власник доходу, а посередник), то міжнародні норми оподаткування при виплаті йому доходу застосувати не можна, якщо інше не передбачене міжнародним договором.

Перелік країн, з якими укладено міжнародний договір про уникнення подвійного оподаткування, станом на 01.01.16 р. наведено в листі ДФС від 28.01.16 р. № 2815/7/99-99-12-01-03-17.

Обов'язкова умова застосування норм міжнародного договору: нерезидент повинен подати вам (як своєму податковому агенту) довідку, яка підтверджує, що він є резидентом країни із цього переліку. Якщо таку довідку нерезидент не подасть, тоді при виплаті йому доходу застосовуйте норми податкового законодавства України (п. 103.10 ПК).

Який орган видає довідку

Довідка видається компетентним органом країни нерезидента, визначеним міжнародним договором про уникнення подвійного оподаткування (п. 103.5 ПК).

Наприклад (див. листи ДПС від 20.07.12 р. № 12968/6/12-0016, від 18.04.12 р. № 5651/5/12-0016, лист ДФС від 13.09.16 р. № 19917/6/99-99-15-02-02-15), довідки про підтвердження статусу податкового резидента для цілей застосування угод про уникнення подвійного оподаткування має право видавати:

у Російській Федерації – Міжрегіональна інспекція Федеральної податкової служби Росії із централізованої обробки даних;

Білорусі – місцеві інспекції Міністерства з податків і зборів Республіки Білорусь;

Італії – місцеві податкові органи (місцеві відділення Служби доходів – AgenziadelleEntrate);

Німеччині – податкові інспекції федеральних земель;

Китаї, Нідерландах, Польщі, Швейцарії, Швеції – регіональні податкові служби за місцем реєстрації податкового резидента;

Сполучених Штатах Америки — Філадельфійський сервісний центр, який є структурним підрозділом Служби внутрішніх доходів США;

Великобританії – Королівська податкова та митна служба Великобританії.

Довідка видається за затвердженою в країні нерезидента формою, вона повинна бути належним чином легалізована та перекладена. Документи, видані вповноваженими органами іноземних держав, визнаються дійсними в Україні у випадку їх легалізації, якщо інше не передбачене законом або міжнародним договором України.

Довідка дійсна в межах календарного року, у якому вона видана.

Якщо нерезидент подав вам довідку за попередній звітний податковий період (рік), то ви можете застосувати правила міжнародного договору при виплаті йому доходу і у звітному (податковому) році. Але тільки за умови, що він представить нову довідку після закінчення звітного (податкового) року.

Переклад на українську мову

На думку ДФС, правильність перекладу довідки з однієї мови на іншу засвідчує нотаріус, якщо він володіє цими мовами. А якщо не володіє, тоді переклад може бути зроблений перекладачем, справжність підпису якого засвідчить нотаріус (ЗІР, категорія 102.18).

Консульська легалізація

Порядок консульської легалізації офіційних документів в іноземних дипломатичних установах України встановлено Інструкцією, затвердженою наказом МЗС від 04.06.02 р. № 113 (далі – Інструкція № 113). Консульська легалізація – це процедура засвідчення справжності підписів посадових осіб, уповноважених засвідчувати підписи на документах, а також справжності відбитків штампів, печаток, якими скріплено цей документ. Легалізований документ повинен містити штамп посвідчення справжності підписів відповідно до зразка, наведеного в додатку 2 до Інструкції № 113.

Наприклад, консульській легалізації підлягають документи нерезидентів таких країн, як Алжир, Індонезія, Кувейт, Ліван, Об'єднані Арабські Емірати, Таїланд, Лівія, Пакистан.

Консульська легалізація не обов'язкова, якщо документ можна завірити апостилем.

Докладніше дивись у файлі, прикріпленому нижче.