Експортні квоти: реалії та перспективи

З введенням режиму вільної торгівлі з ЄС в українських товаровиробників з‘явилась можливість здійснювати безмитний експорт продукції  у визначених рамках квот. Наразі аграрії  поступово виходять на перший план,  залишаючи позаду навіть традиційно експортоорієнтовані галузі. Далі про перші підсумки та перспективи для вітчизняних експортерів.

Зона вільної торгівлі між Україною та ЄС, передбачена Угодою про асоціацію, вступила в дію 1 січня 2016 року. А це означає, що упродовж найближчих років бар’єри у взаємній торгівлі постійно зніматимуться. З середини 2014 року Євросоюз в односторонньому порядку відкрив свій ринок для українських товарів, скасувавши мита на 94,7% від усього обсягу промислових товарів, на 83,4% — сільськогосподарських товарів та продуктів харчування, одночасно ввівши нульові тарифні квоти на ряд товарів агропромислового комплексу. Відтак в українських сільгосптоваровиробників з‘явилась можливість здійснювати безмитний експорт продукції у рамках квот до країн ЄС. Аграрії поступово почали виходити на перший план, залишаючи позаду навіть традиційно експортоорієнтовані галузі.

Поки що на європейський ринок Україна у великих обсягах постачає переважно зернові, насіння соняшнику та соняшникову олію. Наш основний «козир» — кукурудза, якої торік було експортовано до ЄС 8,3 млн тонн. Другий український товар, який досить охоче купують європейці, — це соняшникова олія. Її експорт посiдає друге місце серед ТОП-5 експортних товарів України. У загальній структурі експорту частка соняшникової олії становить близько 11%. Проте робити ставку лише на сировинний ресурс — це шлях в нікуди, бо передбачає високу ступінь залежності від наповнюваності ринку, і чого не робіть жодна з розвинених країн. І хоча Україну замість «світової житниці» останнім часом все частіше називають «сировинним придатком для Європи», хочеться сподіватись, що це — питання часу і тривалої кропіткої роботи, особливо у площині здійснення реформ.

Джерело: http://ckp.in.ua/analytics/10282